Рішення № 77213742, 16.10.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2183/18

Провадження № 2/204/994/18 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю представника позивача Медведєвої В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом органа опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2018 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; та стягнути з неї аліменти на утримання її малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дати звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття, на користь закладу або особи, куди буде влаштовано дитину. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відомості про батька дитини внесено згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Мати дитини, відповідач у справі, нехтує своїми батьківськими обов'язками у відношенні своєї дитини, її вихованням та утриманням не займається. З 04 червня 2015 року по теперішній час дитина перебуває на повному державному забезпеченні у КЗ «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини» ДОР». За час перебування дитини в закладі мати не вчиняла дій щодо повернення дитини.

В судовому засіданні представник позивача Медведєва В.О. позовні вимоги позивача підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі, вказавши, що відповідач своїх батьківських обов'язків не виконує. При цьому, посилалася на обставини, які викладені в позовній заяві та зазначила, що не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила. Відзиву на позов не подала.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі по наступним підставам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

У судовому засіданні було встановлено, що відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір'ю малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про її народження Серії НОМЕР_2, виданим 06.08.2014 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис про народження № 852 від 06.08.2014 року (а.с.7).

Відомості про батька малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, записані на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 19.05.2015 року за № 00015390205 (а.с.8).

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Проте, мати дитини свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, а саме: ухиляється від їх виконання, байдуже ставиться до виховання дитини, що негативно впливає на емоційний та фізичний стан дитини, матеріально її не забезпечує, живе окремо та взагалі дочкою не цікавиться.

У зв'язку з такою поведінкою відповідача, наказом Управління-служби у справах дітей виконавчого комітету Красногвардійської (нині Чечелівської) районної у місті Дніпропетровську (нині Дніпрі) ради від 17.09.2014 року № 40, її малолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, взято на облік як дитину, яка виховується в сім'ї, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків (а.с.10).

08 травня 2015 року малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, було передано до медичного закладу КЗ «ДДМКЛ № 2» ДОР, оскільки остання залишилась без батьківської опіки та піклування, про що було складено відповідний акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 08.05.2015 року (а.с.15).

В подальшому, на підставі заяв відповідача, ОСОБА_2, та її матері, ОСОБА_4 (а.с.12-13), рішенням виконавчого комітету Красногвардійської (нині Чечелівської) районної у місті Дніпропетровську (нині Дніпрі) ради від 22.05.2015 року № 84/1, малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, було влаштовано у Комунальний заклад «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради» строком на 3 роки, а ОСОБА_2 зобов'язано піклуватися про стан здоров'я та розвиток дитини шляхом її відвідування та забрати дитину з даного закладу в зазначений термін (а.с.14).

Разом з тим, згідно повідомлення Комунального закладу «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради» від 13.03.2018 року № 227/1.1-29, громадянка ОСОБА_2 за весь період перебування її малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у будинку дитини з 04.06.2015 року по теперішній час відвідувала всього три рази: 22.06.2015 року, 10.09.2015 року та 13.04.2016 року. З 14 квітня 2016 року по теперішній час ні мати, ні батько, ніхто з будь-яких близьких родичів дитину не відвідував, не цікавився станом її здоров'я ні письмово, ні по телефону, не надавав ніякої матеріальної допомоги, не виявляв до дівчинки батьківської турботи та піклування (а.с.21).

Більш того, згідно акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - комісією було встановлено, що ОСОБА_2, зі слів її матері - ОСОБА_4, декілька місяців не проживає за місцем реєстрації, місцезнаходження її невідоме, телефонний зв'язок відсутній. Зі слів сусідів з буд.АДРЕСА_2 та буд. АДРЕСА_3, ОСОБА_2 не проживає більше ніж півроку за вказаною адресою. У будинку через заборгованість вимкнено світло, газ та воду. Житло складається з 3-х кімнат (одна з них прохідна), кухні, ванної кімнати та коридору; вбиральня на подвір'ї. Житло занедбане, кімнати захаращені мотлохом. Мешканці будинку не намагаються відновити електро- та газопостачання в будинку, привести житло в належний стан. ОСОБА_4, на момент виходу комісії, мала неохайний вигляд, на обличчі були синці (а.с.19).

Вищевказані обставини, зокрема, щодо невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків щодо її дитини, також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_5, яка є педагогом КЗО «Вечірня (змінна) СЗШ № 8»; а також ОСОБА_6, яка є подругою відповідача, з якою вона деякий час проживала. Крім того, ОСОБА_6 також вказала, що відповідач зловживає спиртними напоями, їй відомо, що відповідач знаходиться в м. Дніпрі, але, де саме, їй невідомо, а також додала, що відповідач не зовсім погана мати, але вона опинилася в таких обставинах, при яких не може дати дитині те, що їй необхідно.

Статтею 23 Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року), ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.

Однак, в даній сім'ї мати не створила дитині повноцінні і достойні умови життя. Мати не забезпечила її належними житлово-побутовими умовами та не намагається дбати про потреби своєї дитини, неодноразово попереджалася про неприпустимість такого відношення до своєї дитини, але відповідач проігнорувала ці попередження.

Для набуття правового статусу дитини, позбавленої батьківського піклування й отримання, у зв'язку з цим, захисту та допомоги з боку держави, вирішення питання щодо подальшого влаштування дитини, позивач, в інтересах малолітньої дитини, просив припинити особисті немайнові права та обов'язки відповідача у відношенні її малолітньої дитини.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради від 02.04.2018 року за № 377 «Про доцільність позбавлення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2», виходячи з інтересів дитини, враховуючи те, що поведінка матері є винною, вона злісно ухиляється від виховання дитини, керуючись ст. 164 Сімейного кодексу України, орган опіки вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3).

Таким чином, з урахуванням всього вищевказаного, суд вважає, що обставини, зазначені позивачем в його позовній заяві, знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду справи.

При цьому, інтереси дітей захищаються передусім не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права. Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також на положення ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, суд дійшов висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

При цьому, судом також встановлено, що відповідач матеріально не забезпечує свою дитину та добровільно допомогу на її утримання не надає.

Відповідно же до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Тобто, утримання відповідачем своєї дитини є не її правом, а її обов'язком.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

У зв'язку з вищевказаними положеннями чинного законодавства, з відповідача слід стягнути аліменти на утримання її дитини в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Позивач просив суд визначити аліменти в частині від заробітку відповідача в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а судом, під час розгляду даної справи, не було встановлено обставин, за яких відповідач не може надавати матеріальну допомогу (сплачувати аліменти) своїй дитині саме в такому розмірі, який (розмір) буде достатнім для її утримання та сприятиме нормальній життєдіяльності дитини, і гарантуватиме дитині належний рівень життя, що повністю узгоджується з положеннями статті 23 Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року), ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 2 ст. 182 СК України, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання її малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 03 квітня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, на користь закладу або особи, куди буде влаштовано дитину, допустивши по справі негайне виконання у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки повинно бути стягнено в дохід держави судовий збір по справі в сумі 3524 грн. 00 коп., з яких: судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в сумі 1762 грн. 00 коп. (в частині стягнення аліментів) та судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру в сумі 1762 грн. 00 коп. (в частині позбавлення батьківських прав), оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164-166, 180-183, 191 СК України, Законом України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 3, 23 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року), ст. ст. 12, 13, 81-82, 89, 128, 141, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву органа опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання її малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 03 квітня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, на користь закладу або особи, куди буде влаштовано дитину.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити рішення про стягнення аліментів до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, направити в Чечелівський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - для відома.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 3524 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у м. Дніпрі ради, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04052488, місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 65.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1.

Суддя В.В. Самсонова