Рішення № 77225722, 10.10.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16896/17

н/п 2/640/662/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка також діє як законний представник неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Відділі реєстрації місця проживання у Київському районі м. Харкова про позбавлення права користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом вселення у житлове приміщення,-, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом зняття з реєстрації місця проживання та позбавити ОСОБА_2, 1976 р.н., ОСОБА_3, 2005 р.н., ОСОБА_4, 2011 р.н., ОСОБА_5, 2001 р.н., права користування квартирою АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що на підставі свідоцтва про право власності б/н від 28.04.2008 p., реєстраційний номер 18707579 позивачці належить на праві власності квартира АДРЕСА_1. На даний час у її квартирі крім неї зареєстровані і проживають її чоловік ОСОБА_6, її син ОСОБА_7, а також зареєстровані і не проживають вже більше 6 років відповідачка ОСОБА_2 та її діти ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Вже тривалий час відповідачі проживають за іншими адресами. Всі експлуатаційні витрати за користування своєю квартирою сплачую позивачка. Про відсутність відповідачів, їх речей та їх не проживанням у квартирі було складено акт огляду житлового приміщення від 26.09.2017 р. Реєстрація відповідачів у її квартирі позбавляє позивачку можливості повноправно здійснювати свої права власника, на власний розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним мені майном, а також лягає додатковим фінансовим тягарем на неї, як власника квартири, тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить усунути перешкоди у користування квартирою та вселити її, та її дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 посилається на те, що її матері ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1, у якій вони проживають з 2007 року. Стосунки між нею та матір'ю не склались з самого дитинства і з народженням у неї дітей, загострились ще сильніше, вона постійно влаштовувала сварки, намагалась вигнати її з малолітніми дітьми на вулицю та створила нестерпні умови для нашого подальшого проживання. У зв'язку з цим, ОСОБА_2 була вимушена звернутись до суду за захистом своїх житлових прав та прав її дітей. Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 26.12.2011 року за ОСОБА_2 та її дітьми визнано право користування вищезазначеною квартирою та виділено у їх користування кімнату площею 9.1 кв.м. У спільному користуванні залишено кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор та вбудовані шафи. Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 26.12. 2011 року встановлено, що за час спільното проживання, між ОСОБА_2 та батьками виникали сварки з приводу користування квартирою і на той час, вона з дітьми не проживала у квартирі у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 чинила перешкоди. Визнання судом права користування вищезазначеною квартирою за ОСОБА_2 та її дітьми ніяк не вплинуло на поведінку ОСОБА_1 і вона продовжувала чинити опір їх проживанню у квартирі. Так, поки їх не було вдома, вона самостійно змінила вхідні двері та не пускала їх додому. Тому, ОСОБА_2 була вимушена викликати спеціаліста, який би зміг відкрити двері. Коли мати про це почула, відкрила двері та з цього часу вони знову стали проживати разом. Проте, напруга вдома не спала, мати продовжувала влаштовувати сварки, доводити її і дітей до сліз, неодноразово вчиняла спроби вигнати їх з дому. Навчатись та виховувати дітей у таких умовах було не можливо, тому, наприкінці вересня - початку жовтня 2017 року ОСОБА_2 зібрала необхідні речі та тимчасово, до моменту завершення навчання, переїхала жити до знайомих, оскільки вона не має фінансової можливості придбати або орендувати житло. Як тільки ОСОБА_2 зібрала речі та переїхала, мати з сусідами склала акт огляду квартири від 26.09.2017 р. Таким чином, мати навмисно намагається позбавити її та її дітей законного права користування квартирою АДРЕСА_1. ОСОБА_2 незаміжня багатодітна матір, яка навчається у вищому навчальному закладі та самостійно виховує двох малолітніх та неповнолітню дитину, іншого житла вони не мають. Позивачка ОСОБА_1 навмисно вводить суд в оману, що експлуатаційні витрати за користування квартирою вона сплачує самостійно, однак, що таке твердження не відповідає дійсності. Рахунки на експлуатаційні витрати за користування квартирою були розділені, ОСОБА_2 оплачувала всі квитанції, що їй надходили, заборгованості по її рахунку не має. Таким чином, у зазначеній квартирі ОСОБА_2 з дітьми не проживаю менше ніж півроку, а їх переїзд викликаний поважними причинами, зокрема тим, що позивачка ОСОБА_1 створила їй та дітям нестерпні умови для проживання та постійно чинить перешкоди у реалізації їх права користування даним житлом, отже, підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, зі стічний позов ОСОБА_2 не визнала, відповідачка ОСОБА_2 та її представник позов ОСОБА_1 не визнали, просили задовольнити зустрічну позовну заяву. Треті особи: представники Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради та Відділу реєстрації місця проживання у Київському районі м. Харкова в судове засідання не з'явилися, подали листи, в яких просять розглядати справу у їх відсутність.

Суд, вислухавши позивачку ОСОБА_1, відповідачку ОСОБА_2 та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 28.04.2008 p., реєстраційний номер 18707579.

В квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 2005р.н., ОСОБА_4, 2011р.н., ОСОБА_5, 2001р.н.

ОСОБА_2 має трьох дітей: ОСОБА_3, 2005 р.н., ОСОБА_4, 2011 р.н., ОСОБА_5, 2001 р.н., та має посвідчення НОМЕР_1 на пільги передбачені законодавством для багатодітних сімей.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 26 грудня 2011 року за ОСОБА_2 та її дітьми визнано право користування вищезазначеною квартирою АДРЕСА_2 та виділено у їх користування кімнату площею 9,1 кв.м. У спільному користуванні залишено кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор та вбудовані шафи. Рішення суду набуло законної сили.

У відповідність до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Оскільки вищезазначена квартира належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, спір виникає між власником та особами, які є членами сім'ї власника житла.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 26 грудня 2011 року встановлено, що за час спільното проживання, між мною та батьками виникали сварки з приводу користування квартирою і на той час, вона з дітьми не проживала у квартирі у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 чинила перешкоди.

З висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 26.02.2018р. № 141 вбачається, що в зв'язку з конфліктною ситуацією, яка склалась в родині між ОСОБА_2 та її матір'ю ОСОБА_1, та ОСОБА_2 з метою уникнення психологічних травм дітей, з дітьми тимчасово винаймає житло. Спроби потрапити в спірну квартиру зазвичай закінчується сваркою та викликами патрульної поліції.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 разом з дітьми не проживає в квартирі АДРЕСА_2 з кінця вересня 2017 року, що підтверджується актом огляду житлового приміщення від 26.09.2017р.

Не проживання ОСОБА_2 з дітьми в спірній квартирі носить тимчасовий характер, викликаний поважними причинами.

Факт збереження ОСОБА_2 за собою житлової площі підтверджується, зокрема довідкою ОЖК «Дом-сервіс» № 152 від 13.03.2018 р. виданої ОСОБА_2 що заборгованості по експлуатаційним витратам на утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.02.2018р. не має.

Висновком від 26.02.2018р. № 141 Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради з якого вбачається, що згідно довідки Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 166 « Вертикаль» від 23.02.2018 за № 31 діти: ОСОБА_5, ОСОБА_3, навчаються в даному навчальному закладі з першого класу. ОСОБА_4, 2011 року народження, відвідує дошкільний навчальний заклад № 364. Навчальні заклади розташовані поблизу спірної квартири. Діти перебувають на обліку та отримують медичне обслуговування в Харківській міській дитячій поліклініки № 23, також за місцем реєстрації. Інформації про наявність у малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 іншого житла, яке б належало їм на праві власності або на праві користування, немає.

Повідомленням Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської ради від 23.04.2018р. № 4275-03 згідно якого ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, протягом 2016-2017 років перебувала на обліку в Управління як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Статтею 47 Конституції України визначено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі статтею 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради згідно висновку від 26.02.2018р. № 141 вважає за недоцільне позбавлення малолітніх дітей ОСОБА_3, 2005 року народження, ОСОБА_4, 2011 року народження,неповнолітньої ОСОБА_5, 2001 року народження, права користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачкою ОСОБА_1 не надано суду доказів, що відповідачка ОСОБА_2 та її діти не проживають у спірній квартирі більше року без поважних причин, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 та її малолітніх дітей права користування житловим приміщенням.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, слід усунути перешкоди у користуванні квартирою та вселити ОСОБА_2 та її дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у квартиру АДРЕСА_1.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути сплачений судовий збір.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265 ЦПК України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, Законом України «Про охорону дитинства», суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка також діє як законний представник неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Відділі реєстрації місця проживання у Київському районі м. Харкова про позбавлення права користування житловим приміщенням - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Усунути перешкоди у користування квартирою та вселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, у квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номерНОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2018 року.

СУДДЯ