Рішення № 77164989, 14.09.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/4876/18

Провадження №2/265/1271/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Щербіна А.В.,

при секретарі Хайтуловій Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом Приватного підприємства виробнича фірма «ГиС» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної неправомірними діями працівника, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2018 року позивач ПП ВФ «ГиС» звернувся до суду із даним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 03.05.2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на підприємство на посаду газорізника. В трудовому контракті оговорювались умови роботи, що стосуються правил внутрішнього трудового розпорядку, пов'язаних із виконанням виробничих задач на території ПАТ «МК «Азовсталь», з якими ОСОБА_1 був згоден. 26 червня 2017 року начальником зміни ТОВ «Агентство Безпеки» ОСОБА_2 був складений акт №2017а, згідно з яким о 05:50 годині контролером КПП №4 на караульній ділянці №3 «вхід» ПАТ «МК «Азовсталь» був встановлений факт порушення громадянином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, п.5.10б СТП 232-104-2011, а саме: останній проходив на території комбінату у нетверезому стані, що виразилося в різкому запаху алкоголю з порожнини рота. Згодом, ОСОБА_1 було запропоновано протягом двох годин пройти медичне обстеження в Маріупольському міського наркологічному диспансері, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, про що є відмітка у акті. В результаті порушення ОСОБА_1 умов трудового договору і п.5.10б СТП 232-104-2011 26 червня 2017 року був виданий наказ 32 – К про звільнення останнього по ст.40 п.7 КЗпП України за появу на роботі в нетверезому стані. Із заробітної плати ОСОБА_1 сума штрафу утримана не була. Згідно умов договору підряду №2017/5 ск від 20.10.2016 року та додатку №1, у зв'язку з порушенням правил розпорядку на території комбінату ПАТ «МК «Азовсталь» робітником ПП ВФ «ГиС» ОСОБА_1, позивач сплатив штраф у розмірі 10000,00 грн. Посилаючись на діюче законодавство, позивач просить стягнути з ОСОБА_1, суму заподіяної ПП ВФ «ГиС» матеріальної шкоди в розмірі 10000,00 грн. та судові витрати.

У відкрите судове засідання представник позивача діючий на підставі довіреності ОСОБА_3, не з'явився, надав заяву з проханням розглядати справу в його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у відкрите судове засідання двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

З урахуванням наведених обставин, що представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає за можливе постановити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.223, 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи встановлено, що згідно наказу №20-к від 03 травня 2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Приватного підприємства виробнича фірма «ГиС» на посаду газорізником.

Наказ був виданий на підставі заяви ОСОБА_1 від 03.05.2017 року про прийняття на роботу.

З заяви вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений та згоден з особливими умовами праці, які передбачені трудовим контрактом, та є невід’ємною частиною заяви.

Згідно особливих умов договору, в разі порушення режиму підприємства, а саме: появу на території комбінату «Азовсталь» в стані алкогольного сп'яніння (з запахом), наркотичного сп'яніння, пронесення спиртних напоїв, або інших предметів (які кваліфікуються як крадіжка), ОСОБА_1 зобов'язався оплатити штраф, розмір якого передбачено СТП 232 – 104-2011, та не заперечувати проти дострокового звільнення відповідно до п.4,7,8, ч.1 ст. 40 КЗпП України. Заява була підписана ОСОБА_1 особисто. З цього вбачається, що відповідач фактично уклав із ПП ВФ «ГиС» трудовий контракт згідно ч.3 ст.21 КЗпП України.

26 червня 2017 року начальником зміни ТОВ «Агенство Безпеки» ОСОБА_2 був складений акт №2017а, згідно з яким о 05.50 годині контролером КПП №4 на караульній ділянці №3 «вхід» ПАТ «МК «Азовсталь» був встановлений факт порушення громадянином ОСОБА_1 п.5.10б СТП 232-104-2011, а саме: останній проходив на територію комбінату у нетверезому стані, що виразилося в різкому запаху алкоголю з порожнини рота. Від будь яких пояснень ОСОБА_1 відмовився.

Згідно п.5.10б СТП 232-104-2011 заборонено пропуск та перебування на території комбінату осіб, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.

Наказом №32-к від 26 червня 2017 року ОСОБА_1 був звільнений з Приватного підприємства виробнича фірма «ГиС» по ст.40 п.7 КЗпП України за появу на роботі в нетверезому стані.

За умовами договору підряду №2017/5ск від 20 жовтня 2016 року та додатку №1, укладеного між ПАТ «МК «Азовсталь» та ПП ВФ «ГиС», у зв'язку з порушенням робітником ПП «ГиС» ОСОБА_1 правил розпорядку на території комбінату «Азовсталь» - ПП ВФ «ГиС» сплатив штраф у розмірі 10000,00 грн., про що свідчать накладна №112 та платіжне доручення №65 від 15 січня 2018 року.

Наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1 не оскаржував.

Згідно ч.1,2 ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Згідно абз.1 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх робітниками» від 29 грудня 1992 року №14, за правилами ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, робітники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну шкоду в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку. Однак, якщо розмір матеріальної відповідальності був встановлений в укладеному з робітником контракті, шкода стягується з робітника згідно умов контракту.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачу ПП ВФ «ГиС» була заподіяна шкода в розмірі 10000,00 грн. в результаті неправомірних дій ОСОБА_1, про наслідки яких останній був письмово попереджений при прийомі на роботу, тому позовні вимоги ПП ВФ «ГиС» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а сума заподіяної шкоди в розмірі 10000,00 грн. стягненню з відповідача.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 280, 281, 285 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Приватного підприємства виробнича фірма «ГиС» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної неправомірними діями працівника - задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Приватного підприємства виробнича фірма «ГиС» ЄДРПОУ:22002821, юридична адреса: АДРЕСА_1, матеріальну шкоду в розмірі 10000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн., а всього 11762 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят дві) гривні.

3. Це рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Це рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

5. Це рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2018 року.

Суддя А.В. Щербіна