Рішення № 77169437, 02.10.2018, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/5935/14-ц

Номер провадження 2/725/589/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 року Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі: головуючого судді Іщенко І.В., при секретарі Берекеля О.В., представника відповідача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборогованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору відповідач ОСОБА_2 11.12.2007 року отримав кредит у сумі 89316, 46 доларів США для купівлі житла з відсотковою ставкою за користуванням кредитом у розмірі 12,39% річних строком до 10.12.2032 року. Вказує, що виконання позичальником зобовязань за кредитним договором забезпечується порукою, відповідно до укладеного договору поруки від 12.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_3. Зазначає, що всупереч умов кредитного договору ОСОБА_2 не здійснює платежі для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобовязання, про що відповідачі повідомлялися, в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про погашення заборгованості, згідно умов кредитного договору. Однак, зобовязання не виконані, у звязку з чим, станом на 05.09.2014 року заборгованість становить 521035 грн. 58 коп.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 вищевказану заборгованість та судові витрати.

Представник позивача, ПАТ «Комеційний банк «Надра», в судове засідання не з’явився, від нього до суду надійшла заява, в даній заяві просить суд справу розглядати в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні, позовні вимоги вимоги ПАТ «Комеційний банк «Надра» не визнали, підтримали доводи, викладені у письмових поясненнях.

Водночас, щодо наявності та оцінки доказів, як підстав для стягнення заборгованості по суду, заявник пояснив, що позовні вимоги позивача грунтуються на твердженні, що у заявника є заборгованість за кредитом. На підтвердження даної обставини позивач, крім розрахунку заборгованості, не надав жодного доказу. Факт наявності боргу за кредитом є не доведеним, а позовні вимоги грунтуються на припущенні, що кредитні кошти не повернуті позивачу в обсягах, зазначених позивачем лише у розрахунку заборгованості. Позивач виходив із документів, які подав суду як докази в обґрунтування своїх позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором. Факт наявності боргу заявника залишився не доведеним, а позовні вимоги грунтуються на припущенні наявності боргу в сумі - 521 035 грн.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 було надано грошові кошти в сумі 89316,46 доларів США, відповідно до кредитного договору №725295 від 11.12.2007 року, підтвердженням чого є копія кредитного договору /а.с.5-7 т.1/.

Так, у зв’язку з невиконанням умов вищезазначеного договору, за розрахунком позивача, у відповідача ОСОБА_2 утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 521035 гривень 58 копійок, з яких: заборгованість за кредитом – 503894 гривень 15 копійок, заборгованість за відсотками - 15302 гривень 44 копійки, заборгованість за пенею - 1838 гривень 99 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.4 т.1/.

Згідно копії договору поруки від 12.12.2007 року відповідач ОСОБА_3 поручилась перед кредитором за виконаннням боржником ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором /а.с.8 т.1/.

Заочним рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 24.12.2014 року позовні вимоги ПАТ «КБ Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, задоволено повністю /а.с.34-35 т.1/.

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна вбачається, що іпотека квартири, припинена 05.12.2013 року /а.с.93-97 т.1/.

Рішенням апеляційного суду м. Чернівці від 06.10.2016 року, заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 24.12.2014 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний Банк «Надра» грошових коштів в сумі 521035 грн. 58 коп. скасовано, в решті залишено без змін /а.с.207-210 т.1 /.

Додатковим рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 27.10.2016 року заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 24.12.2014 року, в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комеційний банк «Надра» судового збору в сумі 3654 грн., скасовано. Стягнуто з ПАТ «Комеційний банк «Надра» на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 4019 грн., в решті залишено без змін /а.с.226-227 т.1/.

Згідно квитанції №117797740 від 05.12.2013 року борг за договором №725295 сплачено /а.с.19 т.2/.

Також встановлено, що 11.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 89316,46 доларів США для купівлі житла з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 12,39% річних строком до 10.12.2032 року. В якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_2, перед позивачем за кредитним договором, у іпотеку було надано придбану квартиру № 3, що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Маяковського, буд.28, на підставі укладеного між сторонами договору іпотеки від 11.12.2007 року. В зв'язку з знеціненням гривні і ростом курсу долара США, що спричинило загальну кризу в Україні і падіння доходів населення, в подальшому відповідач не мав можливості своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання перед позивачем щодо обслуговування кредитного договору. Маючи на меті погасити заборгованість за кредитом, відповідач ОСОБА_2 ініціював позасудове, добровільне врегулювання спору. В результаті цього сторони 05.12.2013 року уклали додатковий договір про внесення змін та доповнень № 2 до вищевказаного кредитного договору від 11.12.2007 року, надалі «Договір про реструктуризацію». Згідно з договором про реструктуризацію, сторони домовились: змінити валюту кредиту з долара США на українську гривню та погодити розрахунок розміру зобов'язань; визначити, що поверненню за кредитним договором підлягає сума фактичної заборгованості за ним, що складає 63041,93 доларів США, що дорівнює 503894,15 гривень, на день підписання договору про реструктуризацію; визначити, що зобов'язання по сплаті нарахованих та несплачених процентів за кредитним договором, на день підписання договору про реструктуризацію, складає 0,00 (нуль) доларів США. Особливою умовою договору про реструктуризацію було погодження сторонами продажу предмета іпотеки за Договором іпотеки (квартири) до 05.12.2013 року за ціною не нижче 64540,97 доларів США та направлення отриманих коштів на погашення заборгованості за кредитним договором. Відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором про реструктуризацію було виконано у повному обсязі, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 05.12.2013 року за реєстровим № 4047 та платіжним дорученням від 05.12.2013 року. Позивачем, у свою чергу, припинені обтяження квартири у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивач вищезазначені обставини приховав від суду і після повного розрахунку за кредитом (умови договору про реструктуризацію) продовжував здійснювати заходи по стягненню боргу, нібито боргу за кредитним договором. Отже, фактичні обставини справи щодо реструктуризації кредитної заборгованості та належне виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором із змінами і доповненнями на умовах реструктуризації потребують дослідження під час перегляду заочного рішення від 24.12.2014 року і дають підстави для його скасування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в позовних вимогах ПАТ «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_4 про звернення стягнення слід відмовити.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України, визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 36 Закону України "Про іпотеку" визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов’язання є недійсними.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи в судовому засіданні суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи надані відповідачем ОСОБА_2 докази, не доведеність боргу, погашеність заборгованості, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України, а саме судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77-82, 89, 133, 141, 206, 211, 223, 247, 259, 264, 265, 268, 354 Цивільного процессуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці І. В. Іщенко