
Справа № 522/21541/17
Провадження № 2/522/924/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2018 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.
при секретарі – Полегеньком В.С.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач 14.11.2017 року звернулась до суду з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за яким просила визнати право власності на 210/1000 частин квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після своєї матері ОСОБА_2, померлої 23.10.2016 року.
04.06.2018 року позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про уточнення позовних вимог за якою просила змінити предмет позову у справі № 522/21541/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та розглянути позов з урахуванням наступних змін: прийняти та призначити до розгляду по суті позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом; визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 Євгеніни терміном на 3 (три) місяці з часу набрання законної сили рішенням суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.10.2016 року померла її мати ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що 24 жовтня 2016 року складено відповідний актовий запис за № 10753. Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді 210/1000 частин квартири АДРЕСА_1, які належали померлій на підставі договору дарування від 23.12.2006 року, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 8631 та договору дарування від 26.04.2016 року, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 361.
Проте, у строк, встановлений законодавством, позивачка не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки з 2014 року мешкає за межами України, а саме у місті Нью-Йорку, США. Свої дії на території України здійснювала за допомогою засобів поштового зв’язку.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Додатково пояснив, що позивачка є єдиною спадкоємицею за законом. На час відкриття спадщини позивачка перебувала тимчасово на території України з 12 вересня 2016 року вже з придбаними квитками на зворотній шлях, а саме на 02 листопада 2016 року.
01 листопада 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 посвідчено заяву ОСОБА_1 про прийняття останньою спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті її матері ОСОБА_2, реєстровий номер 1693 та було рекомендовано на протязі 6 місяців звернутися до будь-якої нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу для заведення спадкової справи.
02 листопада 2016 року ОСОБА_1 виїхала за межі України, що підтверджується Витягом з бази даних Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» від 07 травня 2018 року за № 0.184-19649/0/15-18.
Після від’їзду з України 02 листопада 2016 року, в силу матеріального стану та стану здоров’я ОСОБА_1 змогла повернутися до України лише 26 березня 2018 року, коли строк для звернення до нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу вже було пропущено. Вважає причини пропуску поважними.
Представник позивача в останнє судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином.
Суд, за згодою сторони позивача, з урахуванням вимог ч.1 ст.223 ЦПК України, ухвалив слухати справу за відсутності представника відповідача сповіщеного належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які були присутні у підготовчому судовому засіданні, суд прийшов до висновку про задоволення позову.
Судом встановлено, що позовну заяву подано, в цілому, із додержанням вимог, викладених у статтях 174,175,177 Цивільного процесуального кодексу України, вона підсудна Приморському районному суду м. Одеси.
Керуючись п.9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІ) ЦПК України (Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII), ст..19, Глава Х, ст.ст.189,258,260 ЦПК України, суд, постановив розглянути справу за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, у порядку загального позовного провадження.
Судом встановлено, що 23.10.2016 року померла мати позивача ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що 24 жовтня 2016 року складено відповідний актовий запис за № 10753.
ОСОБА_1 є донькою, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЖД № 207931 виданого Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси від 17.08.2004 року та свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові серії 1-ЖД № 007374 виданого Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси та спадкоємицею за законом померлої ОСОБА_2.
Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді 210/1000 частин квартири АДРЕСА_1, які належали померлій на підставі договору дарування від 23.12.2006 року, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 8631 та договору дарування від 26.04.2016 року, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 361.
Проте у строк, встановлений законодавством для прийняття спадщини, позивачка не звернулася до нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу.
Представником позивача ОСОБА_5 повідомлено, що ОСОБА_1 не мала можливості звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки з 2014 року мешкає за межами України, а саме у місті Нью-Йорку, США.
Судом встановлено, що строк на прийняття спадщини позивачем пропущено з таких підстав.
ОСОБА_1, є громадянкою України, однак з 2014 року мешкає за межами України, а саме у місті Нью-Йорку, США. На час відкриття спадщини позивачка перебувала тимчасово на території України з 12 вересня 2016 року вже з придбаними квитками на зворотній шлях, а саме на 02 листопада 2016 року.
01 листопада 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 посвідчено заяву ОСОБА_1 про прийняття останньою спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті її матері ОСОБА_2, реєстровий номер 1693 та було рекомендовано на протязі 6 місяців звернутися до будь-якої нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу для заведення спадкової справи.
02 листопада 2016 року ОСОБА_1 виїхала за межі України, що підтверджується Витягом з бази даних Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» від 07 травня 2018 року за № 0.184-19649/0/15-18.
Після від’їзду з України 02 листопада 2016 року, в силу матеріального стану та стану здоров’я ОСОБА_1 змогла повернутися до України лише 26 березня 2018 року
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У зв’язку з цими обставинами ОСОБА_1 не мала змоги особисто за спливом 6 місяців звернутися до нотаріальної контори, позивач направила заяву про прийняття спадщини з реєстровим № 1693 засобами поштового зв’язку до Першої одеської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Повернувшись до України 26 березня 2018 року, враховуючи направлення заяви про прийняття спадщини засобами поштового зв’язку, позивач звернулась до Першої нотаріальної державної контори для отримання Свідоцтва про право на спадщину, на що їй надано письмову відмову датовану 10 листопада 2017 року № 2431/02-14 за підписом завідуючої ОСОБА_7 зміст якої полягав у тому, що позивачкою пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.
В усній формі було повідомлено, що при першому зверненні ОСОБА_1 01 листопада 2016 року, приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_6 не було заведено спадкову справу, а нотаріально посвідчена заява з реєстровим № 1693 надійшла до першої одеської державної нотаріальної контори вже після встановленого законом строку на прийняття спадщини.
Ухвалою Приморського районного суду від 12 липня 2018 було задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 та витребувано з Першої одеської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 289/2017 після смерті ОСОБА_2, яка була заведена за Претензією кредитора ПАТ «КБ»Приватбанк». ОСОБА_8 про реєстрацію в Спадковому реєстрі Першою одеською державною нотаріальною конторою 06.10.2017 року було зареєстровано спадкову справу № 289/2017 за номером у спадковому реєстрі 61342435 після смерті ОСОБА_2.
Статтями15,16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.
ОСОБА_8 до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка є спадкоємцем першої черги.
Відповідно до положень статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Виходячи з вимог ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
При цьому приписи ч. 3ст. 1272 ЦК України передбачають, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 04.11.2015 року № 6-1486цс15, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до п. 24 від 30.05.2008 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ суд перевіряє наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України звернувшись в нотаріальну контору.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_8 ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ст. ст.81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивачу відмовлено у відкритті спадкової справи у зв’язку із пропуском строку для подання заяви, визначеного ст. 1270 ЦК України.
З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підтвердженим належним чином.
При цьому, суд вбачає, що причини пропуску вказаного строку, наведені позивачем у позовній заяві, та зазначені представником позивача у судовому засіданні (а саме те, що позивачка не змогла своєчасно звернутись до нотаріальної контори у зв’язку з тим, що мешкає за межами країни, зазначені обставини підтверджені матеріалами справи), вважає поважними, тому позивачу необхідно продовжити такий строк та позов задовольнити.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Вимог щодо розподілу судових витрат позивачкою не заявлялось.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 206, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті матері - ОСОБА_2, яка померла 23 жовтня 2016 року, терміном на 3 (три) місяці з часу набрання законної сили рішенням суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 16.10.2018 року.
Суддя: Науменко А.В.
04.10.18
Судове рішення № 77237918, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 04.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/21541/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: