Рішення № 77202567, 18.10.2018, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м. Кремінна

Справа № 414/777/18

Провадження № 2/414/261/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

за участі секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кремінна цивільну справу за позовом Публічного акціонерного тровариства Комерційного банку "ПрибатБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «КБ «Приватбанк» звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому вказав, що з відповідачем було укладено договір кредиту № б/н від 16 травня 2008 року, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 9450,00 грн. зі сплатою 30 відсотків річних на суму залишку. Позивач зі своєї сторони умови договору виконав, надав відповідачу кредит. Відповідач в свою чергу умови виконання договору порушувала, внаслідок чого станом на 28 лютого 2018 року виникла заборгованість 115133,61 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту 9264,67 грн., 96207,92 грн. заборгованості по відсотках, заборгованості по пені та комісії 3702,28 грн., штрафів 500 грн. та 5458,74 грн., а тому позивач звертається до суду та прохає стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та судові витрати.

Представник позивача під час відео конференції в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала в частині тіла кредиту, в іншій частині щодо стягнення відсотків, неустойки заперечувала, оскільки мешкає в зоні АТО та ці нарахування не повинні нараховуватися. Вказала, що має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, приватним підприємцем не працює, хоча вказані зміни не реєструвала.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з заяви про надання кредитної картки та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, між сторонами виникли договірні відносини та укладено договір кредиту, внаслідок чого позивач надав відповідачу кредит 9450,00 грн. зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами, а відповідач зобов’язалася повертати грошові кошти в передбачені договором терміни та сплачувати за користування грошима відсотки, а у разу несвоєчасного погашення заборгованості сплачувати ще й неустойку (а.с. 10-23).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 28 лютого 2018 року утворилася заборгованість 115133,61 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту 9264,67 грн., 96207,92 грн. заборгованості по відсотках, заборгованості по пені та комісії 3702,28 грн., штрафів 500 грн. та 5458,74 грн. (а.с. 6-9).

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Як вбачається з ч.ч. 2,3 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

На підставі ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту ч. 1 ст. 651 ЦК України вбачається, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. На підставі ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами укладено договір кредиту, відповідач отримала кредит 9450,00 грн., з умовами договору та графіком погашення була ознайомлена, їх в повній мірі не виконувала, платежів своєчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість. Заборгованість відповідає розрахунку, що наданий до позовної заяви. Відповідач факт невиконання зобов’язання визнала у повному обсязі.

Разом з тим, відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який затверджений Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р та від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, населений пункт м. Кремінна Луганської області є такими, де проходила АТО.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що неустойка (пеня та штраф) не підлягає стягненню з відповідача за даним кредитним зобов’язанням, оскільки, як вбачається з розрахунків, вона нарахована позивачем після прийняття Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», зокрема це стосується і штрафів, які не зазначені в розрахунку станом на 28 лютого 2018 року; а тому з відповідача підлягає стягненню сума без врахування пені 3702,28 та штрафів – 500,00 грн. та 5458,74 грн. - 105472,59 грн.

Згідно з п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом «Про судовий збір»).

Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 1762 грн. підтверджується платіжним дорученням від 13.02.2018 р. Враховуючи те, що задоволено 92% позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 1621 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1762 грн. х 92% / 100%).

Загальна сума стягнення складається з боргу 105472,59 грн. та судового збору 1621 грн., а разом 107093,59 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 16, 525, 526, 536, 549-551, 611, 625, 629, 651, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований 92900, Луганська область, Кремінський район, м. Кремінна, вул. Червона 132 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» р/р № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299,- 105472,59 грн заборгованості та судового збору 1621 грн., а разом 107093,59 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення виготовлений 18.10.2018 року.

Суддя: Є.М. Акулов