Ухвала суду № 77202527, 15.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/25914/18

Провадження №1-кс/127/13500/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:слідчого судді Вишара І.Ю..,

при секретарі Федоровій С.М.,

за участю прокурора Чернова А.В.,

слідчого Фасової О.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши клопотання старшого слідчого Вінницького ВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, розлученого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 25.09.20-12 року Тульчинським районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 29.07.2014 року Немирівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі; ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 27.10.2017 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково з невідбутим строком покарання 2 роки 5 місяців 12 днів, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого Вінницького ВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 13.10.2018 о 02:30 год. під час несення служби працівниками роти реагування батальйону поліції охорони Управління поліції охорони у Вінницькій області капралом поліції ОСОБА_4 та старшим сержантом поліції ОСОБА_5 було отримано виклик від НЦС про спрацювання тривожної кнопки магазину «Домашній маркет», який розташований за адресою: вул. Келецька, 104А, м. Вінниця. Після прибуття на місце виклику та спілкуючись із продавцем вищевказаного магазину ОСОБА_6, остання пояснила, що невідомі особи у стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в магазині, поводили та поводять себе агресивно, зухвало та не реагують на зауваження продавця.

Поліцейські роти реагування батальйону поліції охорони Управління поліції охорони у Вінницькій області, які відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є працівниками правоохоронного органу та підлягають захисту, відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 31, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», реагуючи на звернення вказаної особи, з метою перевірки документів та встановлення особи почали спілкуватися із раніше невідомими особами, на яких вказала продавець магазину, одним з яких виявився ОСОБА_1, який має не зняті і непогашені судимості за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України (за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 25.09.2012), ч. 2 ст. 185 КК України (за вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 29.07.2014). На законні вимоги вищевказаних працівників поліції представитися та пред’явити документи, що посвідчують особу, ОСОБА_1 став виражатись у їхню адресу образливими нецензурними словами, шарпати за фрагменти одягу та погрожувати фізичною розправою. На пропозицію припинити свою протиправну поведінку останній відреагував агресивно та продовжував вести себе зухвало.

У подальшому, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що вищевказані особи є працівниками правоохоронного органу, так як останні представилися та знаходилися у форменому одязі, усвідомлюючи протиправність своїх дій, нехтуючи законною вимогою працівників поліції, умисно наніс поліцейському водію роти реагування батальйону поліції охорони Управління поліції охорони у Вінницькій області ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в область обличчя, а саме: носа та губи, чим заподіяв легке тілесне ушкодження у виді забою носа.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження № 12018020010004151 від «13» жовтня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення ґрунтовно підозрюється: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженць села Щура, Немирівського району, Вінницької області, житель ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, розлучений, тимчасово не працюючий, раніше судимий: 25.09.2012 Тульчинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 29.07.2014 Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці, ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 27.10.2017 звільнений умовно-достроково з не відбутим строком покарання 2 роки 5 місяців 12 днів позбавлення волі.

12.10.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами допитів потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_5; протоколами пред’явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого та свідка; іншими матеріалами кримінального провадження.

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст.345 КК України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу, легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

Санкція ч. 2 ст. 345 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, а відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості злочинів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1, п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки особа схильна до вчинення кримінальних правопорушень; переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин; незаконно впливати на свідків з метою зміни їхніх показань, щоб уникнути кримінальної відповідальності або з метою отримання більш м’якого покарання за вказане кримінальне діяння.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1, його вік, матеріальний стан, а також те, що він офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, стійких соціальних зв’язків, раніше судимий, проте, належних висновків після цього не зробив та знову вчинив умисний злочин проти авторитету органів державної влади, а тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухилятись від проведення слідчих дій, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити нові кримінальні правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного злочину середньої тяжкості, виникає необхідність у проведенні з ним ряду слідчих дій та відпрацювання версій про причетність останнього до вчинення аналогічних злочинів. У той же час, застосування більш м’якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не перешкоджатиме останньому здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не гарантуватиме виконання покладених на нього обов’язків та не забезпечить дотримання розумних строків досудового розслідування.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, так як ОСОБА_1 вчинив зазначений злочин із застосуванням насильства.

В судовому засіданні підозрюваний не заперечував щодо задоволення клопотання.

Слідчий клопотання підтримав та просив його задоволити, оскільки наявні всі підстави для його задоволення.

Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому вважали за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні просив врахувати, що ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, у нього є соціальні зв’язки, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до особи, раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З оглянутих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин із застосуванням насильства, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, не працює, не має постійного джерела доходу, не має постійного місця проживання у м. Вінниці, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки особа схильна до вчинення кримінальних правопорушень; переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин; незаконно впливати на свідків з метою зміни їхніх показань, щоб уникнути кримінальної відповідальності або з метою отримання більш м’якого покарання за вказане кримінальне діяння, що в свою чергу свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу, що дає підстави для вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 саме у вигляді взяття під варту.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, на час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення обґрунтована, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_5; протоколами пред’явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого та свідка; іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні умисного злочину середньої тяжкості із застосуванням насильства, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, не працює, не має постійного джерела доходу, не має постійного місця проживання у м. Вінниці, а також слідчий суддя враховує матеріальний стан, стан здоров’я підозрюваної та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за доцільно не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки злочин, в якому підозрюється що ОСОБА_1 Ю,М. вчинений із застосуванням насильства.

Таким чином, слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Вінницького ВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_1, тобто до 14.12.2018 року 08.20 год.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя