Рішення № 77240022, 17.10.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2018 Справа №607/10647/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

з участю секретаря судового засідання Осів І.В.,

представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2018 року ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 31 серпня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 17736 про звернення стягнення на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, м. Ланівці, вул. Зарічна, 67, що належить ОСОБА_3, для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» в розмірі 199 001,85 грн.

ОСОБА_5 обґрунтовано тим, що оскаржуваний виконавчий напис не підлягає виконанню з наступних підстав. Так, він був вчинений на Іпотечному договорі № 770/76-52-07, посвідченому 19 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 2373, а не на документі, що встановлює заборгованість, як це передбачено законодавством. Окрім того, виконавчий напис міг бути вчинений виключно після спливу 30 днів з моменту надіслання іпотекодержателем боржнику (іпотекодавцю) письмової вимоги про усунення порушень основного зобов’язання та лише у випадку невиконання іпотекодавцем вимоги дострокового виконання основного зобов’язання, однак така вимога йому не надсилалась та ним не отримувалася, тому нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис. Також вказує, що з виконавчого напису та документів, на яких він був вчинений, не вбачається безспірності заборгованості, оскільки у них відсутня засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Також у виконавчому написі не зазначено конкретної суми плати, суми державного мита, сплачуваного стягувачем або мита, яке підлягає стягненню з боржника. Також вказує, що оспорюваний виконавчий напис вчинено поза межами трирічного строку, встановленого ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», оскільки він міг бути вчинений виключно до 08 січня 2017 року, а фактично вчинений 31 серпня 2017 року. Вказує, що строк повернення кредиту на настав 08 січня 2014 року, оскільки з 06 жовтня 2013 року позивальник почав порушувати умови договору кредиту та протягом 90 календарних днів (до 03 січня 2014 року) погашення кредиту не здійснив. З цих підстав просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшов відзив на позов (заперечення), в якому останній заперечує проти задоволення позову з наступних підстав. Вказує, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов’язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку. Зазначає, що вимога про дострокове виконання зобов’язання була надіслана боржнику, оскільки 14 червня 2017 року на всі відомі адреси позивача було направлено вимоги про усунення порушень, що підтверджується квитанціями, реєстрами відправлень та описами цінних листів. Вимога боржника у 30-денний строк не була виконана, оскільки банк вимагав оплатити 199 001,85 гривень заборгованості за кредитним договором, з 14 червня 2017 року по 15 липня 2017 року платіж на вказану суму не надійшов. Надходження платежу у розмірі 20 000 гривень не є надходженням платежу, який вимагався банком згідно надісланої вимоги. Тому в іпотекодержателя виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначає, що жодних письмових звернень з боку позивача до ПАТ «Укрсоцбанк» з приводу того, що він не має можливості сплачувати за кредитом у справі немає, як і немає жодних доказів, що банк відмовився прийняти платіж. Вказує, що оскільки строк повернення кредиту згідно кредитного договору – 08 жовтня 2033 рік, право вимоги, наявне у банку – з моменту надсилання вимоги та закінчення строку на її виконання, вимога надіслана 14 червня 2017 року і строк виконання вимоги закінчився 15 липня 2017 року. Вважає, що посилання позивача на те, що строк повернення кредиту настав 08 січня 2014 року не відповідає дійсності, оскільки позивач вирахував строк платежу від 02 вересня 2013 року та вказує, що він був останнім, при цьому згідно цієї самої наданої довідки відображено, що останній платіж було здійснено не в 2013 році, а 15 квітня 2015 року. Вважає, що виконавчий напис було вчинено у відповідності до вимог ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів. При цьому, доказів, які б свідчили про порушення нотаріусом при вчиненні виконавчої дії положень вищевказаних норм права, невідповідність наданих нотаріусу документів для вчинення виконавчого напису відповідному Переліку документів, позивачем не надано. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді від 12 червня 2018 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання. Цією ж ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 копії документів, на підставі яких ним 31 серпня 2017 року було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 17736.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2018 року за заявою ОСОБА_3 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 56466063, відкритому на підставі виконавчого напису, вчиненого 31 серпня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 17736 про звернення стягнення на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, м. Ланівці, вул. Зарічна, 67, що належить ОСОБА_3, для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» в розмірі 199 001,85 гривень.

Протокольною ухвалою суду від 24 липня 2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов (запереченнях).

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, хоча про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

19 жовтня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор) та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-480-07, за умовами якого кредитор зобов’язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання (кредит), надання якого буде здійснюватися частинами (траншами), зі сплатою 14,75 процентів річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному договором, в межах максимального ліміту заборгованості до 250 000 гривень з встановленим договором графіком змін максимального ліміту заборгованості, та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 05 жовтня 2022 року на умовах, визначених договором (п. 1.1).

Додатковою угодою № 1 від 25 червня 2008 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-480-07 від 19 жовтня 2007 року, з 27 червня 2008 року встановлено процентну ставку за користування кредитом на рівні 17,25 процентів річних (п.1.1).

09 жовтня 2012 року укладено Договір про внесення змін № 2 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії від № 770/38-480-07 від 19 жовтня 2007 року, яким вказаний договір викладено в новій редакції. Згідно п. 4.4. вказаного Договору, у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов’язків, визначених п.п. 3.3.7. (щодо сплати процентів за використання кредиту), 3.3.8. (щодо погашення кредиту з нарахованими процентами) цього Договору протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов’язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Відповідно до Договору про внесення змін № 3 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-480-07 від 19 жовтня 2007 року, встановлено, що погашення залишку заборгованості позичальника за кредитом та процентами, що нараховані станом на 08 жовтня 2012 року в сумі 189 303,95 гривень здійснюватиметься згідно з графіком, який є Додатком до цього Договору про внесення змін в наступному порядку: до 05 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2012 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 08 жовтня 2032 року (включно), на умовах, визначених договором кредиту, з урахуванням цього договору про внесення змін (п.1.1.).

19 жовтня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 770/76-52-07, посвідчений приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_6, за умовами якого іпотекодавець передає в наступну іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов’язань за Договором кредиту № 770/38-480-07 від 19 жовтня 2007 року, укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, м. Ланівці, вул. Зарічна, 67. Загальна заставна вартість предмету іпотеки за погодженням сторін становить 312 500 гривень.

Статтею 4 Іпотечного договору передбачено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація. Так, відповідно до п. 4.1. вказаного договору, у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов’язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення Іпотекодавцем обов’язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимогати достроквого виконання Основного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки (п.4.2). Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із способів, встановлених п. 4.5 договору, в тому числі, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Договором про внесення змін до Іпотечного договору № 770/76-52-07, посвідченого приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_6 19 жовтня 2007 року по реєстру за № 2373 від 09 жовтня 2012 року, внесено зміни в підпункт «1.3.1» Іпотечного договору від 19 жовтня 2007 року, та викладено його в такій редакції: «Повернення кредиту в сумі 189 303,95 гривень з порядком погашення заборгованості за кредитом, визначеним п. 1.1. договору, яким обумовлене Основне зобов’язання з кінцевим терміном погашення кредиту до 08 жовтня 2032 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене Основне зобов’язання».

Як вбачається з довідки № 04.22-08/96-5334 від 04 червня 2018 року, виданої ПАТ «Укрсоцбанк», останній платіж за кредитним договором № 770/38-480-07 від 19 жовтня 2007 року ОСОБА_3 було здійснено15 квітня 2015 року в розмірі 13 321,6 гривень, після цього сплачувалися лише відсотки за кредитом, останній платіж за які було здійснено 05 жовтня 2017 року в сумі 10000 грн.

Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості ПАТ «Укрсоцбанк» № 10.1-87/10072 від 02 червня 2017 року, станом на 02 червня 2017 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № 770/38-480-07 від 19 жовтня 2007 року становить 199 001,85 грн., з яких: строкова заборгованість – 146 189,45 грн., 21 953,90 грн. – прострочена заборгованість, 1 450,23 грн. – строкова заборгованість по нарахованих відсотках, 29 408,27 грн. – прострочена заборгованість по нарахованих відсотках.

13 червня 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» на відомі банку адреси проживання (перебування) боржника – ОСОБА_3 (зокрема: Тернопільська область, Лановецький район, с. Грибова; Тернопільська область, Лановецький район, с. Грибове; Тернопільська область, Лановецький район, с. Грибова, вул. Центральна, 5; Тернопільська область, м. Ланівці, вул. Зарічна, 67) було направлено вимоги про усунення порушень, в якій йшлося про невиконання ОСОБА_3 умов кредитного договору № 770/38-480-07 від 19 жовтня 2007 року, у зв’язку з чим банк вимагав від позичальника у тридцятиденний строк сплатити заборгованість по кредиту, відсотках за користування кредитом та нараховану неустойку, та було зазначено, що у разі невиконання цієї вимоги банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки (житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, м. Ланівці, вул. Зарічна, буд. 67) відповідно до ЗУ «Про іпотеку» шляхом подачі до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки чи вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Як вбачається з списку № 6528 згрупованих поштових відправлень листів цінних та штампів Укрпошти на описах вкладень у цінні листи, вказані вимоги були направлені ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 14 червня 2018 року.

Згідно квитанції № FJB1717777000096 від 26 червня 2017 року ОСОБА_3 було перераховано на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк» 20 000 гривень.

Згідно довідки про ненадходження платежу, виданої ПАТ «Укрсоцбанк», по кредитному договору № 770/38-480-07 від 19 жовтня 2007 року, позивальником згідно якого є ОСОБА_3, в порушення умов вищевказаного договору, в період з 14 червня 2017 року по 15 липня 2017 року платіж по сплаті кредитної заборгованості не надходив, та заборгованість за вказаним кредитним договором залишається непогашеною.

31 серпня 2017 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» - ОСОБА_7 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про вчинення виконавчого напису на вищевказаному Іпотечному договорі (зареєстровано нотаріусом 31 серпня 2017 року від 1511/02-20). Згідно вказаної заяви, до неї долучено: Іпотечний договір; копія Кредитного договору; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов’язань з відміткою стягувача про погашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов’язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу; документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, та документи представника стягувача за довіреністю.

31 серпня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 17736, про звернення стягнення на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, м. Ланівці, вул. Зарічна, буд. 67, власником якого є ОСОБА_3, яке на підставі Іпотечного договору № 770/76-52-07, посвідченого 19 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 2373, Договору про внесення змін, посвідченого 09 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 1230, було передано в іпотеку в забезпечення зобов’язань по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-480-07 від 19 жовтня 2007 року, кредитором за яким є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Строк платежу за кредитним договором настав. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки запропоновано задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов Кредитного договору за період з 05 жовтня 2014 року по 02 червня 2017 року, а саме: строкова заборгованість – 146 189,45 грн., прострочена заборгованість – 21 953,90 грн., строкова заборгованість по нарахованих відсотках – 1 450,23 грн., прострочена заборгованість по нарахованих відсотках – 29 408,27 грн. Загальна сума заборгованості становить 199 001,85 гривень та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.

23 травня 2018 року на підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області ОСОБА_8 відкрито виконавче провадження ВП № 56466063.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 ЗУ «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Пунктом 3.6 Порядку передбачено, що у разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів.

Так, пунктом 1.1. Постанови Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» передбачено, що для одержання виконавчого напису за іпотечним договором, що передбачає право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання,подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Як встановлено судом, умовами іпотечного договору № 770/76-52-07 від 19 жовтня 2007 року передбачено право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання.

При цьому, встановлено, що для одержання виконавчого напису за вказаним іпотечним договором ПАТ «Укрсоцбанк» було подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 всі необхідні документи згідно переліку, встановленому п. 1-1. Постанови Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Доводи позивача про те, що нотаріусом було порушено порядок вчинення виконавчого напису, оскільки виконавчий напис було вчинено не на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (договір відновлювальної кредитної лінії), а на іпотечному договорі, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, як уже було зазначено вище, у відповідності до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.1. Глави 16 Розділу II Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Як вбачається з положень Постанови Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», кредитний договір є лише одним із переліку документів, на яких може бути вчинено виконавчий напис. Пунктом 1.1. вказаної Постанови передбачено, що одним із таких документів також є іпотечний договір. Тому вчинення виконавчого напису саме на іпотечному договорі, а не на кредитному договорі, в забезпечення виконання якого було укладено іпотечний договір, є правомірним.

Стосовно доводів позивача про те, що вимога іпотекодержателя про необхідність дострокового виконання основного зобов’язання ним не отримувалася, у зв’язку з чим нотаріус був позбавлений права вчиняти виконавчий напис, суд враховує наступні обставини.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

При цьому чинне законодавство не встановлює обов’язку банку, кредитора перевіряти фактичне місцезнаходження чи місце проживання боржника/іпотекодавця та його розшуку. Це означає, що кредитор повинен надіслати боржнику письмове повідомлення про початок звернення стягнення на предмет іпотеки чи повідомлення про необхідність виконання зобов’язання на адресу, зазначену в договорі кредиту/іпотеки.

Згідно списку № 6528 згрупованих поштових відправлень цінних листів та штампів Укрпошти на описах вкладень у цінні листи, вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 770/38-480-07 від 19 жовтня 2007 року, були направлені ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 14 червня 2018 року на відомі банку адреси проживання (перебування) боржника – ОСОБА_3, в тому числі на адресу, зазначену в іпотечному договорі - Тернопільська область, Лановецький район, с. Грибова.

При цьому, у суду не виникає сумнівів у доведеності факту, що вказані повідомлення були надіслані, оскільки на них містяться відмітки поштового відділення зв’язку, що у відповідності до п. 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вважається надісланням повідомлень.

Окрім того, з відомостей офіційного веб-сайту «Укпошти» стосовно відстеження поштових відправлень за номерами, зазначеними у Списку № 6528 згрупованих поштових відправлень, які адресувалися ОСОБА_3, встановлено, що листи вручено особисто.

Посилання позивача на те, що з виконавчого напису та документів, на яких він був вчинений, не вбачається безспірності заборгованості, оскільки у них відсутня засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, суд не бере до уваги, оскільки перелік відомостей, які мають бути зазначені у виконавчому написі, встановлено ч. 1 ст. 89 ЗУ «Про нотаріат» та п. 4 Глави 16 Розділу ІІ Порядку, серед яких вказані відомості не зазначені. В переліку документів, які подаються для вчинення виконавчого напису, подання таких документів також не передбачено. Разом з тим, ПАТ «Укрсоцбанк» було надано нотаріусу документ, що підтверджує безспірність заборгованості боржника, а саме – довідку-розрахунок заборгованості станом на 02 червня 2017 року, згідно якої загальна сума заборгованості за кредитом складає 199 001,85 гривень.

При цьому, розрахунок заборгованості, який зазначений у вказаній довідці-розрахунку станом на 02 червня 2017 року позивачем не спростовано жодними доказами.

Стосовно довідки про ненадходження платежу, яка подавалася нотаріусу для вчинення виконавчого напису, та яка, на думку позивача, не відповідає дійсності, суд враховує наступні обставини.

Так, вказаною довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» підтвердив, що в період з 15 червня 2017 року по 15 липня 2017 року платіж по сплаті кредитної заборгованості за кредитним договором № 770/38-480-07 від 19 жовтня 2007 року не надходив.

При цьому, згідно квитанції № FJB1717777000096 від 26 червня 2017 року ОСОБА_3 було перераховано на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк» 20 000 гривень.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача про те, що вказана довідка про ненадходження платежу не відповідає дійсності, оскільки повна сума заборгованості, наявна за кредитним договором станом на день подання заяви нотаріусу про вчинення виконавчого напису, а саме – в сумі 199 001,85 гривень не була перерахована ПАТ «Укрсоцбанк».

Окрім того, сума боргу у виконавчому написі зазначена станом на 02 червня 2017 року, а 20 000 гривень сплачено після цієї дати.

При цьому, сплачена позивачем сума коштів в рахунок погашення заборгованості може бути врахована до звернення стягнення на іпотечне майно, якщо до моменту реалізації предмета іпотеки позивачем буде повністю виконане забезпечене іпотекою зобов’язання, оскільки у відповідності до п. 4.3 Іпотечного договору № 770/76-52-07 від 19 жовтня 2007 року, іпотекодавець в будь-який час до моменту реалізації предмета іпотеки має право припинити звернення стягнення на нього стягнення шляхом повного виконання забезпечених іпотекою зобов’язань.

У випадку реалізації предмета іпотеки сплачена боржником сума буде врахована при задоволенні вимог стягувача за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки.

Доводи позивача про те, що виконавчий напис було вчинено поза межами трирічного строку з дня виникнення права вимоги суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступні обставини.

Як уже було зазначено вище, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку).

З аналізу положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат» вбачається, що у вказаній нормі йдеться саме про строк позовної давності, в межах якого може бути вчинено виконавчий напис.

Для вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки встановлено загальний строк позовної давності, який становить три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Так, на думку позивача, у зв’язку з тим, що ним востаннє погашення платежу було здійснено 02 вересня 2013 року, чергового платежу до 05 жовтня 2013 року нею не внесено, тому перебіг трирічного строку для вчинення виконавчого нотаріуса починається з 08 січня 2014 року, коли у відповідності до умов Договору настав строк повернення кредиту (оскільки пройшло 90 днів).

Разом з тим, як вбачається з довідки № 04.22-08/96-5334 від 04 червня 2018 року, виданої ПАТ «Укрсоцбанк», після здійснення платежу 02 вересня 2013 року, ОСОБА_3 за період з 22 листопада 2013 року по 05 жовтня 2017 року неодноразово вносилися кошти на погашення відсотків за кредитом та 15 квітня 2015 року внесено 13321,6 гривень на погашення боргу за кредитом, тому встановлений законом трирічний строк позовної давності було перервано.

Таким чином, виконавчий напис від 31 серпня 2017 року було вчинено в межах трьохрічного строку з дня виникнення права вимоги.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 необхідно відмовити.

Окрім того, відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 12 червня 2018 року у вказаній цивільній справі за заявою ОСОБА_3 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 56466063, відкритому на підставі виконавчого напису, вчиненого 31 серпня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 17736 про звернення стягнення на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, м. Ланівці, вул. Зарічна, 67, що належить ОСОБА_3, для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» в розмірі 199 001,85 гривень, разом з тим у задоволенні позову відмовлено повністю, тому заходи забезпечення позову необхідно скасувати.

Окрім того, враховуючи те, що у позові відмовлено, тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 18, 257, 264 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 95, 141, 223, 263, 265, 268, 273, 280, 354, 355, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3 (47461, вул. Лози, 14, с.Грибова, Лановецького району Тернопільської області, фактично проживає за адресою: 47400, Тернопільська область, м. Ланівці, вул. Зарічна, 67, ІПН НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м.Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (01001, м.Київ, пров. Музейний,10, прим. 505), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, – відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які встановлені ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2018 року про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 56466063, відкритому на підставі виконавчого напису, вчиненого 31 серпня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 17736 про звернення стягнення на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, м. Ланівці, вул. Зарічна, 67, що належить ОСОБА_3, для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» в розмірі 199 001,85 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_5