Рішення № 77188514, 04.10.2018, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/672/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року смт Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі - Дубчак Н.В.,

за участю: представників позивача- ОСОБА_7 , ОСОБА_1,

відповідача- ОСОБА_3 та представника відповідачів-ОСОБА_9.,

розглянувши в відкритому судовому засідання в залі суду смт. Брусилів Житомирської області цивільну справу 275/672/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, державного реєстратора відділу економічного розвитку і торгівлі Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання виділу в натурі частки із спільного майна протиправним та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 06.09.2017 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, державного реєстратора відділу економічного розвитку і торгівлі Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання виділу в натурі частки із спільного майна протиправним та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позовні вимоги обгрунтував тим, що відповідно до договору дарування від 04.03.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом, він подарував ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 57/100 частин земельної ділянки розміром 0,1260 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належала йому на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, виданого виконавчим комітетом Брусилівської селищної ради Житомирської області 04.10.2012 року, зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим № НОМЕР_1.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 прийняли дар та стали співвласниками земельної ділянки з визначенням її часток.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 без його згоди та будь-якого договору з ним, самовільно виділили собі в натурі земельну ділянку розміром 0.0718 га , поставили на ній огорожу та розпочали будівництво приміщення. Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 12.06.2017 року зареєстрували за собою право власності на це майно, чим порушили вимоги Закону та його право на прийняття участі в виділенні земельної ділянки.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відділом Держземагенства у Брусилівськму районі за ним 24.10.2014 року було проведено державну реєстрацію земельної ділянки розміром 0.0542 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована біля будинку АДРЕСА_1, кадастровий № НОМЕР_2.

Вважає, що проведення Державної реєстрації зазначеної земельної ділянки було проведено з порушенням вимог ст.56 Закону України «Про землеустрій», так як він своєї згоди на виділення земельної ділянки із земельної ділянки, яка належала на праві спільної власності йому, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, кадастровий № НОМЕР_1, не надавав, технічне завдання на складання технічної документації не затверджував і взагалі будь-яких документів, щодо спірної земельної ділянки не підписував.

Позивач просив визнати виділення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в натурі земельної ділянки розміром 0.0718 га з земельної ділянки розміром 0,1260 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить йому на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3, виданого виконавчим комітетом Брусилівської селищної ради Житомирської області 04.10.2012 року, що зареєстрована за кадастровим номером № НОМЕР_1 протиправною та скасувати Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0,0718 га. розташовану по АДРЕСА_1 , зареєстровану за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5; зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 демонтувати огорожу та недобудоване приміщення; скасувати за ним Державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_5, площею 0.0542 га, що розташована по АДРЕСА_1.

Представники позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_1 в суді позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, пояснили, що позивач ОСОБА_2 з 2014 року хворіє, на теперішній час він паралізований, самостійно переміщуватися не може, має порушення мови, з"явитися до суду не може і уточнили, що ОСОБА_8 належала земельна ділянка розміром 0,1260 га, зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим № НОМЕР_6, але він не надавав відповідачам дозволу на виділення їх частки і не підписував ніяких документів.

Відповідач ОСОБА_3 в суді позовні вимоги не визнав та суду показав, що ОСОБА_2 після смерті доньки, яка була його дружиною та матір"ю ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в березні 2013 року подарував йому та своїм онукам в рівних частках 57/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та 57/100 частин земельної ділянки площею 0,1260 га на якій він розташований. Вони прийняли дар. За домовленостю з ОСОБА_2 в 2014 році він звернувся до інженера -землевпорядника з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою,щодо розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1. Для цього він надавав всі необхідні документи,частину з яких йому також надавав ОСОБА_2, а саме паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_2, Державний акт на право власності ОСОБА_2 на землю розміром 0,1260га. Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання підписувались особисто ОСОБА_2, з яким погоджувались межі земельних ділянок, який на той час хворів та бажав, щоб за його життя все було поділено, щоб потім не виникало спорів.

Представник відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5- ОСОБА_9 в суді позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, так як вимоги позову є необгрунтованими, так як всі дії ОСОБА_3 по виділенню земельних ділянок відбувалися за погодженням з ОСОБА_2,який подарував відповідачам частину будинку і земельної ділянки, і бажав, щоб виділення земельних ділянок відбулося за його життя, його підпис міститься в акті прийомки-передачі межових знаків від 24.10.2014 року.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з"явився, заяв та клопотань від нього не надходило.

Відповідач- державний реєстратор відділу економічного розвитку і торгівлі Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області до суду не з"явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та заперечення на позов. В запереченнях відповідач вказав, що позов не визнає, так як він є безпідставним та необгрунтованим, так як державна реєстрація земельних ділянок була проведена відповідно до чинного законодавства на підставі витягу з кадастру державного кадастрового реєстратора про новоутворені в результаті поділу земельні ділянки.

Суд, вислухавши представників позивача, відповідача ОСОБА_3, представника відповідачів, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що не заперечували в суді сторони, що 04 березня 2013 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках 57/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та 57/100 частин земельної ділянки загальна площа якої становить 0,1260 гектарів на якій він розташований( а.с. 17).

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийняли дар та оформили право власності, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( а.с. 18-20) та з цього часу вони та ОСОБА_2 стали власниками земельної ділянки з визначенням її часток.

Відповідно до ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.

Частиною 1 статті 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_3 була виготовлена фізичною особою- підприємцем ОСОБА_10 технічна документація із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В технічній документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки загальною площею 0,1260га гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наряду з документами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,.також містяться копії документів, належних ОСОБА_2, а саме: копія паспорта та ідентифікаційного коду, копія Державного акту на землю та акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 24.10.2014 року, відповідно до якого з ОСОБА_2 погоджені межі земельних ділянок , що виділялись, та ним отримано межові знаки, про що міститься підпис від його імені.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 24.10.2014 року, які здійснені відділом Держземагенства у Брусилівському районі ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0718 га, кадастровий номер НОМЕР_7, яка розташована по АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,0542га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована по АДРЕСА_1 (а.с.21-26).

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.06.2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками , кожний в розмірі 1/3 частки, земельної ділянки, площею 0,0718 га, кадастровий номер НОМЕР_7, яка розташована по АДРЕСА_1 ( а.с. 27-29).

Відповідно до ч.3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачів ОСОБА_9 в суді настоювали на тому, що виділення земельної ділянки відбувалося за погодженням з позивачем ОСОБА_2, який надавав для цього всі необхідні документи, з яким погоджувались всі питання стосовно виділу земельної ділянки та меж земельних ділянок, підпис якого міститься в акті прийому-передачі межових знаків.

Представники позивача, заперечуючи підпис ОСОБА_2 в акті прийому -передачі межових знаків, клопотання про проведення почеркознавчої експертизи не заявляли, доказів того, що підпис в акті прийому - передачі межових знаків від 24.10.2014 року виконано не ОСОБА_2 суду не надали.

За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як позивачем не надано суду доказів на підтвердження позовних вимог .

На підставі ст.ст.358 та 364 ЦК України та керуючись ст. ст. 12-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, державного реєстратора відділу економічного розвитку і торгівлі Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання виділу в натурі частки із спільного майна протиправним та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації земельної ділянки- відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складання пового рішення, яке складено 13.10.2018року.

Суддя Л. І. Лівочка