Постанова № 77185780, 17.10.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/2051/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2018 року м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р., за участю прокурора Цар І.І., особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури, за ч. 2 ст.172-7 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

За протоколом про адміністративне правопорушення № 35-04/193 від 04.07.2018 року: згідно з наказом прокуратури Закарпатської області від 14.12.2015 № 1105 молодшого радника юстиції ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області.

Відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону.

Згідно з резолюцією заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_2 від 17.07.2017 прокурору Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 доручено розгляд заяви голови КР Виноградівського районного громадського формування «Апологет» з охорони громадського порядку і державного кордону (далі - Виноград і вське РГФ «Апологет») ОСОБА_3 від 13.07.2017 № 51 про вчинення посадовими особами Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - Виноградівське ВП) кримінального правопорушення у зв'язку з неправомірним, на думку автора заяви, рішенням Виноградівського ВП щодо відмови в погодженні статуту Виноградівського РГФ «Апологет» через невідповідність його вимогам статті 5 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Заява подана в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

За результатами опрацювання вищезазначеної заяви прокурором Бігорі Я.Я. того ж дня підготовлено лист про скерування такої заяви в порядку частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Заступником керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_2 підписано підготовлений прокурором Бігорі Я.Я. лист та за вихідним № 01/107-4028 вих.17 від 17.07.2017 направлено до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Про зазначені дії також поінформовано заявника листом від 17.07.2017 №01/107-4029 вих.17.

Про доручення прокурору Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 здійснювати розгляд заяви голови КР Виноградівського РГФ «Апологет» ОСОБА_3 від 13.07.2017 № 51 та підготовку листа про скерування такої заяви в порядку частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області додатково свідчать пояснення ОСОБА_1, отримані в ході службового розслідування (перевірки), призначеного наказом прокуратури Закарпатської області від 16.08.2017 № 182.

До заяви ОСОБА_3 від 13.07.2017, яка надійшла на адресу Берегівської місцевої прокуратури, було долучено ряд документів, у тому числі відповідь Виноградівського ВП від 07.07.2017 № 8154/106/21/2-17, у якій йшла мова про відмову в погодженні статуту Виноградівського РГФ «Апологет» через невідповідність його вимогам статті 5 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Такий лист- відповідь був підписаний в.о. начальника Виноградівського ВП ОСОБА_4, а його підготовка здійснювалась ОСОБА_5, начальником сектору превенції патрульної поліції Виноградівського ВП (наказ про призначення від 09.12.2016 № 215 о/с), який є рідним братом прокурора Бігорі Я.Я.

Про те, що начальник сектору превенції патрульної поліції Виноградівського ВП ОСОБА_5 брав участь у підготовці листа-відповіді Виноградівського ВП від 07.07.2017 № 8154/106/21/2-17 свідчить запис у Журналі обліку вхідних документів Виноградівського ВП за № 3044, відповідно до якого заява ОСОБА_6 про погодження статуту Виноградівського РГФ «Апологет» від 07.06.2017, що зареєстрована 21.06.2017, передана для виконання, зокрема ОСОБА_5, про що наявний його підпис, а також напис в листі-відповіді «вик. ОСОБА_5Я.».

Про сімейні стосунки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 свідчать матеріали особової справи прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1, зокрема власноруч написана автобіографія від 31.05.2012, а також інформація з Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, надана листом від 16.05.2018 № 3448/04.1-16.

Відповідно до вимог статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь- якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (частина четверта статті 214 КПК України).

Крім того, статтею 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про виконавче провадження».

Незважаючи на вказані норми КПК України та Закону України «Про звернення громадян», за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 13.07.2017 у порядку статті 214 КПК України прийнято рішення про скерування його заяви для розгляду до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, керуючись Законом України «Про звернення громадян», дія якого не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.

Про неправомірність таких дій свідчить ухвала слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25.07.2017 у справі № 299/2121/17, якою задоволено скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_2 та зобов'язано службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення Берегівської місцевої прокуратури, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 13.07.2017.

Відповідно до абзацу дванадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Берегівська місцева прокуратура листом від 21.05.2018 № 164-08/3422вих18 повідомила, що у прокуратурі відсутнє письмове повідомлення ОСОБА_1 про конфлікт інтересів у зв'язку з розглядом та підготовкою відповіді на звернення ОСОБА_3 від 13.07.2017.

Таким чином, у порушення вимог статті 28 Закону прокурор Бігорі Я.Я., не повідомивши свого безпосереднього керівника про реальний конфлікт інтересів, який виник у зв'язку з дорученням йому розгляду заяви голови КР Виноградівського РГФ «Апологет» ОСОБА_3 від 13.07.2017 № 51, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме розглянув зазначену заяву ОСОБА_3 та підготував лист про направлення такої заяви за належністю до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Частиною першою статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються, у тому числі, до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку.

Диспозиція частини другої статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно з приміткою до вказаної статті суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Розгляд заяви ОСОБА_3 від 13.07.2017, поданої в порядку статті 214 КПК, та вчинення дій щодо підготовки листа про направлення такої заяви за належністю до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області спричинило реальний конфлікт інтересів, який полягав у суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 Приватний інтерес у цьому випадку - це немайновий інтерес прокурора, зумовлений сімейними стосунками з ОСОБА_5, начальником сектору превенції патрульної поліції Виноградівського ВП, який готував лист про відмову в погодженні статуту Виноградівського РГФ «Апологет» через невідповідність його вимогам статті 5 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».

Тобто приватний інтерес прокурора Бігорі Я.Я. полягав у побоюваннях щодо можливих негативних наслідків для свого рідного брата ОСОБА_5, начальника сектору превенції патрульної поліції Виноградівського ВП, у разі внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення посадовими особами Виноградівського ВП, які готували відмову в погодженні статуту Виноградівського РГФ «Апологет» через невідповідність його вимогам статті 5 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», в тому числі рідним братом прокурора Бігорі Я.Я., кримінального правопорушення.

Суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями прокурора Бігорі Я.Я. призвела до неправомірних дій, зокрема порушення вимог статті 214 КПК України та невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення посадовими особами Виноградівського ВП за заявою ОСОБА_3 від 13.07.2017.

Таким чином, за протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, будучи прокурором Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області, достовірно знаючи про зобов'язання вживати заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, не повідомивши про наявність у нього реального конфлікту інтересів, взяв участь у розгляді заяви голови КР Виноградівського РГФ «Апологет» ОСОБА_3 від 13.07.2017 № 51 та підготовці листа про скерування такої заяви в порядку частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, чим порушив вимоги пунктів 3, 4 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме: вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що ним не було допущено порушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КупАП, оскільки йому заступником керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_2 було надано усне доручення на підготовку супровідного листа про направлення звернення Виноградівського РГФ “Апологет” щодо неправомірного, на думку заявника, рішення Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області про відмову в погодженні статуту Виноградівського РГФ від 13.07.2017 року до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за належністю в порядку Закону України «Про звернення громадян». Звернення не містило даних про вчинення його братом ОСОБА_5, як працівником поліції, кримінального правопорушення. Супровідний лист підписував ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що він працює на посаді заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури. У липні 2017 року він безпосередньо приймав ОСОБА_3 Останній скаржився на неправомірні дії начальника Винограідвського ВП Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 щодо непогодження статуту громадської організації. Про що подав відповідне звернення. Ознайомившись із скаргою він не вбачав в діях працівників Виноградівського відділення поліції складу кримінального правопорушення, у зв”язку з чим доручив підлеглому працівнику ОСОБА_1 підготувати супровідний лист про направлення звернення/скарги за належністю до ГУНП в Закарпатській області. У зверненні не йшла мова про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5, як працівником поліції. У подальшому він підписав супровідний лист про направлення звернення за належністю.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що у липні 2017 року з ГУНП в Закарпатській області надійшов лист про погодження статуту РГФ “Апологет”, яке він отримав за резолюцією начальника відділення поліції. Він у свою чергу адресував лист заступнику ОСОБА_7 Вказівки останньому не давав. Про результати розгляду звернення дізнався після того, коли таке було розглянуто та підписана відповідь начальником в.о. начальника відділення поліції. Безпосереднім виконавцем був ОСОБА_7 Останній готував відповідь. Відповідь підписував в.о. начальника ОСОБА_4 У супровідному листі, як виконавець, допущено описку щодо його прізвища.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він безпосередньо виконував доручення ОСОБА_5 щодо перевірки про наявність підстав для погодження статуту РГФ “Апологет”. Про результати розгляду звернення інформував начальника відділення ОСОБА_4 Останній редагував зміст відповіді. У супровідному листі допущено описку щодо виконавця ОСОБА_5, оскільки безпосереднім виконавцем був особисто він.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суддя прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КупАП.

Так, ч. 2 ст. 172-7 КупАП передбачає відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів – це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить:

1) об’єкт правопорушення – суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення;

2) об’єктивну сторону – конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил;

3) суб’єкт правопорушення – конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;

4) суб’єктивну сторону складу – ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.

Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.

Суддею не встановлено об’єктивну та суб’єктивну сторони правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП в діях ОСОБА_1 при готуванні останнім супровідного листа на заяву від 13.07.2017 року РГФ “Апологет” за вказівкою заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_2

Показаннями свідка ОСОБА_2, які узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 спростовується твердження зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення щодо доручення ОСОБА_2 ОСОБА_1 розгляд заяви голови КР Виноградівського районного громадського формування “Апологет”.

Також показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7 спростовано твердження зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що відмову в погодженні статуту Виноградівського РГФ “Апологет”, підготовку у здійсненні таких дій вчиняв ОСОБА_5, оскільки прізвище останнього у листі — відповіді Виноградівського ВП від 07.07.2017 року безпосереднім виконавцем ОСОБА_7 зазначено помилково.

Обставини, які б вказували неправдивість показань свідків, в судовому засіданні не встановлено.

Правдивість показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підтверджується і матеріалами справи, зокрема журналом вхідної кореспонденції Виноградівського відділення поліції 21 червня 2017 року за № 3044, відповідно до якого лист щодо погодження статуту Виноградівського РГФ “Апологет” доручено заступнику начальника сектору превентивної діяльності Виноградівського ВП майору поліції ОСОБА_7, про що свідчить підпис останнього в журналі вхідної кореспонденції про його отримання.

Зміст заяви РГФ “Апологет” від 13.07.2017 року, яка адресована заступнику керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_2, не містить посилання на вчинення кримінального правопорушення безпосередньо ОСОБА_5, як працівником поліції (а.с.12-13).

Також не може слугувати про зворотнє й ухвала слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25.07.2017 у справі № 299/2121/17, оскільки дана ухвала прийнята за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_2 щодо невнесення останнім до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по заяві про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли. При розгляді справи суддею не встановлено дії ОСОБА_1, які б свідчили про вчинення ним правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 172-7 КупАП.

За встановлених обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9, п.1 ч.1 ст. 247, 256, 283, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю події і складу в його діях адміністративного правопорушення.

Постанова на протязі десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області, через місцевий суд.

СуддяОСОБА_8