Рішення № 77199229, 05.10.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4560/17

2/0203/376/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Ркоян Ю.А.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Ванжи О.В.

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСЕРВІСБУД», ОСОБА_5, про визнання недійсними електронних торгів та протоколу електронних торгів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 13.11.2017 року за результатами електронних торгів, проведених Державним підприємством «СЕТАМ», було сформовано протокол про проведення електронних торгів №296730, згідно якого переможцем став учасник №16 та ним була запропоновано цінова пропозиція 444374 грн. Предметом торгів була квартира АДРЕСА_1, що належала йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 20.08.2007 року та яка виступала предметом іпотеки за договором №07/622/07, укладеним 20.08.2007 року з АКБ «Форум» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ») в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №0268/07/03-N від 20.08.2007 року. Вважає, що електронні торги відбулись із грубим порушенням вимог законодавства України, його прав та законних інтересів, внаслідок чого він недоотримав грошові кошти від реалізації майна. 10.04.2014 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська у справі №2-8671/11 було ухвалено рішення, яким з нього на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» стягнуто заборгованість за кредитним договором №0201/07/03-Z від 11.07.2007 року в сумі 4540098 грн. 06 коп. та судовий збір в сумі 1820 грн. На виконання рішення було видано виконавчий лист від 12.08.2014 року, в рамках виконання якого державним виконавцем 07.12.2016 року було винесено постанову про опис та арешт майна боржника - квартири АДРЕСА_1. Вказана постанова йому не направлялась та ним не отримувалась. 14.07.2017 року було винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності, яким 24.02.2017 року складено висновок про вартість майна №2402.02/17. 05.07.2017 року державним виконавцем подано заяву на реалізацію в Державне підприємство «СЕТАМ», яку йому також не направлено. Оцінка майна та звіт є необ'єктивними, значно заниженою, такою, що проведена з порушенням діючого законодавства, адже за адресою арештованого майна ніхто не з'являвся, ані сам державний виконавець, ані суб'єкт оціночної діяльності. Крім того, оскільки звіт про оцінку майна було складено 24.02.2017 року, а торги відбулись 13.11.2017 року, тобто по закінченню шестимісячного строку дії звіту, визначеного п.6 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», вказана обставина також є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Так, якщо була проведена оцінка, а потім уцінка майна та його продаж на підставі нечинного звіту, вважає, що він недоотримав грошові кошти від реалізації нерухомості, внаслідок чого порушено його майнові права. Також його майнові права було порушено зниженням початкової ціни лоту до 80% понад встановлений законом максимум 85%. Окрім цього, його не було повідомлено про передачу майна на реалізацію, час і місце проведення торгів, початкову ціну реалізації ані державним виконавцем, ані організатором торгів та він не мав можливості ознайомитись з інформацією про порядок та умови проведення електронних торгів, прийняти в них участь, а також виконати вимогу за основним зобов'язанням з метою збереження права власності на квартиру. В зв'язку з цим, позивач просив визнати недійсними електронні торги від 13.11.2017 року з реалізації квартири АДРЕСА_1 та протокол електронних торгів №296730 від 13.11.2017 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державне підприємство «СЕТАМ» в наданому відзиві просило розглядати справу без участі їх представника та відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень посилались на те, що оцінка реалізованого майна була проведена відповідно до вимог чинного законодавства. Строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, а тому повторна його оцінка не проводилась, що відповідало положенням ч.6 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки квартира виступала предметом іпотеки, її початкова ціна на других прилюдних торгах визначалась в розмірі 80%, а на третіх в розмірі 70% у відповідності до положень ст.49 Закону України «Про іпотеку». Про реєстраційний номер лоту, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів та початкову ціну продажу майна позивач повідомлявся листом від 23.08.2017 року за двома адресами, зазначеними в заявці на реалізацію арештованого майна від 18.05.2017 року. Крім того, на виконання вимог ст.43 Закону України «Про іпотеку» було розміщено публікації про проведення електронних торгів у двох засобах масової інформації: газеті «Варіанти» від 28.08.2017 року №31 (876) та газеті «Авізо» від 29.08.2017 року №33 (803). Також зазначили, що Державне підприємство «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби та жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність зазначеної в заявці інформації. Порядок та правила проведення прилюдних торгів встановлені Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/15. Проте, в позовній заяві не зазначеного жодного порушення норм вказаного Порядку під час проведення оскаржуваних торгів та порушення прав позивача в результаті їх проведення. Всі доводи позову зводяться до нібито порушень державного виконавця, що не стосуються проведення прилюдних торгів, а тому не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в наданому відзиві та поясненнях під час розгляду справи в суді також заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 та під час виїзду винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_4 Копія постанови направлена останньому рекомендованим листом за зазначеною у виконавчому документі адресою: АДРЕСА_3. 14.02.2017 року з метою визначення вартості описаного та арештованого майна було винесено постанову про призначення суб'єкту оціночної діяльності. Після отримання звіту про оцінку майна, яка була проведена у відповідності до вимог діючого законодавства, сторони виконавчого провадження було повідомлено про результати оцінки, порядок та строки оскарження оцінки. Крім того, про обізнаність позивача зі звітом, застосованих заходів примусового виконання, свідчить заява його представника ОСОБА_6, з відміткою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 25.04.2017 року. Також позивачем 19.06.2017 року подавався позов про оскарження результатів оцінки до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська. Доводи позивача щодо спливу шестимісячного строку дії звіту не ґрунтуються на положеннях ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» Визначення ціни продажу проводилось у відповідності до вимог ст.49 Закону України «Про іпотеку», а про продаж майна позивач повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервісбуд» в своїх поясненнях посилався на те, що 17.05.2017 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого на користь останнього було відступлено право вимоги за кредитним договором №0268/07/03-N від 20.08.2007 року та іпотечними договорами №07-427/06 від 08.12.2008 року, №07-622/07 від 20.08.2007 року, укладеними між Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» та ОСОБА_4 Також 17.05.2017 року та 23.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерсервісбуд» було укладено договір про відступлення права вимоги за вказаними договорами на користь останнього. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсервісбуд» набуло право іпотекодержателя. Згідно ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27.09.2017 року було здійснено заміну сторони у виконавчому листі від 20.05.2013 року та замінено стягувача у виконавчому провадженні. В зв'язку з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсервісбуд» набуло усі права та обов'язки стягувача. Також в письмових та усних поясненнях представник третьої особи заперечував проти задоволення позову з тих саме підстав, що наведені у письмових відзивах відповідачів.

Третя особа - Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ», явку свого представника не забезпечила, пояснень по суті справи не подавали та будь-яких заяв та клопотань по справі не заявляли.

Інша третя особа - переможець торгів ОСОБА_5, до суду за неодноразовими викликами також не з'явився, не повідомивши про причини неявки. Пояснень по суті справи, заяв та клопотань не подавав.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені у наданих заявах по суті справи та дослідивши матеріали останньої, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, окрім іншого, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Частинами 1-5 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством.

Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.16, ч.1 ст.215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п'ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 20.08.2007 року (а.с.6,7 т.1) на праві власності належала квартира АДРЕСА_1.

20.08.2007 року між АКБ «Форум» (після змін найменування Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №0268/07/03-N (а.с.33-35 т.1).

Також 20.08.2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між АКБ «Форум» та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір №07-622/07, за яким позивачем в іпотеку було передано належну йому квартиру АДРЕСА_1 (а.с.29-32 т.1).

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13.11.2012 року у цивільній справі №412/7593/2012, з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» було стягнуто заборгованість за кредитним договором №0268/07/03-N від 20.08.2007 року в сумі 650637 грн. 83 коп.

На виконання вказаного рішення 20.05.2013 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська було видано виконавчий лист, за яким було відкрито виконавче провадження №49243454, що на теперішній час перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у складі зведеного виконавчого провадження №53411830 (а.с.98,102-105 т.1).

В рамках виконавчого провадження 07.12.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_4 - квартири АДРЕСА_1, копія якої направлялась останньому за адресою, зазначеною у виконавчому документі та за місцем реєстрації (а.с.106-113).

З метою визначення ринкової вартості майна 14.02.2017 року державним виконавцем відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта гос подарювання ОСОБА_7, яким 24.02.2017 року складено висновок №2402.02/17 про ринкову вартість описаного та арештованого майна боржника.

Копія вказаної постанови та повідомлення про результати оцінки майна відповідно до вимог ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» рекомендованим листом була направлена сторонам виконавчого провадження, у т.ч. позивачу (а.с.114-123 т.1).

З метою розміщення інформації щодо реалізації майна боржника на офіційному сайті Державного підприємства «СЕТАМ» 18.05.2017 року на адресу Дніпропетровської філії вказаного підприємства було направлено відповідну заявку на реалізацію арештованого майна (а.с.131-133 т.1).

Перші торги було призначено на 26.06.2017 року. Про проведення торгів, реєстраційний номер лоту, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення торгів, початкову ціну продажу організатор торгів повідомляв виконавчу службу та сторін виконавчого провадження (а.с.136-137 т.1).

Оскільки перші торги було визнано такими, що не відбулись через відсутність допущених учасників (а.с.142 т.1), майно було виставлено на повторні торги, призначені на 04.08.2017 року, за ціною, що становить 80% його вартості. Про проведення торгів, реєстраційний номер лоту, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення торгів, уцінену вартість майна, організатор торгів повідомляв виконавчу службу та сторін виконавчого провадження (а.с.140-141 т.1).

В зв'язку з тим, що вказані торги також не відбулись через відсутність допущених учасників (а.с.144 т.1), майно було виставлено на треті торги 18.09.2017 року, за ціною, що становить 70% його вартості. Про проведення торгів, реєстраційний номер лоту, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення торгів, початкову ціну продажу організатор торгів повідомляв виконавчу службу та сторін виконавчого провадження (а.с.77-81 т.1).

В зв'язку з укладенням договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки між Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», а в подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерсервісбуд», останнє набуло право вимоги за кредитним договором №0268/07/03-N від 20.08.2007 року та іпотечним договором №07-622/07 від 20.08.2007 року.

В зв'язку з цим, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервісбуд» 15.09.2018 року звернувся до відділу примусового виконання рішень з заявою про зупинення вчинення виконавчих дій (а.с.147-149 т.1).

На підставі цього, державним виконавцем 15.09.2017 року було винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій на підставі ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», а 28.09.2017 року - постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ст.34 вказаного вище Закону, до прийняття рішення по справі щодо заміни сторони виконавчого провадження (а.с.15-152,154-155 т.1).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27.09.2017 року було замінено стягувача в межах виконавчого провадження №4924345415, що перебуває в складі зведеного виконавчого провадження №53411830, з Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсервісбуд» (а.с.158-159 т.1).

26.10.2017 року державним виконавцем було винесено постанови про поновлення вчинення виконавчих дій та про заміну сторони виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсервісбуд» (а.с.162-163,165 т.1).

За наслідками подальшого проведення торгів після поновлення вчинення виконавчих дій, 13.11.2017 року було сформовано протокол №296730, згідно якого переможцем визначено ОСОБА_5

01.12.2017 року державним виконавцем було складено та в цей же день затверджено начальником державної виконавчої служби акт про проведені електронні торги (а.с.167-168, 178 т.1).

Перевіряючи доводи позовної заяви щодо порушення державним виконавцем вимог ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не направлення постанови про опис та арешт майна, неповідомлення про оцінку арештованого майна, суд враховує наступне.

Як встановлено судом та зазначено вище, про складання постанови про опис та арешт квартири АДРЕСА_1 позивач, як боржник у виконавчому провадження, повідомлявся шляхом направлення йому копії відповідної постанови від 07.12.2016 року за адресою: АДРЕСА_4, що була зазначена у виконавчому документів; а також за адресою: АДРЕСА_3, що є зареєстрованим місцем проживання позивача, тобто у відповідності до вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.106-113 т.1).

Про призначення суб'єкта оціночної діяльності та результати оцінки майна позивач повідомлявся також шляхом направлення відповідної постанови від 14.02.2017 року за двома вищезазначеними адресами, а також повідомлення від 18.04.2017 року про результати оцінки, тобто у відповідності до вимог ч.1 ст.28, ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.114-123 т.1).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 25.04.2017 року представник позивача був за його заявою ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження (а.с.124,125 т.1). Також в червні позивач звертався до суду з позовом про оскарження оцінки майна (а.с.128-130 т.1), що свідчить про обізнаність ОСОБА_4 про призначення суб'єкта оціночної діяльності, проведення оцінки вартості майна та її результатів до передачі майна на реалізацію.

Безпідставними є і доводи позивача в частині закінчення шестимісячного строку дії звіту про оцінку майна на час проведення прилюдних торгів, оскільки відповідний звіт було складено 24.02.2017 року, а майно передано на реалізацію організатору торгів 26.05.2017 року.

А відповідно до абзацу 2 ч.6 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

В частині доводів позивача щодо недотримання вимог Національного стандарту №1 при проведенні оцінки майна, не проведення суб'єктом оціночної діяльності безпосереднього огляду майна, необ'єктивності звіту та заниження вартості арештованого майна, суд враховує наступне.

Так, п.п.1,2 Національного стандарту №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, визначено, що Національний стандарт №1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Особливості проведення оцінки певних видів майна визначаються окремими національними стандартами та іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна.

В свою чергу, п.1 Національного стандарту №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 28.10.2004 року, визначено, що останній є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Предметом оцінки майна в даному випадку був об'єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_1. А з висновку суб'єкта господарювання ОСОБА_7 від 24.02.2017 року №2402.02/17 вбачається, що останнім визначалась ринкова вартість арештованого майна за порівняльним підходом, що відповідає приписам п.19 Національного стандарту №2. При цьому, вказаний підхід не передбачає такої оціночної процедури, як ознайомлення з об'єктом оцінки, шляхом безпосереднього доступу до нього.

Також суд враховує, що позивачем не наведено будь-яких інших обґрунтувань та не представлено жодних доказів, які б свідчили про неправильність оцінки та заниження вартості майна.

При цьому, суд також приймає до уваги, що згідно договору купівлі-продажу від 20.08.2007 року зазначена вище квартира була придбана позивачем за 277750 грн., а згідно договору іпотеки її заставна вартість визначена в розмірі 342100 грн. В той час, як згідно висновку від 24.02.2017 року №2402.02/17, ринкова вартість квартири була визначена в сумі 634820 грн., а її продаж з прилюдних торгів здійснено за 444374 грн.

Оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, то підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/15.

Разом з тим, наведені вище в обґрунтування заявлених позовних вимог доводи позивача є свідченням його незгоди з діями державного виконавця перед передачею майна на реалізацію, які мають самостійну процедуру оскарження, передбачену Законом України «Про виконавче провадження» та ЦПК України та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

В частині доводів позивача щодо неповідомлення його про передачу на реалізацію арештованого майна, призначення торгів, часу і місця їх проведення, початкову ціну реалізації, суд визнає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки відповідна інформація доводилась до відома позивача шляхом направлення відповідних повідомлень за місцем його реєстрації та адресою проживання, зазначеною у виконавчому документі (а.с.77,137,141), а також шляхом розміщення оголошення в засобах масової інформації (а.с.78-81 т.1).

Суд визначає, що в даному випадку реалізація квартири, що є предметом іпотеки, проводилась в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не за виконавчим документом про звернення стягнення на предмет іпотеки. В зв'язку з цим, реалізація майна з прилюдних торгів повинна була проводитись відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та зазначеного вище Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/15.

В зв'язку з цим, особливості, встановлені нормами Закону України «Про іпотеку» на які посилались відповідачі в своїх запереченнях, застосуванню не підлягали.

Таким чином, уцінка майна повинна була проводитись не в порядку, передбаченому ч.2 ст.49 Закону України «Про іпотеку» (до 80% на других торгах та до 70% на третіх торгах), а відповідно до ч.5 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» (до 85% на других торгах та до 70% на третіх торгах).

Поряд з цим, суд приймає до уваги, що перші та другі торги не відбулись через відсутність допущених учасників, а на треті торги майно було виставлено за ціною, що складає 70% від ринкової вартості, визначеної у висновку від 24.02.2017 року №2402.02/17, що відповідало приписам як ч.2 ст.49 Закону України «Про іпотеку», так і ч.5 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» та таким чином не призвело порушення майнових прав позивача.

Крім того, суд враховує, що головна умова, яка повинна бути встановлена судом при розгляд справ вказаної категорії, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Поряд з цим, обґрунтованих доводів, які б свідчили про порушення прав та інтересів позивача, як боржника у виконавчому провадженні, судом під час розгляду справи не встановлено, а зазначені в позові доводи з наведених вище підстав суд визнає необґрунтованими.

Також суд враховує, що враховуючи передбачені законом особливості щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акту проведення електронних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто правочин.

Поряд з цим, заявляючи вимоги про визнання недійсними електронних торгів та протоколу торгів, позивач не заявляв вимог про визнання недійсним акту про проведені електронні торги від 01.12.2017 року, який є підставою для реєстрації права власності за переможцем торгів, а також не заявляв клопотань в порядку ст.51 ЦПК України про залучення останнього в якості співвідповідача, в зв'язку з чим при вирішенні вказаного питання він був залучений в якості третьої особи.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в повному обсязі за необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог, а також їх заявленням не до всіх належних відповідачів.

В зв'язку з відмовою в задоволенні позову та відповідно до ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по справі слід покласти на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,10,28,48,50,57,61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.16,203,215 ЦК України, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/15, ст.ст.2,3,10,11,12,13,76-81,141,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСЕРВІСБУД», ОСОБА_5, про визнання недійсними електронних торгів та протоколу електронних торгів - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 жовтня 2018 року.

Суддя С.Ю.Казак