Рішення № 77190050, 18.10.2018, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1129/18

Провадження № 2/355/636/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Лисюка О.Д.

за участю секретарів судового засідання Старенької С.М., Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

06 серпня 2018 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі відповідач) про стягнення на її користь аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що з нею проживають та знаходяться на її утриманні малолітні діти.

Відповідач своїх зобов’язань щодо утримання синів не виконує, матеріальної допомоги не надає, що ставить її в надзвичайно скрутне матеріальне становище.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи у її відсутність на підставі наявних в справі доказів. Позовні вимоги про стягнення аліментів підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився. За вказаною в позовній заяві адресою судом було направлено: копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів, повістку. Конверт повернувся до суду з відміткою «не проживає». Також відповідач викликався до суду на розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причини неявки, суду не повідомив.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, а також відповідач, який належним чином повідомлений не з'явився в судове засідання та причини неявки суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановити рішення).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені cудом та зміст спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 08 квітня 2006 року Долинською сільською радою Запорізького району Запорізької області, актовий запис № 02, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії І-ЖС №017156, виданого 08 квітня 2006 року.

Від спільного подружнього проживання сторони мають двох малолітніх синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у свідоцтві про народження яких батьком записано ОСОБА_2, а матір’ю записано ОСОБА_1. Діти проживають разом з матір’ю та знаходяться на її утриманні.

У позовній заяві позивач зазначила, що сімейне життя з відповідачем не склалося, а тому на даний час в провадженні Баришівського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа про розірвання шлюбу.

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Лукашівської сільської ради Баришівського району Київської області №497 від 03 серпня 2018 року, гр. ОСОБА_1 дійсно зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та має наступний склад сім’ї, синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

V. Мотивація позиції суду.

У відповідності до статті 3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК) батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Виходячи із змісту статті 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів.

В свою чергу, відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б були підставою для зменшення розміру аліментів або звільнення від їх сплати.

Визначаючи розмір аліментів, відповідно до статті 182 СК Суд враховує:

-стан здоров'я та матеріальне становище дітей;

-стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

-відсутність у платника непрацездатних батьків та наявність іншої дитини від першого шлюбу;

-відсутність в матеріалах справи доказів про наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

-відсутність в матеріалах справи доказів про витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

-також враховуються інші обставини, що мають істотне значення.

Сукупність приведених доказів, їх оцінка переконують суд про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з дня пред’явлення позову до суду.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 1 січня 2018 року встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 1762 грн., відповідно до ст. 7 Закону «Про державний бюджет на 2018 рік».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи ту обставину, що позивач звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі 704 грн. 80 коп. за розгляд справи в суді.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 – 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 180-183 СК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з дня пред’явлення позову до суду, тобто з 06 серпня 2018 року.

3. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за розгляд справи в суді (реквізити для сплати судового збору: Рахунок отримувача 31211256026001, Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Код класифікації доходів бюджету 22030106), п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

4. Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Баришівський районний суд Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_5

Повний текст судового рішення складено

18.10.2018 року