Постанова № 77238531, 04.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5864/18

Номер справи місцевого суду: 0

Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

за участі секретаря - Озарчук В.С.

з участю: представника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 24 травня 2018 року про залишення заяви без розгляду (в складі судді Смирнова В.В.) у цивільній справі за заявою ОСОБА_2, зацікавлені особи: виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області в особі Органу опіки та піклування, ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 недієздатною і призначення опікуна,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНІ

16.02.2018 року ОСОБА_2, у порядку окремого провадження, звернувся із заявою про визнання ОСОБА_4 недієздатною і призначення опікуна, при цьому, зацікавленим особами визначені виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області в особі Органу опіки та піклування (далі-ВК) і ОСОБА_3, донька ОСОБА_4

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 24.05.2018 року заяву ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_4 недієздатною і призначення опікуна залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 24.05.2018 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на незаконність і на необґрунтованість ухвали суду.

Апеляційна скарга представника ОСОБА_2 зазначає: матеріалами справи підтверджено, що заявник є сином ОСОБА_4; з 2011 року ОСОБА_4 страждає на психічне захворювання, у зв'язку з чим знаходиться на обліку у лікаря-психіатра; ОСОБА_4 втратила можливість самообслуговування і потребує постійної сторонньої допомоги; у матері є також донька ОСОБА_3; заявник виявив бажання доглядати за матір'ю і стати її опікуном, а ОСОБА_3 такого бажання не має; розгляд питання про визнання особи недієздатною передбачений ЦПК України у порядку окремого провадження і в порядку позовного провадження не розглядається; заперечення ОСОБА_3 проти заяви про визнання особи недієздатною і призначення опікуна не свідчить про наявність спору про право.

Зацікавлена особа ОСОБА_3 у відзиві на скаргу зазначила: заява ОСОБА_2 є аморальною і такою, що суперечить моральним засадам суспільства; ОСОБА_4 є її матір'ю, яка мешкає з нею, а заявник проживає в іншому місці; заявник не опікується матір'ю, із заявою звернувся лише з тою метою, щоб прийняти спадщину після смерті батька ОСОБА_5 і заволодіння майном матері; доказом того, що заявник не приділяє уваги матері свідчать акти обстежень квартири місця проживання матері;в суді на розгляді перебувають дві цивільні справи до неї і до матері про визнання права власності на спадкове майно після смерті батька за позовом ОСОБА_2 і за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту; в суді також перебуває на розгляді кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_2 про спричинення тілесних ушкоджень зацікавленій особі; ОСОБА_2 не турбується про матір; надані медичні документи про стан здоров'я матері не відповідають дійсності, оскільки лікарі пояснили, що вони не видавали зазначені документи; заява ОСОБА_2 є безпідставною і не підлягає задоволенню.

Зацікавлена особа - ВК не скористався правом надати відзив, заперечення або пояснення на скаргу.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду заяву про визнання особи недієздатною і призначення опікуна виходив з того, що зацікавлена особа ОСОБА_3 і її представник вважають заяву безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню і це свідчить про те, що виник спір про право (а.с.56).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції у цій частині зважаючи на наступне.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, про визнання фізичної особи недієздатною.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування (ст. 39 ЦК України).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ст. 294 ч. 6 ЦПК України).

Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги (ст. 296 ч. 3 ЦПК України).

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров'я. Для визначення фактичної можливості такої особи з'явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу. Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати (ст. 299 ЦПК України).

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (ст. 300 ч.1 ЦПК України).

Таким чином, у розумінні ст. 39 ЦК України і ст. 299 ЦПК України, питання визнання особи недієздатною повинно вирішуватись у порядку окремого провадження.

У даному випадку не діють положення ст. 294 ч. 6 ЦПК України про залишення заяви у порядку окремого провадження без розгляду за наявності спору про право.

Саме по собі визнання особи недієздатною не породжує спору про право, оскільки визнання особи недієздатною, насамперед, має на меті охорону прав, свобод та інтересів недієздатної особи.

Заперечення зацікавленої особи ОСОБА_3 проти заяви про визнання особи недієздатною і призначення опікуна не свідчить про наявність спору про право і мають враховуватись судом при прийнятті рішення по суті заяви.

Доводи зацікавленої особи ОСОБА_3 про те, що: заявник не опікується матір'ю, із заявою звернувся лише з тою метою, щоб прийняти спадщину після смерті батька ОСОБА_5 і заволодіння майном матері; доказом того, що заявник не приділяє уваги матері свідчать акти обстежень квартири місця проживання матері; в суді на розгляді перебувають дві цивільні справи до нею і до матері про визнання права власності на спадкове майно після смерті батька за позовом ОСОБА_2 і за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту; в суді також перебуває на розгляді кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_2 про спричинення тілесних ушкоджень зацікавленій особі; ОСОБА_2 не турбується про матір; надані медичні документи про стан здоров'я матері не відповідають дійсності, оскільки лікарі пояснили, що вони не видавали зазначені документи, не заслуговують на увагу, оскільки зазначені обставини стосуються питань, які суд буде вирішувати при прийнятті рішення про доведеність або про недоведеність заяви про визнання особи недієздатною і призначення опікуна.

Крім того, у разі доведення, як стверджує зацікавлена особа, аморальності заяви ОСОБА_2, настають наслідки, передбачені ст. ст. 39 ЦК України і 299 ЦПК України про те, що у разі, якщо буде встановлено, що вимога заявлена недобросовісно і без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування, а також відшкодування всіх судових витрат.

Доводи і аргументи представника ОСОБА_2 в частині необґрунтованості ухвали суду про залишення заяви без розгляду прийняті до уваги судом апеляційної інстанції і є підставою для скасування ухвали суду.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ч.1 п.п.1-4 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми процесуального права і неправильно застосував норми матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Іллічівського районного суду Одеської області від 24 травня 2018 року про залишення заяви без розгляду - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 16.10.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Г.Я. Колесніков