Ухвала суду № 77223064, 01.10.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/490/18

провадження №: 1-кп/398/417/18

УХВАЛА

"01" жовтня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі колегії: головуючого судді - Крімченко С.А.

суддів - Ковальової О.Б., Орловського В.В.

сек ретаря судового засідання: Кулікової В.В.

прокурора : Проценка А.П.

обвинувачених: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

захисників адвокатів: Швеця С.В.,

Чередніченко Л.П.,

перекладача Салманова М.У.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Олександрії кримінальне провадження № 12017120140000258 в режимі відео конференції з Оболонським районним судом м.Києва за обвинуваченням:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор вважає, що є підстави для призначення справи до судового розгляду, так як обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для повернення обвинувального акту немає.Відсутні підстави і для закриття кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечує проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, зазначивши, що на досудовому слідстві обвинувальний акт та всі матеріали кримінального провадження були надані йому на українській мові та на азербайджанській. Але йому вручили даний акт та реєстр без присутності захисника та перекладача, хоча він наполягав на їх присутності.

Захисник Швець С.В. підтримав думку обвинуваченого, зазначивши, що обвинувальний акт обвинуваченому вручався без його присутності та присутності перекладача.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечує проти призначення справи до судового розгляду, так як обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, їм не відкривалися матеріали НСРД. Крім того, заявив клопотання про закриття кримінального провадження , посилаючись на п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Захисник Чередніченко Л.П. підтримала думку обвинуваченого ОСОБА_3

Прокурор заперечував проти повернення обвинувального акту , зазначивши, що були виконані всі вимоги , зазначені в ухвалі суду про повернення обвинувального акту.

Потерпілі в судове засідання не з'явились, про час та місце підготовчого судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 7 КПК України визначено загальні засади кримінального провадження, до яких відносяться, зокрема, і верховенство права, законність, забезпечення права на захист. Статтею 29 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою; слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право користуватися послугами перекладача. Згідно ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, як сторона захисту, серед інших прав, має право знати, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Статтею 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, яка була ратифікована Україною 17.07.97 року, також закріплено право особи на захист та на безоплатну допомогу перекладача, якщо особа не розуміє мови, якою здійснюється судочинство.

При розгляді кримінального провадження, учасник якого не володіє чи недостатньо володіє державною мовою, суд повинен враховувати правові позиції ЄСПЛ.

Однак не можна вважати, що п.3 (e) ст.6 конвенції вимагає письмового перекладу всіх письмових доказів чи офіційних документів, що є у провадженні. Допомога перекладача має бути такою, щоб забезпечити розуміння підсудним справи проти нього і ведення захисту, зокрема, завдяки тому, що через перекладача він може висувати свою версію подій (п.74 рішення ЄСПЛ від 19.12.89 у справі «Камазінскі проти Австрії»).

Також з огляду на необхідність забезпечення реальності та ефективності права, гарантованого п.3 (е) ст.6 конвенції, обов'язок компетентних органів не обмежується призначенням перекладача, а у випадку попередження їх за конкретних обставин може також розширюватися, включаючи встановлення певного контролю за належною якістю перекладу (пп.33 і 36 рішення від 30.05.80 у справі «Артіко проти Італії»).

Установивши в ході досудового розслідування про те, що підозрюваний ОСОБА_2 не достатньо вільно володіє державною мовою та залучивши перекладача у кримінальному провадженні для перекладу обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, прокурором було проігноровано вимоги ст. 29 КПК України та с. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод при вчиненні процесуальної дії по врученню підозрюваному ОСОБА_2 обвинувального акту та не забезпечено участі перекладача при проведенні такої дії.

Крім того, однією із основоположних засад кримінального судочинства є право особи на захист (п. 13 ч. 1 ст. 7 КПК України), яке також було порушено при врученні обвинуваченому ОСОБА_2 (який підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів ) обвинувального акту без повідомлення та без участі його захисника адвоката Швеця С.В. та перекладача та присутність яких не була забезпечена прокурором, що було підтверджено прокурором , захисником, обвинуваченим та перекладачем.

Разом з тим, така процесуальна дія, як вручення обвинувального акту підозрюваному, спрямована на забезпечення його права на захист, адже обвинувачений вправі після ознайомлення з обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування подати клопотання щодо конкретних слідчих дій чи оскаржити дії органу досудового розслідування, а, відтак, така процесуальна дія не носить формального характеру, є обов'язковою процесуальною дією, передбаченою ст. 293 КПК України, яка вчиняється в межах та з дотриманням вимог КПК України.

Таким чином вбачається, що слідчим під час досудового розслідування було прийняте рішення про залучення перекладача у кримінальному провадженні, але згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у розділі «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» відсутні будь-які відомості про залучення перекладача. Відсутні відомості про попередження перекладача про відповідальність за неправильний переклад.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 с;an=2394">ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

За таких обставин, обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

Суд , заслухавши думку учасників процесу, вважає,що відсутні підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження відносно нього, так як не встановлені обставини, передбачені п.4-8 ч.1 та ч.2 ст. 284 КПК України, про що йдеться в п.2 ч.3 ст. 314 КПК України і на який посилається обвинувачений в своєму клопотанні.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, так як вважає, що ризики, визначені ст. 177 КПК України не відпали, обвинувачені можуть впливати на потерпілих та свідків, переховуватися від суду. При цьому слід враховувати, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину , вчиненого в період іспитового строку, а відносно обвинуваченого ОСОБА_2 в Кіровському районному суді в Кіровоградській області триває судовий розгляд кримінального провадження за ст.ст. 185 ч.3 , 187 ч.4 КК України.

Обвинувачені та їх захисники заперечили проти продовження строку тримання під вартою, вважають за доцільне обрати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, так як прокурором не доведено існування ризиків , передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник Чередніченко Л.П. заявила клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на цілодобовий домашній арешт, так як обвинувачений одружений, має неповнолітніх дітей, місце проживання і не буде ухилятися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання свого захисника , зазначивши, що не потрібно враховувати його судимості при вирішенні даного питання.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяких злочинів та тяжкого злочину, обвинувачений ОСОБА_2 є раніше судимим за вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів, одружений, офіційно не працевлаштований, а отже суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має. Крім того, ОСОБА_2 є громадянином Грузії, на території України проживає нетривалий час. Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 в Кіровському районному суді в Кіровоградській області триває судовий розгляд кримінального провадження за ст.ст. 185 ч.3 , 187 ч.4 КК України і розгляд не завершений.Обвинувачений ОСОБА_3 є також раніше судимим за вчинення тяжких умисних корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів, вчинених в період іспитового строку , одружений, офіційно не працевлаштований, проживає не за місцем постійної реєстрації в м. Миколаїв, був затриманий за підозрою у вчиненні злочинів на території Кіровоградської області, за таких обставин соціальні зв'язки обвинувачених не є стійкими.

Суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, дають достатні підстави вважати, що і на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачені можуть перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на свідків, потерпілих, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення. Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченим запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, а ризики, визначені ухвалами суду про обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу, не відпали та не зменшились.

Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість обвинувачених, суд вважає, що в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.

Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження в суді. Тому в задоволенні клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт необхідно відмовити.

Стороною захисту не надані докази неможливості тримання обвинувачених під вартою та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинувачених винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.

Таким чином, вислухавши думку учасників процесу та приймаючи до уваги особу обвинувачених, суд приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-315 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017120140000258 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, для усунення недоліків як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, на 60 днів з 01 жовтня 2018 року по 29 листопада 2018 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченому у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, на 60 днів з 01 жовтня 2018 рокупо 29 листопада 2018 року включно.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника Чередніченко Л.П. про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена лише в частині повернення обвинувального акта до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: Крімченко С.А.

судді: Ковальва О.Б.

Орловський В.В.