Ухвала суду № 77202578, 18.10.2018, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

про відмову у затвердженні угоди

18 жовтня 2018 р. Справа № 414/2581/18

Провадження № 1-кп/414/280/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

прокурора Вінярського В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, – у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З обвинувального акту, який надійшов до суду вбачається, що 18 вересня 2018 року ОСОБА_2, перебуваючи у лісосмузі, яка знаходиться поблизу залізничного вокзалу м. Кремінна Луганської області, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, реалізуючи який, діючи повторно, виявив два кущі дикорослої рослини коноплі, з яких зірвав листя та стебла та помістив їх у поліетиленовий пакет, після чого переніс цей пакет за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, де зберігав його до 19 вересня 2018 року.

19 вересня 2018 року ОСОБА_2 поклав зазначений поліетиленовий пакет, в якому знаходилася конопля, у сумку та пішов у напрямку залізничного вокзалу м. Кремінна Луганської області, де в той же день у період часу з 11:25 год. по 11:35 год. він був затриманий працівниками Кремінського ВП ГУНП в Луганській області.

Під час складення адміністративного протоколу на території залізничного вокзалу м. Кремінна у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з рослинами зеленого кольору у сирому стані з характерним запахом коноплі, які відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів та прекурсорів № 19/113/8-2/861е від 24.09.2018 є особливо небезпечним наркотични засобом, обіг якого заборонено – канабісом, маса якого у перерахунку на суху речовину складає 22,96 грамів.

Таким чином, дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ст. 309 ч. 2 КК України як незаконні придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені повторно.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та наполягав на затвердженні укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду з обвинуваченим.

Захисник не вбачала перешкод для затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що 26 вересня 2018 року під час досудового слідства у м. Кремінна між прокурором Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 та підозрюваним (а наразі – обвинуваченим) ОСОБА_2 у присутності захисника ОСОБА_3 на підставі ст.ст. 468-470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої: ОСОБА_2 беззастережно визнав свою вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення; сторони погоджуються на призначення ОСОБА_2 покарання за ст. 309 ч. 2 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, а також наслідки її невиконання.

Враховуючи ту обставину, що під час досудового слідства між обвинуваченим та прокурором за участю захисника була укладена угода про визнання винуватості, суд розглядав кримінальне провадження відповідно до положень ст. 474 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Під час підготовчого судового засідання судом з’ясовано в обвинуваченого ОСОБА_2, що він повністю розуміє: права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він беззастережно визнає себе винним; вид та міра покарання, яке буд призначено йому у разі затвердження угоди судом, і на яке обвинувачений погодився; наслідки невиконання угоди.

У підготовчому судовому засіданні сторони угоди, в тому числі обвинувачений, зазначили, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Разом з тим, у підготовчому судовому засіданні, крім іншого, обвинувачений ОСОБА_2, незважаючи на повне визнання вини, також риторично зазначив, що він не схожий на особу, яка вживає наркотичні речовини, що дає суду обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди з його боку не було добровільним.

Також суд зазначає, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочину за ст. 309 ч. 2 КК України у зв’язку із наявністю кваліфікуючої ознаки у вигляді повторності, разом з тим, із наданих суду документів, зокрема обвинувального акту та довідки про судимість, не вбачається, що дії, передбачені ст. 309 ч. 1 КК України, були вчинені обвинуваченим ОСОБА_2 повторно.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, а також у разі, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

За таких обставин, оскільки судом було встановлено, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим на стадії досудового розслідування, суперечать вимогам закону, оскільки допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, а також є обґрунтовані підстави вважати, що угода була укладена обвинуваченим недобровільно, суд вважає за необхідне відмовити у її затвердженні, а кримінальне провадження повернути прокурору для продовження досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-372, 474 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 26 вересня 2018 року в місті Кремінна між прокурором Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2за участю захисника ОСОБА_3.

Матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, – повернути прокурору для продовження досудового розслідування.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя І.Г. Безкровний