Ухвала суду № 7718537, 16.12.2009, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц- 3093 2009р. Головуючий по 1-й інстанції:

Андрієнко Г.В.

Суддя-доповідач: Корнієнко В.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2009 року грудня місяця 16 дня м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Гальонкіна С.А.

Суддів: Корнієнка В.І., Шабовської В.А.

При секретарі : Амеліній М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від «03» вересня 2009 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, СГІРФО Октябрського РВ ПМУ ГУ МВС України в Полтавській області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання права власності на Ѕ частину квартири та позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ПП «Інвентаризатор», приватного нотаріуса Колотілова Олександра Михайловича про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири,-

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03 вересня 2009 року зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, СГІРФО Октябрського РВ ПМУ ГУ МВС України в Полтавській області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання права власності на Ѕ частину квартири та позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ПП «Інвентаризатор», приватного нотаріуса Колотілова Олександра Михайловича про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири задоволено.

Визнано частково недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 від 15.07.2003 року, укладений між ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 в частині не включення в даний договір в якості покупця неповнолітню ОСОБА_5.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

ПП «Інвентаризатор» дозволено зареєструвати за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Визнано недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 від 06.05.2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_14.

Повернуто сторони за договором в первісний стан.

Стягнуто з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_3 469700 грн.

З даним рішенням суду не погодився представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Вважає, що рішення є необґрунтованим, винесене шляхом невірного застосування норм матеріального права, неповного зясування обставин справи, а також порушено норми процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, підстав для її задоволення та скасування рішення не вбачає.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції повно і всебічно досліджені обставини і матеріали справи , на підставі яких судом постановлена правильне та справедливе рішення.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_14 (ОСОБА_6 , ОСОБА_15, ОСОБА_16 є рідною матір?ю ОСОБА_17

В процесі приватизації вони набули в рівних частках право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Рішенням Октябрського райвиконкому м. Полтави від 27 травня 2003 року №191 п.6 дозволено ОСОБА_15 від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 продати всю належну їй частину квартири в АДРЕСА_3.

Дане рішення було винесено при умові придбання іншої квартири у звязку з розширенням житлової площі в м. Полтаві на АДРЕСА_4.

Згідно договору купівлі-продажу від 04 червня 2003 року квартира АДРЕСА_5 була продана ОСОБА_18 за 7000 грн. В договорі зазначено, що ОСОБА_15 отримала кошти для себе та неповнолітньої ОСОБА_16

27 травня 2003 року ОСОБА_14 придбала спірну квартиру лише на своє імя, фактично позбавивши неповнолітню права власності на квартиру.

Відповідно до ст. 77 КоБС України , що діяв у 2003 році за життя батьків діти не мають права на їх майно, так само як і батьки не мають право на майно дітей.

Відповідно до ст. 78 КоБС України, якщо у неповнолітніх є належне їм майно, батьки управляють ним як опікуни і піклувальники без спеціального на те призначення, але з додержанням відповідних правил про опіку.

Відповідно до ст. 143 КоБС України опікун та піклувальник над неповнолітнім мають право і зобовязані виховувати підопічних, піклуватися про їх здоров?я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці, захищати їх права та інтереси.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги вищезазначених норм матеріального права, прийшов до вірного висновку, визнавши частково недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 від 15.07.2003 року, укладений між ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 (ОСОБА_15 в частині не включення в даний договір в якості покупця неповнолітню ОСОБА_5, оскільки знайшло своє підтвердження, що даною угодою ущемлені права неповнолітньої в частині її не включення до числа покупців квартири.

Крім того, 06 травня 2009 року ОСОБА_14 уклала договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_3, в п. 5 якого зазначено, що продавець свідчить про те, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору, внаслідок цього договору не будуть порушені права інших осіб, щодо квартири відсутні судові спори.

ОСОБА_14 приховала від ОСОБА_3 те, що відносно даної квартири існує судовий спір то продала її за 469700 грн.

Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення-відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, що існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Врахувавши, що попередній догорів купівлі продажу визнається частково недійсним, а співвласник квартири ОСОБА_5 не мала наміру продавати квартиру, тому районний суд прийшов до вірного висновку, визнавши недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 від 06.05.2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_14, повернувши сторони за договором в первісний стан та стягнуто з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_3 469700 грн.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що судом при винесенні рішення не надано належної оцінки доказам, а також не досліджені всі обставини справи, а також те, що судом невірно застосовано норми матеріального права, колегія суддів оцінює критично та не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються вищевикладеними обставинами.

Судовою колегією порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03 вересня 2009 не встановлено.

Враховуючи, що при подачі апеляційної скарги апелянтом не в повному обсязі сплачено суму судового збору та суму витрат на інформаційно технічне, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3. 824, 50 грн. судового збору та 83 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 303, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 - відхилити .

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від «03» вересня 2009 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 суму судового збору в розмірі 824 грн. 50 коп. за реквізитами: р/р 31416537700002 Одержувач: Місцевий бюджет Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ: 34698804; Банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019.

Стягнути з ОСОБА_3 суму витрат на інформаційно технічне забезпечення в розмірі 83 грн. за реквізитами: Отримувач: Державний бюджет м.Полтави, код отримувача: 34698804, р/р 31211259700002, банк отримувача: ГУДКУ в Полтавській області, код банку: 831019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя /підпис/

Судді: /підпис/

Копія

Згідно: