Рішення № 77243336, 17.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 р. Справа№0540/7414/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І. розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (надалі – відповідач) про скасування розпорядження від 12.02.2018 року Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та зобов’язання відповідача здійснити поновлення нарахування та виплати належної пенсії за віком на рахунок відкритий у публічному акціонерному товаристві « Ощадбанк», з 01.02.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в лютому 2017 року позивач звернувся до Управління із заявою про виплату пенсії у зв’язку з тим, що змінив місце проживання та зареєструвався в м. Гірник (м. Селидове) Донецької області. З моменту звернення до лютого 2018 року позивач отримував пенсійні виплати, однак в лютому 2018 року позивачу не було перераховану пенсію. З відповіді Управління за запит позивача, йому стало відомо, що йому припинили виплату пенсії у зв'язку з тим, що позивачу не надано статусу внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи. Позивач вважає, що відповідач неправомірно припинив виплату йому пенсії, посилаючись на нормативно-правові акти, які регулюють порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам. Виходячи з наведеного, позивач просить скасувати розпорядження від 12.02.2018 року, зобов’язати здійснити поновлення нарахування та виплати належної пенсії за віком, на рахунок відкритий у публічному акціонерному товаристві «Ощадбанк» 01.02.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

17 вересня 2018 року ухвалою суду позивачу поновлено строк звернення до суду з даним позовом та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

10 жовтня 2018 року через відділ документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Селидовському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як отримувач пенсії за віком.

Свої заперечення проти позову відповідач вмотивував тим, що припинення виплати пенсії позивачу здійснено на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі - Постанова КМУ № 509), від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 637) та від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 365).

Відповідач зазначив, що для подальшого поновлення виплати пенсії позивачу необхідно було звернутися до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про поновлення виплати пенсії та надати діючу довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Представник відповідача вважає, що Селидовське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області діяло у спосіб та у межах, передбачених Конституцією та Законами України, жодним чином не порушило права позивача, а тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серія ААЕ № 076538 (а.с 11).

15 лютого 2017 року позивач здійснив реєстрацію місця проживання за фактичною адресою перебування на території, підконтрольній українській владі, а саме: м. Селидове, м. Гірник, вул. 1-го Мая, буд. 53 (а.с. 9).

Розпорядження Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.02.2018 року припинено виплату пенсії ОСОБА_1 у зв’язку з відсутність довідки про реєстрацію, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

20 березня 2018 року позивач звернувся із заявою до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про надання роз’яснень щодо припинення виплати пенсії ( а.с. 12).

Листом № 4/с-01-01-08 від 03 березня 2018 року Селидовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області повідомлено, що позивач, в розумінні ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», є внутрішньо переміщеною особою, яка не втрачає свого «статусу» з підстав зміни місця реєстрації, тому виплата пенсії була припинена з лютого 2018 року і для її поновлення та визначення статусу громадянам, які раніше проживали на території непідконтрольній українській владі, але на даний час зареєструвалися для постійного місця проживання на території, яка підпорядковується Селидовській міській раді, необхідно надати до Управління довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи а бо відмову у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення.

Сторонами не спростовується факт, що позивач перебуває на обліку в Селидовському об’єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області, у зв’язку з чим, відповідно до частини 1 статті 78 КАС України, даний факт не підлягає доказуванню.

Спірним питанням у справі є правомірність прийняття розпорядження про припинення виплати пенсії та обґрунтованість невиплати пенсії відповідачем позивачеві з лютого 2018 року у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, не зважаючи на те, що позивач зареєстрований на території підконтрольній українській владі.

Згідно статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону 1058-ІV, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009); у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Законом № 1058-ІV не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як відсутність довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи або відмови у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення. Відповідач, при роз'ясненні причини призупинення виплати пенсії не послався на Закон та його норму, що передбачає припинення виплати пенсії.

Між тим, відповідач не вказав, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати позивачу пенсії. Також відповідачем не вказано будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати вже призначеної пенсії, як ненадання особою, місце проживання якої зареєстроване на території, яка підвідомча відповідачу, довідки про взяття на облік особи або відмови у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Посилання представника Управління на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», а також на порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 суд не приймає до уваги, з огляду на наступне. Вказані постанови не є законом, а є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено відповідачем. Отже, зазначені відповідачем підстави не є належними для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058-ІV.

При таких обставинах суд, виходячи з пріоритетності норм, застосовує вимоги ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що нездійснення відповідачем виплати позивачу раніше призначеної пенсії є безпідставним, а прийняття розпорядження про припинення виплати пенсії з 01.02.2018 року підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно з Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться, зокрема, до паспорта громадянина України.

Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_1 серія СМ 880819, позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідач припиняючи виплату пенсії, діяв у спосіб, не передбачений законодавством.

Відповідно до статті 47 Закону № 1058-ІV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за доцільне зобов’язати відповідача здійснити виплату пенсії на рахунок відкритий в публічному акціонерному товаристві «Ощадний Банк».

Згідно із ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. до ухвалення судового рішення.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Скасувати розпорядження Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.02.2018 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на рахунок, відкритий у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» з 01 лютого 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Героїв праці, буд. 6, м. Селидове, Донецька область, 85400, код ЄДРПОУ 41247274) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Повний текст рішення складно 17 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Грищенко Є.І.