Ухвала суду № 77231537, 19.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 285/2238/17

Провадження №11-кп/772/870/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

в складі:

головуючого: Бурденюка С.І.

суддів : Кривошея А.І., Нешик Р.І.

при секретарі Табачук В.О.

з участю:

прокурора Петришина Д.В.

потерпілого ОСОБА_2

захисника-адвоката ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Петришина Д.В. на ухвалу Новоград – Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 квітня 2018 року, якою звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження № 285/2238/17 (12017060090000789 від 15.05.2017 року) по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190 КК україни подальшим провадженням - закрито

в с т а н о в и в :

Ухвалою Новоград – Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 квітня 2018 року звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження № 285/2238/17 (12017060090000789 від 15.05.2017 року) по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190 КК України подальшим провадженням, - закрито.

Досудовим розслідування обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачувався у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 190 КК України.

В своєму рішенні місцевий суд послався на роз'яснення, що міститься у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності ,де зазначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тому суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

Як суд зазначив в оскаржуваній ухвалі, під час підготовчого судового засідання встановлено, що на час надходження клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності до суду закінчився строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до злочинів невеликої тяжкості, злочин вчинено в перших числах червня 2012 року. ОСОБА_4 станом на 30.06.2017 року не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває і по даному кримінальному провадженню не перебував. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь які відомості, які вказували б на ухилення ОСОБА_4 від досудового розслідування або суду. Порушення строків давності судом не встановлено. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України - у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

У апеляційній скарзі прокурора Петришина Д.В. ставиться питання про скасування ухвали Новоград – Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 квітня 2018 року та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Вимоги мотивує тим, що суд, закриваючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, та звільняючи останнього від кримінальної відповідальності за вчинений злочин у зв'язку з закінченням строків давності, в ухвалі не зазначив докази винуватості ОСОБА_4 у вчиненні діяння, в якому останній обвинувачується та відповідно не визнано останнього винуватим чи невинуватим, в той час як положеннями п.2 ч.1 ст.49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі. Порушення вимог кримінально-процесуального закону, допущені місцевим судом, є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність та обгрунтованість ухваленого судового рішення, а тому ухвалу НовоградВолинського міськрайонного суду слід скасувати, а матеріали кримінального провадження направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши думку прокурора Петришина Д.В., який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку потерпілого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу прокурора; думку захисника-адвоката ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу Новоград – Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 квітня 2018 року без змін;

дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України – судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину та до дня набрання вироком законної сили скінчилися п'ять років при вчиненні злочину середньої тяжкості.

Згідно зі ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання.

У відповідності до вимог ст. 285 УПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

На підставі вимог ст. 288 ч.3 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 була висунута підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України.

Згідно з санкцією ч. 1 ст. 190 КК України, за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачена відповідальність у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Таким чином, у відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України є злочином невеликої тяжкості.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, було вчинено ним в перших числах червня 2012 року, тобто більше п’яти років тому.

За таких обставин строк притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, встановлений ст. 49 КК України, закінчився.

Одночасно матеріали справи не містять у собі відомостей про те, що строк давності, встановлений ст. 49 КК України будь-яким чином призупинявся або переривався.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що суд, встановивши наявність усіх підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, та отримавши згоду підозрюваного ОСОБА_4 на звільнення його від кримінальної відповідальності в зв'язку з закінченням строків давності, обґрунтовано звільнив останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закрив кримінальне провадження щодо нього, про цьому суд роз’яснив ОСОБА_4 про закриття провадження з нереабілітуючих підстав.

Щодо тверджень прокурора в апеляційній скарзі, що звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття провадження щодо нього є порушенням кримінально-процесуального законодавства, оскільки судом не зазначено докази винуватості ОСОБА_4П.у вчиненні діяння, в якому останній обвинувачується та відповідно не визнано останнього винуватим чи невинуватим, то апеляційний суд вважає ці доводи не обгрунтованими. Так, в оскаржуваній ухвалі суд чітко вказав у чому саме обвинувачувався ОСОБА_4, при умові, що вказане процесуальне рішення ухвалювалось в підготовчому судовому засіданні.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, було дотримано вимог, як матеріального, так і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про необхідність встановлення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, до прийняття рішення про закриття справи за строками давності, є безпідставними, оскільки, згідно вимог Закону України про кримінальну відповідальність (ст. 74 КК України), лише у випадку, коли особа заперечує проти закриття справи з нереабілітуючих підстав, якою є і закінчення строків давності, суд, за наявності до того підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

Отже, всупереч тверджень апелянта, суд дотримався вимог ст. 49 КК України та розглянув клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, коли воно надійшло, невідкладно з прийняттям рішення, що виключало будь-яке провадження по справі.

За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора Петришина Д.В.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 414, 420 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу прокурора Петришина Д.В. - залишити без задоволення.

Ухвалу Новоград – Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 квітня 2018 року, якою звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження № 285/2238/17 (12017060090000789 від 15.05.2017 року) по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст. 190 КК України подальшим провадженням, закрито- залишити без змін.

На судове рішення може бути подано касаційну скаргу протягом 3 (трьох) місяців з дня проголошення до Верховного Суду.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7