Ухвала суду № 77231547, 16.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/23519/18

Провадження №11-сс/772/706/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Кривошея А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м. Вінниця

Колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого – судді Кривошеї А.І.

суддів: Нешик Р.І. та Мішеніної С.В.

за участю:

секретаря судового засідання Олійник Т.П.

прокурора Вознюка Д.В.

директора ТОВ «ЕКО НІКА» ОСОБА_2

директора СТОВ «Поділля» ОСОБА_3

представника СТОВ «Поділля» - адвоката ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги директора ТОВ "Поділля" ОСОБА_3 та директора ТОВ "Еко Ніка" ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 02.10.2018, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно та здійснення реєстраційних дій Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» (ЄДРПОУ 32192534), юридична адреса товариства: 23340, Вінницька область Тиврівський район, с. Строїнці, вул. 50 річчя Жовтня, 8; та накладено арешт на майно та здійснення реєстраційних дій Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО НІКА» (ЄДРПОУ 40553790), юридична адреса товариства: 23340, Вінницька област, Тиврівський район, с. Строїнці, вул. 50 річчя Жовтня, 18А.

Згідно ухвали слідчого судді, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12015020320000145 від 09.04.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.190 ч.1, 191 ч.5, 206 ч.1, 206-2 ч.1, 3 КК України.

Керуючись ч.3 ст.170 КПК України слідчий суддя дійшов переконання в необхідності накласти арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно, як речові докази у справі, оскільки майно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» та майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО НІКА» є предметом кримінального правопорушення, заволодіння майном відбулося із застосуванням шахрайства, а тому на час досудового розслідування накладення арешту на дане майно є необхідним для забезпечення його схоронності, належного розслідування кримінального провадження та проведення усіх необхідних слідчих дій.

В апеляційних скаргах директор ТОВ "Поділля" ОСОБА_3 та директор ТОВ "Еко Ніка" ОСОБА_2 просять скасувати ухвалу слідчого судді в зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.

На думку апелянтів, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати наявність обґрунтованої підозри. Тоді як в матеріалах провадження такі докази відсутні, а розмір збитків взагалі не зазначено.

Слідчий суддя всупереч вимог ст. 98 КПК України не надав правову оцінку тому, що вказане в клопотанні майно не є речовими доказами.

Заслухавши доповідача, директора ТОВ «ЕКО НІКА» ОСОБА_2, директора СТОВ «Поділля» ОСОБА_3, представника СТОВ «Поділля» - адвоката ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6, які просили скасувати ухвалу слідчого судді відмовивши у задоволенні клопотання слідчого, прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В даному провадженні, що розслідується з 2015 року, підозра у привласненні майна, фізичним особам, яка б доводила, що цивільну відповідальність за заподяну ними шкоду, в силу закону мають нести юридичні особи, нікому не оголошена.

Ні в клопотанні, ні в ухвалі слідчого судді не міститься обгрунтування, що все майно належне двом юридичнам особам, які в цьому провадженні є третіми особами, є предметом злочину та викрадені у потерпілого. Відсутній не лише цивільний позов, не визначено розмір матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_6

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням апелянта про відсутність правових підстав для арешту зазначеного майна і вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою в задоволення клопотання слідчого про арешт майна необхідно відмовити.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог ст.ст. 171, 173 КПК України не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для товариств, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами апелянтів, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 407, 413, 419 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційні скарги директора ТОВ "Поділля" ОСОБА_3 та директора ТОВ "Еко Ніка" ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 02.10.2018 про накладення арешту на майно СТОВ «Поділля» та ТОВ «ЕКО НІКА» - скасувати.

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_7 – відмовити.

Ухвала остаточна оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

А.І. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Нешик