Рішення № 77172331, 25.09.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/14650/17

Провадження № 2/521/348/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Кіліян О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа – ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа – ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та просить суд, згідно останніх уточнень стягнути з відповідача на його користь матеріалу шкоду в розмірі 55 091, 65 грн. та понесені судові витрати в розмірі 16990 грн.

Свої позовні вимоги вмотивовує тим, що 30.01.2017 року о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_2, який працює водієм філії "Любашівська дорожньо-експлуатаційної дільниці» Дочірнього підприємства «Одеський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», при виконанні своїх трудових (службових) обов’язків, під час буксирування металевої огорожі погрузчиком марки «Амкодор» д/н 195-650К, по проїжджій частині дороги, не врахував траєкторію руху огорожі та швидкість руху транспортного засобу на якому рухався, в результаті чого автомобіль «Рено» д/н НОМЕР_1 під його керуванням, скоїв зіткнення з металевою огорожею, яку буксирував ОСОБА_2, в результаті чого автомобіль «Рено» д/н НОМЕР_1 отримав механічні ушкодження. Відповідно до постанови Любашівського районного суду Одеської області №512/43/17 від 06.03.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що призвело до пошкодження транспортних засобів та притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП. Автомобіль «Рено» д/н НОМЕР_1 належить на праві приватної власності позивачу та відповідно до висновку №022/17 від 24.02.2017 року експертного автотоварознавчого дослідження, проведеного судовим експертом ОСОБА_3, розмір матеріального збитку завданого автомобілю «Рено» д/н НОМЕР_1, який належить позивачу, складає 55 091,65 грн. За даних обставин позивач вимушений був звернутися до суду із зазначеними позовними вимогами.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлявся заздалегідь належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, з заявами та клопотаннями також не звертався, крім того обґрунтованих заперечень не надавав.

Третя особа в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки із сумою матеріальної шкоди не згоден.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та перевіривши обставини справи письмовими доказами в їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 30.01.2017 року о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_2, який працює водієм філії "Любашівська дорожньо-експлуатаційної дільниці» Дочірнього підприємства «Одеський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», при виконанні своїх трудових (службових) обов’язків, під час буксирування металевої огорожі погрузчиком марки «Амкодор» д/н 195-650К, по проїзджій частині дороги, не врахував траєкторію руху огорожі та швидкість руху транспортного засобу на якому рухався, в результаті чого автомобіль «Рено» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, скоїв зіткнення з металевою огорожею, яку буксирував ОСОБА_2, в результаті чого автомобіль «Рено» д/н НОМЕР_1 отримав механічні ушкодження. (а.с. 8)

Постановою Любашівського районного суду Одеської області від 06.03.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с. 8)

Крім того, постановою Любашівського районного суду Одеської області від 25.05.2018р. було виправлено описки, допущені у вищезазначеній постанові, а саме виправлено невірно зазначену дату скоєння ДТП. (а.с. 120)

Таким чином посилання третьої особи – ОСОБА_2, на не співпадання дат в матеріалах цивільної справи з датою в протоколі про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, спростовується у зв’язку із вищезазначеною постановою.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Власником пошкодженого автомобіля марки «Рено» д/н НОМЕР_1 являється ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. (а.с. 38)

Як встановлено постановою Любашівського районного суду Одеської області від 06.03.2017р. ОСОБА_2 працює водієм філії "Любашівська дорожньо-експлуатаційної дільниці» Дочірнього підприємства «Одеський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до положень ст. 1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Таким чином, ч.2 ст. 1166 ЦК України передбачає, що вина заподіювача шкоди припускається, тобто обов’язок доведення відсутності вини покладається на нього самого, до цього часу він вважається винним; обсяг відшкодування шкоди не залежить від завдання шкоди умисно чи необережно, тобто береться до уваги тільки наявність вини, а не її форма. Тільки у випадках, встановлених законом, відповідач може бути звільнений від обов’язку відшкодовувати завдану шкоду за відсутності його вини, наприклад, в результаті непереборної сили, тобто надзвичайної і невідворотної зовнішньої події, яка повністю звільняє відповідача від відповідальності за заподіяну шкоду (це явища суспільного характеру і вибухи епідемій, епізоотій, стихійні лиха та інше).

Отже для відшкодування шкоди за правилами даної норми необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Згідно ч.1ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі .Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до звіту № 022/17 від 24.02.2017 року експертного автотоварознавчого дослідження проведеного судовим експертом ОСОБА_4, розмір матеріального збитку завданого автомобілю «Рено» д/н НОМЕР_1, який належить позивачу, складає 55 091,65 грн. (а.с. 40-57)

Згідно звіту № 022/17 від 04.06.2018 року, складеного судовим експертом ОСОБА_4 розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Рено» д/н 2952ВХ, з урахуванням виправлення помилково зазначеної дати ДТП на 30.01.2017 року, задає 55 091,65 грн. (а.с.101-119)

Експерт ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив суду, що під час проведення експертного дослідження пошкодженого автомобіля, викликалися відповідач та третя особа у справі, проте ніхто не з’явився, а тому складений ним звіт автотоварознавчого дослідження складений за відсутності вищезазначених осіб.

Третій особі неодноразово роз’яснювалося його право на заявлення клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, однак третя особа такого клопотання не заявляла.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача відповідачем та третьою особою не надано.

Відповідно до норм ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов'язані із проведенням експертизи.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 13650 грн. та за проведення експертизи в розмірі 2700 грн., крім того позивачем сплачено судовий збір в розмірі 640 грн., що в загальному становить 16990 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1172, 1187, 1188 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа – ОСОБА_2 про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 32018511, місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 49) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, зареєстрований: 65036, АДРЕСА_1) матеріальну шкоду в розмірі 55091 (п’ятдесят п’ять тисяч дев’яносто одна) грн. 65 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 32018511, місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 49) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, зареєстрований: 65036, АДРЕСА_1) судові витрати в розмірі 16990 (шістнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН