Рішення № 77192594, 10.10.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2193/17

Провадження № 2/553/151/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.10.2018м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючої судді Крючко Н.І.,

при секретарі Заяц А.В., Камуз Я.М.,

за участю позивачки – ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2,

представника третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління комунальної власності міста- Янченка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Управління майном комунальної власності міста, Подільської районної у м. Полтаві ради, Управління Держгеокадастру у м. Полтава Полтавської області про встановлення факту сумісного проживання однією сім’єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Полтавської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про встановлення факту сумісного проживання однією сім’єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просила встановити факт, що ОСОБА_1 проживала разом із померлим 13.08.2016 року - ОСОБА_4 однією сім’єю не менш 5-ти років до часу відкриття спадщини в домоволодінні за адресою : м. Полтава, вул. Мартина Пушкаря, 45, яке належало померлому ОСОБА_4 на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 08.06.1987 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1» загальною площею 56,8 кв.м: сіни 1 площею 10,2 кв.м., ванна 2 площею 2,1 кв.м., кухня 3 площею 9,8 кв.м, жила кімната 4 площею 8,2 кв.м, жила кімната площею 21,4 кв.м, котельної 6 площею 2,6 кв.м, тамбуру І площею 2,5 кв.м., господарські будівлі та споруди: літня кухня «Б», гараж «В», навіс «Г», сарай «Д», теплиця «Е», погріб «б», сарай «К», огорожа 1-4, огорожа №5, розташовані у м. Полтава, вул. М. Пушкаря, 45, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, який помер 13 серпня 2016 року, актовий запис № 353; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер : 5310136700:07:001:0712, яка розташована у м. Полтава, вул. М. Пушкаря, 45, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, який помер 13 серпня 2016 року, актовий запис № 353; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0500 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5310136700:07:001:0713, яка розташована у м. Полтава по вул. М. Пушкаря, 45, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, який помер 13 серпня 2016 року, актовий запис № 353.

Ухвалою суду від 07 листопада 2017 року залучено до участі у справі, в якості відповідача - Полтавську міську раду та в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Полтавської міської ради в особі Управління майном комунальної власності міста.

Згідно ухвали суду від 13 грудня 2017 року залучено до участі у справі, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області та Виконавчий комітет Подільської районної у м. Полтаві ради.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради позовні вимоги не визнала в повному обсязі.

Представник третьої особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління комунальної власності міста в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного позову.

В судове засідання треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Подільської районної у м. Полтаві ради, Управління Держгеокадастру у м. Полтава Полтавської області не з’явились, але надали суду заяви, в яких прохали проводити судовий розгляд справи у їх відсутність, при вирішенні спору покладались на розсуд суду.

Суд вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає до часткового задоволення за наступних обставин.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 329661, виданого 15 серпня 2016 року Подільським районним у м. Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, помер ОСОБА_4, 13 серпня 2016 року, про що здійснено актовий запис № 353 (а.с.14).

В судовому засіданні стороною позивача вказувалось та підтверджується матеріалами справи, що в 2009 році між позивачкою та ОСОБА_4, який доводився їй біологічним батьком, було досягнуто домовленості про сумісне проживання однією сім’єю, ведення домашнього господарства, догляд один за одним в будинку, що у м. Полтава по вул. М.Пушкаря, 45, який належить йому на праві власності відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 08.06.1987 року ( а.с.15).

Судом встановлено та не заперечувалось стороною відповідача про те, що з 14.09.2009 року позивачка зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 28.10.2016 року у даному домоволодінні був зареєстрований її син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таким чином, протягом 8 років позивачка та ОСОБА_4 проживали разом однією сім’єю, вели спільне господарство, на підтвердження чого, останнім було надано на ім’я позивачки довіреність на розпорядження його коштами.

В судовому засіданні позивачкою вказувалось про те, що ОСОБА_4 опікувався сином позивачки, який доводився їй онуком. При цьому, позивачкою вказувалось про те, що вона, як член сім’ї померлого, займалась його похованням.

При цьому, в ході судового розгляду справи позивачка звертала увагу на те, що за життя ОСОБА_4 виявляв бажання оформити договір дарування на ім’я позивачки належного йому домоволодіння, що у м. Полтава по вул. М. Пушкаря, 45 та земельних ділянок за вказаною адресою, але в зв’язку з погіршення стану здоров’я не встиг оформити вказаний правочин.

Поряд з цим судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 позивачка залишилась проживати у даному домоволодінні.

Вказані вище обставини були підтверджені в судовому засіданні свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також сімейними світлинами.

При цьому, судом встановлено, що всі витрати на поховання ОСОБА_4 було понесені позивачем, що не було спростовано відповідачем та Управління комунальної власності міста у дані й справі.

Будь-яких доказів щодо поховання ОСОБА_4 та несення іншими особами даних витрат іншими особами, стороною відповідача суду надано не було.

Про наявність інших близьких осіб у ОСОБА_4 стороною відповідача суду зазначено не було та судом не здобуто доказів з даного приводу.

Надані позивачем докази та зазначені обставини не були спростовані в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Згідно п .2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що у разі виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Так, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік(, які проживали однією сім’єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, зокрема відчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім’ї. тощо.

Крім того, у відповідності до ст. 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.

Так, законодавцем визначено, що у відповідності до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 3 Сімейного кодексу визначено поняття сім’ї, з якого вбачається, що сім’я є первинним та основним осередком суспільства. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. До загальних ознак у розумінні цієї норми, яким має відповідати зв’язок між фізичними особами, щоб вони вважалися сім’єю, належать: спільне проживання, пов’язаність спільним побутом; взаємні права та обов’язки. Діти належатимуть до членів сім’ї своїх батьків у будь-якому випадку окремого проживання, незалежно від поважності його причин.

Крім того, п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім’єю зі спадкодавцем без шлюбу. Таке право можуть мати й інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, зокрема: вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім’ї, тощо.

Наведені вище обставини справи та норми законодавства, які регулюють дані правовідносини, вказують на те, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею четвертої черги після померлого ОСОБА_4, як така, що останні вісім років до смерті останнього вони проживали однією сім’єю, як батько та донька.

Більше того, встановлені судом обставини були підтверджені в судовому засіданні свідками та матеріалами справи в їх сукупності, що в свою чергу спростовує твердження представника відповідача про безпідставність позовних вимог, оскільки такі, на думку представника відповідача, не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Вказані твердження представника відповідача суд не приймає до уваги та визнає по своїй природі неспроможними оскільки вони не були доведені іншими доказами на спростування доказів сторони позивача та обставин встановлених в ході судового розгляду.

Таким чином, наведені вище обставини, підтверджують факт проживання ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_4 однією сім’єю.

При цьому, суд приходить до висновку про передчасність позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, оскільки у відповідності до постанови Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 13.07.02017 року № 241/02-14 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_4, з підстав відсутності рішення суду про встановлення факту проживання однією сім’єю разом із спадкодавцем не менше п’яти років (а.с.30).

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини право позивача на отримання свідоцтва про спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 є непорушним та рішення у даній справі є підставою по своїй природі для звернення до нотаріуса з питань оформлення спадкового права.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 є передчасними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 1220, 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, ст.ст. 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Управління майном комунальної власності міста, Подільської районної у м. Полтаві ради, Управління Держгеокадастру у м. Полтава Полтавської області про встановлення факту сумісного проживання однією сім’єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 разом із померлим, 13.08.2016 року ОСОБА_4, однією сім’єю не менше 5-ти років до часу відкриття спадщини в домоволодінні за адресою: м. Полтава, вул. Мартина Пушкаря, 45, яке належало померлому ОСОБА_4 на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 08.06.1987 року.

В іншй частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити, в зв’язку з їх передчасністю.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги у 30- денний термін. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_9