Постанова № 77174259, 16.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1633/18

Номер справи місцевого суду: 520/402/17

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Сокуренка Євгена Сергійовича на рішення Київського районного суду м.Одеси від 23 жовтня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з зазначеним позовом. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Банк посилався на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 24.01.2013 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 2700 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач стверджував, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 своїх обов'язків по поверненню кредитних коштів за кредитним договором №б/н від 24.01.2013 року, станом на 31.10.2016 року, виникла заборгованість у загальному розмірі 34629 гривень 64 копійки.

Посилаючись на ці обставини, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив задовольнити позов. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 34629 гривень 64 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом - 2691 гривня 15 копійок; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 26364 гривні 61 копійка; заборгованості за пенею та комісією - 3448 гривень 66 копійок; штрафу (фіксована частина) - 500 гривень 00 копійок; штрафу (процентна складова) - 1625 гривень 22 копійки; та судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м. Одесі від 23 жовтня 2017 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 24.01.2013 року - відмовлено.

Вважаючи рішення суду ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - Сокуренко Є.С.звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В судове засідання, призначене на 10 жовтня 2018 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 п.п.1, 3 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», суд помилково дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що 24.01.2013 року між позивачем та відповідачем укладений договір № б/н на умовах приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанк» шляхом заповнення та підписання сторонами анкети-заяви від 24.01.2013 року. Підписанням даної анкети-заяви відповідач погодився на отримання кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки.

Позивач в позові стверджував, що ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав свої зобов'язання за вказаним кредитним договором, надав відповідачеві платіжну картку зі встановленим кредитним лімітом у розмірі 2700 гривень 00 копійок.

Однак у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № б/н від 24.01.2013 року станом на 31.10.2016 року, у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 34629 гривень 64 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом - 2691 гривня 15 копійок; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 26364 гривні 61 копійка; заборгованості за пенею та комісією - 3448 гривень 66 копійок; штрафу (фіксована частина) - 500 гривень 00 копійок; штрафу (процентна складова) - 1625 гривень 22 копійки.

Суд, зважаючи на те, щоу виписці про рух кредитних коштів, наданій позивачем, відсутні відомості про номери рахунків та відомості про номер кредитної картки та строку її дії, прийшов до висновку, що на підставі наданих позивачем доказів не можливо ідентифікувати ні кредитну картку, ні картковий кредитний рахунок, по якому здійснювався рух кредитних коштів із кредитним договором № б/н від 24.01.2013 року, що унеможливлює встановлення судом дійсності обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх доводів.

З огляду на викладене суд вважав, що позивачем не доведено повною мірою у відповідності до вимог процесуального закону тих обставин, на які він посилається у своїй позовній заяві, у зв'язку з чим позовні вимоги залишені без задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного. Відповідно до укладеного договору № б/н від 24.01.2013 року ОСОБА_4 (далі-Відповідач) отримав кредит у розмірі 2700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 31.10.2016 року має заборгованість - 34629,64 грн., яка складається з наступного:

2691,15 грн. - заборгованість за кредитом;

26364,61 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

3448,66 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500,00 грн. - штраф (фіксована частина)

1625,22 грн. - штраф (процентна складова).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві.

Укладання кредитного договору у даному випадку здійснюється за принципом укладання банком і клієнтом договору приєднання (ст.634 Цивільного кодексу).

Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що разом становить кредитний договір.

Згідно з ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України (далі-ЦК), договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ч.1 ст.634 ЦК, підписавши заяву, Позичальник приєднався до запропонованих банком Умов надання кредиту, що підтверджується його особистим підписом.

Пунктом 23 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Також зазначена спрощена процедура оформлення договорів на умовах публічної оферти, затверджена наказами по Банку № СП-2010-64 21.01.2010 року та № СП-2010-599 від 31.05.2010 року.

Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Кредитором і Позичальником було укладено кредитний договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК шляхом приєднання Позичальника до запропонованого Кредитором договору (умов кредитування).

Згідно з ч.1 ст.207 ЦК договір вважається укладеним в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах в заяві Позичальника та Умовах та Правилах надання банківських послуг.

Таким чином, між Позичальником і Кредитором був укладений договір в письмовій формі. Укладання кредитного договору таким чином не суперечить вимогам законодавства України.

Відповідач не заперечував факт підписання заяви позичальника, отже фактично визнав факт укладання договору на вищевикладених умовах.

Крім цього, з наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається активне користування Відповідачем кредитною карткою, що включало у себе як зняття кредитних коштів, так і поповнення картки.

Таким чином, Відповідач своїми діями підтвердив наявність між сторонами кредитних правовідносин.

Кредитний договір повністю або у частині недійсним не визнавався, отже вказаний договір є чинним, таким, що породжує права та обов'язки сторін, зокрема - обов'язок Позичальника повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування такими коштами, а також неустойку - за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

Необхідно зазначити, що до матеріалів справи додано належні та допустимі докази на підтвердження факту та розміру заборгованості за кредитним договором, серед яких - детальний розрахунок заборгованості по кредиту із зазначенням розміру відсоткової ставки, ставки пені, сум нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі - окремо по відсотках, пені, тілу кредиту; суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань, у тому числі - накопичувальним порядком.

Усі нарахування, зазначені у розрахунку заборгованості, є прозорими, простими для сприйняття та такими, що не потребують будь-яких спеціальних знань для їх вивчення та аналізу.

Стороною Відповідача такий розрахунок жодним чином не спростовано, не наведено контррозрахунку, який би підтверджував факт повного або часткового погашення заборгованості за Договором, не надано доказів повної та своєчасної сплати заборгованості перед Банком та відсутності заборгованості за договором або її наявності у розмірі, що відрізняється від запропонованої Банком.

Відповідач також не скористався своїм правом на проведення судової експертизи правильності нарахувань заборгованості.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд, першої інстанції не вчинив жодних дій щодо повного з'ясування обставин справи, не роз'яснив право на надання додаткових доказів та не попередив про наслідки невчинення таких процесуальних дій тощо.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню. Надані позивачем докази є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Сокуренка Євгена Сергійовича - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Одесі від 23 жовтня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса:65001, АДРЕСА_1; ІПН:НОМЕР_1, Паспорт серії НОМЕР_2, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській обл. 14.04.2006 року) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299) заборгованість у розмірі 34629,64 грн. за кредитним договором № б/н від 24.01.2013 року, яка складається з: 2691,15 грн. - заборгованість за кредитом; 26364,61 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3448,66 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1625,22 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 65001, АДРЕСА_1; ІПН:НОМЕР_1, Паспорт серії НОМЕР_2, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській обл. 14.04.2006 року) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299) судові витрати у розмірі 1544,00 грн. та 1760,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2018 року.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький