Рішення № 77189885, 17.10.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1435/18

17 жовтня 2018 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України, Державної казначейської служби України про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України, Державної казначейської служби України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: визнати незаконними неправомірні дії з боку Апарату Верховної Ради України у формі невирішення по суті питань, порушених у заяві ОСОБА_1 від 23 червня 2018 року за вих. №ВСВ-9161-09-28/2302-К/2018, а саме непроведення перевірки на предмет того, які постанови Верховної Ради України були приховані (а також які постанови були опубліковані, але без додатків до даних постанов) від ОСОБА_1В та інших громадян України за період з 01 січня 1992 року по 23 червня 2018 року шляхом їх невміщення в базу даних Верховної Ради України" "Законодавство України" та неопублікування в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", нез'ясування причин та підстав недоведення до відома та відома громадян України даних постанов (чи додатків до даних постанов) по кожній конкретній постанові (у формі заборони офіційного оприлюднення тієї чи іншої постанови, хто на підставі чого заборонив оприлюднювати ту чи іншу постанову), ненадання ОСОБА_1, як заявнику на його вимогу відомостей по всіх постановах Верховної Ради України за період з 01 січня 1992 року по 23 червня 2018 року, які не публікувались, зобов'язати Апарат Верховної Ради України розглянути та надати відповідь по суті заяви від 23 червня 2018 року за вих.№ВСВ-ВСВ-9161-09-28/2302-К/2018, стягнути в користь ОСОБА_1 моральну шкоду 130305,00 грн, відшкодування провести за рахунок Державного бюджету.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся із заявою за вих. №ВСВ-9161-09-28/2302-К/2018 на адресу ОСОБА_2 заступника керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами ОСОБА_3, в якій вимагав провести перевірку на предмет того, які Постанови Верховної Ради України були приховані (не опубліковані) за період з 01.01.1992 року по 23.06.2018 року шляхом їх невміщення в базу даних Верховної Ради України "Законодавство України" та неопубліковання в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", з'ясування причини та підстави недоведення до відома позивача та відома громадян України даних постанов по кожній конкретній постанові, по завершенні перевірки надіслати копії матеріалів перевірки, а також відомості по всіх Постановах Верховної Ради України за період з 01.01.1992 року по 23.06.2018 року, які не публікувались. позивач вважає, що його звернення підлягало розгляду в порядку Закону країни "Про звернення громадян". Однак позивачем отримано лист №07/09-320 за підписом ОСОБА_2 заступника керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_3, зі змісту якого вбачається, що питання, порушені у зверненні позивача не були вирішені по суті звернення, що і стало підставою звернення позивача до суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 05.09.2018 року.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 року розгляд справи відкладено до 26.09.2018 року.

Представник Апарату Верховної Ради України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що укази і постанови Президії Верховної Ради Української РСР, які не мають загального значення чи нормативного характеру, можуть бути не опубліковані за рішенням Президії Верховної Ради Української РСР. Ці акти надсилаються державним органам та громадським організаціям і доводяться ними до відома підприємств, установ, організацій і осіб, на яких поширюється чинність цих актів. При цьому зазначив, що висвітлення діяльності Верховної Ради України здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України, яке унормовує оформлення та оприлюднення рішень законодавчого органу. Також зазначив, що законодавством, чинним у визначений позивачем період не було встановлено обов'язку для Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради України чи його керівника вести облік постанов Верховної Ради України, які опубліковані та які не підлягали опублікуванню, тобто не вимагалось створення окремо реєстру з відміткою була опублікована чи ні. Проведення перевірки, аналізу, систематизації таких постанов за 26 календарних років, про що ОСОБА_1 просив у своєму зверненні, потребує створення нового структурного підрозділу Апарату Верховної Ради України, покладення на нього обов'язку щодо створення та ведення такого реєстру, суттєвих додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України, а також тривалого часу для виконання. У задоволенні позову просив відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що в Апараті Верховної Ради України існує відповідний підрозділ, який забезпечує облік актів, прийнятих Верховною Радою України, і тому немає необхідності створювати якусь додаткову структуру. Вважає, що облік актів здійснює управління діловодства Головного управління документального забезпечення Апарату Верховної Ради України, і саме воно повинно було проводити перевірку по електронній базі даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України та Журналу реєстрації актів Верховної Ради України.

26 вересня 2018 року розгляд справи відкладено на 17.10.2018 року у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

17 жовтня 2018 року позивач у судове засідання не прибув, подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати в порядку письмового провадження.

Представник Апарату Верховної Ради України подав до суду письмове клопотання, в якому просив розгляд справи проводити в відсутності їх представника.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

У відповідності до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.06.2018 за вих. №ВСВ-9161-09-28/2303-К/2018 до ОСОБА_2 заступника керівника Апарату Верховної Ради України керуючого справами ОСОБА_3, в якому вимагав негайно провести перевірку на предмет того, які постанови Верховної Ради України були приховані (а також які постанови були опубліковані, але без додатків до даних постанов) від позивача та інших громадян України за період з 01.01.1992 року по 23.06.2018 року шляхом невміщення в базу даних Верховної Ради України "Законодавство України" та не опублікування в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр"; з'ясувати причини та підстави недоведення до відома позивача та до відома громадян України даних постанов (чи додатків до даних постанов) по кожній конкретній постанові (у формі заборони офіційного оприлюднення тієї чи іншої постанови, хто і на підставі чого заборонив оприлюднювати ту чи іншу постанову); по завершенні перевірки надіслати ОСОБА_1 як заявнику, копії матеріалів перевірки, а також відомості по всіх постановах Верховної Ради України за період з 01.01.1992 року по 23.06.2018 року, які не публікувались (відповідь надати по формі згідно додатку, що додається).

На адресу позивача ОСОБА_2 заступником керівника Апарату Верховної Ради України направлено лист №07/09-320 від 16.07.2018 року, в якому зазначено, що з огляду на відсутність закону України про нормативно - правові акти України, порушене позивачем питання не має цілісного законодавчого регулювання, натомість фрагментарно вирішується на рівні регламентарних положень. Також вказано, що аналіз та систематизація таких рішень, про що позивач прагне сказати у листі, потребує створення нового структурного підрозділу Апарату Верховної Ради України та суттєвих додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Вважаючи, що питання, порушені позивачем у зверненні не були вирішені відповідачем, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.19 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.

Також, у відповідності до підпункту 3 пункту 8 розділу ІІ "Основні напрями діяльності Апарату" Положення про Апарат Верховної Ради України у сфері документального забезпечення діяльності Верховної Ради України, Апарат організовує опублікування актів Верховної Ради України та інших офіційних матеріалів, надає інформацію щодо проходження підписаних законодавчих актів та оприлюднює її на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.

Підпунктом 9 пункту 8 Розділу ІІ "Основні напрями діяльності Апарату" Положення про апарат Верховної Ради України у сфері документального забезпечення діяльності Верховної Ради України, Апарат організовує ведення діловодства в Апараті, облік, зберігання документів Верховної Ради України, її органів та забезпечує користування ними; комплектує архів; готує документи та архівні справи для передачі їх у встановленому порядку на пенсійне зберігання.

Зі змісту відповіді, наданої ОСОБА_2 заступником Керівника Апарату Верховної Ради України від 16.07.2018 року 07/09-320 вбачається, що зазначений ОСОБА_1 період діяльності українського парламенту, що з огляду на суттєві зміни законодавчих засад організації державної влади, характеризується суттєвою різноманітністю підходів до унормування у тому, числа і питань оформлення та оприлюднення рішень законодавчого органу. Також зазначено, що щонайменше має йтися про Тимчасовий регламент засідань Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання, регламенти Верховної Ради України від 19994 року та 2006 років, Постанову Верховної Ради України "Про деякі питання нормативно-правового забезпечення порядку роботи Верховної Ради України" від 04.04.2008 року, Регламент Верховної Ради України від 19.09.2008 року, і Регламент Верховної Ради України як законодавчий акт від 10.02.2010 року; з огляду на відсутність закону України про нормативно-правові акти України порушене листі питання дотепер не має цілісного законодавчого регулювання, натомість фрагментарно вирішується на рівні регламентних положень. У даному листі також зазначено, що аналіз та систематизація рішень, про що зазначено позивачем у листі, потребує створення нового структурного підрозділу Апарату Верховної Ради України та суттєвих додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Аналізуючи подане позивачем звернення та відповідь, що надана представником відповідача, суд вважає, що питання, порушені позивачем у зверненні по суті не були вирішені, відповідачем не було надано вмотивованої та обґрунтованої відповіді по суті поставлених питань.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій Апарату Верховної Ради України у формі неналежного розгляду звернення позивача і не вирішення по суті поставлених у зверненні питань, суд зазначає, що дана позовна вимога не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Враховуючи доводи представника відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, положення нормативно - правових актів, надані суду письмові докази, суд вважає, що Апарат Верховної Ради України, розглядаючи звернення позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України, Державної казначейської служби України про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2.Зобов'язати Апарат Верховної Ради України (м.Київ, вул.Грушевського, 5) розглянути заяву ОСОБА_1 (м.Тернопіль, вул.Квітова, 17/6, ід.№2255125333, 28.09.1961 р.н.) за вих.№ВСВ-1961-09-28/2302-К/2018 від 23.06.2018 року.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 жовтня 2018 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.