Ухвала суду № 77205956, 11.10.2018, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/121/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без розгляду

11.10.2018 смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :

головуючого судді –Л.В.Вовк,

з участю секретаря- ОСОБА_1 ,

представника відповідача- ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Краснокутськ цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю « Козіївське» , ОСОБА_4 про визнання угоди та акту приймання – передачі майна по угоді щодо власності власника прав на майнові паї при їх виділенні недійсними ,третя особа : Козіївська сільська рада Краснокутського району Харківської області,

у с т а н о в и в:

У лютому 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю « Козіївське» ( далі - ТОВ « Козіївське» ), ОСОБА_4 про визнання угоди та акту приймання –передачі майна по угоді щодо власності власника прав на майнові паї при їх виділенні недійсними .

В позові ОСОБА_3 вказав , що 09.09.2005 року ОСОБА_4 та ТОВ « Козіївське» уклали угоду та акт приймання – передачі майна по угоді щодо власності власника прав на майнові паї при їх виділенні. Згідно угоди та акту від 09.09.2005 року ТОВ « Козіївське» виділило майновий пай у натурі ОСОБА_4 на підставі права на одержання майна , згідно свідоцтв серії ХА №054185 , ХА №054250 про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) виданий 05.04.2004 року та 12.08.2004 року Козіївською сільською радою, а ОСОБА_4 прийняла виділене майно , а саме приміщення контори дільниці №3 , приміщення телятника дільниці №3 , приміщення плотні дільниці №3 . При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена КСП , що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Однак , відмітка про виділення ОСОБА_4 в натурі майна в свідоцтві про право власності на майновий пай члена КСП взагалі відсутня. Прохав визнати недійсними з моменту укладення угоди та акт приймання –передачі майна по угоді щодо власності власника прав на майнові паї при їх виділенні від 09.09.2004 року укладені між ОСОБА_4 та ТОВ « Козіївське».

Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання на 24.07.2018 р., 22.08.2018 р., не з»явився ,про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином , про що свідчать довідки про доставку смс –повідомлення –повістки про виклик до суду від 26.04.2018 р., 24.07.2018 р.

На 11.10.2018 року позивач та його представник повторно у судове засідання не з»явилися , будучи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання , причини своєї неявки суду не повідомили , заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Таким чином , в силу ч.3 ст.131 ЦПК України , суд визнає , що позивач та його представник повторно не з»явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення особи про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Як зазначає в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов»язання з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов»язки.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач (заявник) повторно не з»явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез»явлення не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Як зазначено вище, позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлення про розгляд справи, їх неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи у відсутності позивача та його представника до суду не надходили.

Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з'являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.

За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника в судове засідання, яким не надано будь-яких заяв і доказів на підтвердження підстав неявки, відповідно до яких суд міг би з'ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи без позивача.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст.257, 353,354 ЦПК України , суд

постановив :

Позовну заяву ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю « Козіївське» , ОСОБА_4 про визнання угоди та акту приймання –передачі майна по угоді щодо власності власника прав на майнові паї при їх виділені недійсними , третя особа : Козіївська сільська рада - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня проголошення .

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя: ОСОБА_6