Рішення № 77237497, 17.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/9341/18

Провадження № 2-а/520/426/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого суді – ОСОБА_1

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного інспектора з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

24.07.2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати Постанову № 100207 від 11 липня 2018 року, винесену державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_3 за ст.. 59-1 КУпАП у розмірі 1190 гривень. Справу про адміністративне правопорушення у відношенні громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_3 за ст.. 59-1 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що постановою державного інспектора з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря ОСОБА_4 від 11 липня 2018 року №100207 його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення яке він не вчиняв.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді від 26.07.2018 року провадження по справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання з’явився представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_2, який позовну заяву підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Відповідач державний інспектор з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву не надав, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши поданий адміністративний позов, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 11 липня 2018 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря ОСОБА_4 складено протокол № 100207, в якому зазначено, що ОСОБА_3 здійснив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.59-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду з судна баластних вод в акваторію Аджиликського лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам, залізу та нафтопродуктам.

Того ж дня, 11 липня 2018 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря ОСОБА_4 винесено постанову № 100207 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень за правопорушення, передбачене ч.1 ст.59-1 КУпАП.

ОСОБА_7 відбору проб №б/н від 10.07.2018 року та Паспорту проб, на виконання Постанови КМУ від 29.02.1996 року №269 «Про затвердження правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення» Відповідач виконав відбір проб баластних вод з неізольованої баластної системи. Аналогічний запис зроблено Відповідачем у Протоколі вимірювань показників складу та властивостей проб вод №352 від 10.07.2018 року.

Разом з тим, як вбачається з Листа протесту Позивача від 11.07.2018 року, Відповідач відібрав зразки баластних вод саме з баластних танків, в той час, коли баластні танки вже були практично порожні у зв'язку з закінченням вантажних операцій в порту (завантаження ячменю на Судно). Відповідно до Заяви від 22.07.2018 року Старшого помічника капітана Судна, ОСОБА_8 Відповідач та інший інспектор відібрали проби баластних вод з кормового баластного танку [Aft Peak Tank|. Натомість в матеріалах адміністративної провадження Відповідач не вказав номер та місце розташування баластного танку, з якого відібрано зразки баластної води, зазначивши лише, що проби взяті з т. з. «неізольованої баластної системи».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.217 КУпАП, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

ОСОБА_7 з ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 68 Конституції України закріплено, що Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів

Відповідач у судове засідання не з’явився, доводів позивача не спростував, у зв’язку з чим суд розглядає справу за наявними у ній документами та на підставі доводів Позивача.

ОСОБА_7 ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.67 Водного кодексу України, річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, а також внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування, за винятком випадків, коли відповідно до законодавства України їх використання з цією метою повністю чи частково заборонено. Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України. Всі судна та інші плавучі засоби мають бути обладнані ємкостями для збирання лояльних та інших забруднених вод, які повинні систематично передаватися на спеціальні очисні споруди для очищення та знезараження. Забороняється заходження в територіальне море суден, які не провели заміну ізольованого баласту і не обладнані цистернами і закритими фановими системами для збирання стічних вод будь-якого походження чи установками для очищення та знезараження цих вод, що відповідають міжнародним стандартам.

Відповідно до п.3 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджені Постановою КМУ від 29.02.1996 №269, у цих Правилах використовуються такі терміни: баластні води - забортна вода, прийнята на борт судна для контролю диференту, крену, осадки та остійності судна; баласт брудний - баластні води (з нафтою або іншими забруднюючими речовинами), які утворюються в неочищених суднових танках (нафтотанках) після приймання до них водяного баласту; баласт чистий - баластні води у танку, призначені тільки для цих цілей, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води.

Відповідно до ч.2 п.п.1.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон" №198 від 20.03.1995, екологічний контроль водних транспортних засобів здійснюється у разі, коли із судна скидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування.

Відповідно до абзацу 7 п.10 постанови Кабінету Міністрів України "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними" від 21.05.2012 року № 451, екологічний контроль судна здійснюється виключно у разі, коли із судна викидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі їх скидання, що призводить до фактичного погіршення якості води.

Відповідно до абзацу 2 п.5-1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 за № 269, морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентраційосновних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води.

Відповідно до ч.1, п.п.2, 13 ч.3 ст.110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод; порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.

Як передбачено ч.1 ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст.304 КТМ України, власник судна відповідає за шкоду від забруднення, заподіяну внаслідок витоку з його судна або скиду з нього нафти чи інших речовин, шкідливих для здоров'я людей або живих ресурсів моря (далі- забруднюючі речовини), за винятком випадків, передбачених статтею 306 цього Кодексу. Шкода від забруднення - це шкода, заподіяна за межами судна забруднюючими речовинами морському середовищу, узбережжю або будь-яким іншим об'єктам (суднам, рибопромисловим знаряддям тощо). Вона включає також вартість розумних заходів, вжитих будь-якою особою після події, що могла спричинити або спричинила витік чи скид забруднюючих речовин, для відвернення або зменшення шкоди від забруднення, а також збитки, заподіяні внаслідок вжиття таких заходів.

Частиною 1 ст.59-1 КУпАП передбачено, що забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 14 КУпАП визначено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу; з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Між тим, у відповідності до п.5-1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених Постановою КМУ від 29.02.1996 №269, морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води.

Одночасно, жоден із наявних у справі доказів не підтверджує проведення ДП Північно-Західного регіону Чорного моря відповідної перевірки саме в момент скиду баластних вод.

Таким чином, суд доходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки чітко не встановлено подію правопорушення, відсутні докази вини позивача у забрудненні територіальних та внутрішніх морських вод України, отже відсутній і причинно-наслідковий зв'язок між забрудненням територіальних та морських вод та діями позивача.

Крім того, згідно ст.268 КУпАП, особа, яка не володіє мовою, якою ведеться провадження, має право виступати саме рідною мовою.

Позивач є громадянином ОСОБА_5 ОСОБА_6. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що рідною мовою ОСОБА_3 є чеська мова. Разом з тим, графи протоколу та постанови від 11.07.2018, заповнені державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря українською мовою без перекладу на чеську.

Факт не розуміння позивачем мови документів, складених відповідачем, також підтверджується його особистим підрисом та написом на протоколі від 11.07.2018 року (а.с.25).

Відповідно до ст.274 КУпАП обов'язок по залученню перекладача покладається на орган (посадову особу), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Таким чином, факт незнання позивачем української мови в обов'язковому порядку покладав на відповідача обов'язок забезпечити участь при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності перекладача з української мови та чеську.

Невиконання такого обов'язку призвело до порушення прав Позивача, закріплених у ст.268 КУпАП.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не надано до суду доказів в підтвердження вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.59-1 КУпАП, суд доходить до висновку про те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена без достатніх правових підстав.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і ін.

Відповідно до ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

ОСОБА_7 зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Судом враховується, що Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого додаткового до Конвенції протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.8, 9, 77, 90, 242-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державного інспектора з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря ОСОБА_4, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову № 100207 від 11 липня 2018 року винесену державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_3 за ст.. 59-1 КУпАП у розмірі 1190 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_3 за ст.. 59-1 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.