Постанова № 77168419, 02.10.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/4753/18

пр.№ 3/464/1958/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 суддя Сихівського районного суду м.Львова Мичка Б.Р., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого директором ТзОВ «Лемберг Груп», РНОКПП – НОМЕР_1, проживаючого за адресою: м.Львів. вул.Зубрівська, 34/31,

за ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2, 12.08.2018 о 21.20 год. по вул.Зубрівська, 34, що у м.Львові, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Skoda Octavia A5», д.н.з. ВС 7533 CA, /потерпілий – ОСОБА_3/, завдавши транспортним засобам механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.10.9 ПДР України та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Крім того, з протоколу серії БД № 400431 від 13.08.2018 вбачається, що 12.08.2018 о 09.45 год. по вул.Зубрівська, 34 у м.Львові водій ОСОБА_2 вживав алкоголь (горілку) після дорожньо-транспортної пригоди з його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.10 «є» ПДР України та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП.

У відповідності до положень ч.2 ст.36 КУпАП України якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

До суду надійшло дві справи № 464/4753/18 та № 464/4754/18 про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП та ч.4 ст.130 КУпАП відповідно та такі розглядаються одним і тим же органом, (посадовою особою), тому згідно зі ст.36 КУпАП вважаю за необхідне об’єднати справи в одне провадження та присвоїти справі єдиний № 464/4753/18 (провадження № 3/464/1958/18), оскільки спільний розгляд цих справ сприятиме повному, всебічному та об’єктивному дослідженню всіх обставин справи.

Особа, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнав, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, не визнав. Пояснив, що ввечері 12.08.2018 приблизно о 21.00 год. виїжджав з місця, де був припаркований його автомобіль та не відчув, як зачепив своїм автомобілем транспортний засіб, що стояв поруч, у зв’язку із тим, що у його автомобілі голосно працював двигун. Після чого, орієнтовно о 21.20 год., повернувся, та припаркувавши свій автомобіль, пішов по своїх справах з друзями, де вживав спиртні напої. Зранку 13.08.2018 до нього додому прийшли працівники патрульної поліції з приводу даної дорожньо-транспортної пригоди і вже тоді він побачив, що дійсно, транспортний засіб, який був припаркований поруч з його автомобілем, був пошкоджений. Зазначив, що не чув і не знав, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду, а тому визнає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, однак не визнає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, надав пояснення аналогічні поясненням останнього.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку з огляду на таке.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювалапротиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадженняв справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст.251 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 435215 від 13.08.2018, схемою місця ДТП, наявними в матеріалах письмовими пояснення потерпілого та правопорушника, а також усними визнавальними поясненнями останнього, даними у суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ст.124 КУпАП, оскільки останній порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна, а відтак він підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Що стосується вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, то суддя приходить до наступного висновку з огляду на таке.

Згідно ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Диспозиція ч.4 ст.130 КУпАП передбачаєвідповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Однак, як вбачається з пояснень правопорушника та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, з огляду на незначну швидкість руху автомобіля при початку його руху або паркуванні такого, при відсутності явних наслідків самого удару, а також з врахуванням того, що у автомобіля ОСОБА_2, згідно пояснень останнього, голосно працює двигун, відчути те, що між автомобілями відбулося зіткнення з технічної точки зору було неможливим. Крім того, із пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності, вбачається, що будь-яких звукових сигналів або відчуттів того, що відбулося зіткнення з припаркованим автомобілем, не було.

Враховуючи наведене, а також те, що у справі не здобуто прямих, фактичних, достатніх та беззаперечних доказів того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, міг усвідомити, що за його участі було здійснено дорожньо-транспортну пригоду, і він будучи причетним до такої, вживав алкоголь до проведення уповноваженою особою огляду з метою встановлення стану сп’яніння, а доводи ОСОБА_2, що він не міг знати про вчинену ним дорожньо-транспортну пригоду матеріалами справи про адміністративне правопорушення не спростовані, суддя приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_2, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, а тому у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 130 КУпАП, щодо нього слід закрити.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до якихвідноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, його суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, інші характеризуючи дані про особу, заяву потерпілого, яка долучена ОСОБА_2 до матеріалів справи, згідно якої такий претензій до останнього не має, вважаю, що на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції встановленої ст.124 КУпАП у виді штрафу, що згідно із ст.23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника у дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Окрім цього, у відповідності до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 4, 9 Закону України „Про судовий збір" з правопорушника слід стягнути 352,40 грн. судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП та керуючись ст.ст. 9-10, 23, 33-36, 40-1, 245, 247, 251-252, 280, 283-284, 289, 294, 307-308 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

об’єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення за № 464/4753/18 (провадження № 3/464/1958/18) та № 464/4754/18 (провадження № 3/464/1959/18) та присвоїти справі № 464/4753/18 (провадження № 3/464/1958/18).

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 /триста сорок/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 352,40 гривень судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.4 ст.130 КУпАП закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Львівській області/м.Львів/21081300, р/р 31115149013001, банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 38008294, МФО (код банку) 899998.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, р/р 31211256026001, банк: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106, МФО (код банку) 899998.

У випадку несплати штрафу у п’ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Львівської області через місцевий суд. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Б.Р. Мичка