Постанова № 77161499, 12.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 152/1809/17

Провадження № 22-ц/772/1905/2018

Категорія: 33

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаровський І. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 рокуСправа № 152/1809/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії:

головуючого: Оніщука В.В (суддя-доповідач),

суддів: Берегового О.Ю., Копаничук С.Г.

з участю секретаря судового засідання Богацької О.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_3

відповідач: Державна казначейська служба України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління поліції у Вінницькій області

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року, постановлене у складі судді Войнаровського І.В. в приміщенні Шаргородського районного суду Вінницької області,

встановив:

В листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Державної казначейської служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління поліції у Вінницькій області про стягнення шкоди, пов'язаної з бездіяльністю органів досудового розслідування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 липня 2011 року ОСОБА_3 був побитий односельчанами і йому було заподіяно середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

В 2015 році судом було зобов'язано слідчого Шаргородського відділення поліції внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань, в результаті чого було відкрито кримінальне провадження № 12015020360000184 від 15 травня 2015 року. Досудове розслідування проводив слідчий Шаргородського ВП Чайковський В.О..

На численні скарги до ГУНП у Вінницькій області слідчий ніяким чином не реагував, ухилявся від спілкування з позивачем та проведення слідчий дій в рамках кримінального провадження.

В серпні 2017 року під час розгляду скарги на бездіяльність слідчого слідчим суддею встановлено, що жодних вказівок слідчому від ГУНП у Вінницькій області не надходило, тоді як в листах-відповідях позивачеві вказували, що в рамках кримінального провадження тривають слідчі дії і провадження знаходиться на контролі у слідчого управління ГУНП у Вінницькій області.

Посилаючись на те, що досудове розслідування триває понад шість років, посадовими особами органів поліції порушено вимоги кримінально процесуального закону, що у свою чергу завдало позивачеві моральних страждань, позивач просив суд стягнути з Державної казначейської служби України на свою користь моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку моральну шкоду завдану внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування в розмірі 15 000 (п'ятнадцяти тисяч) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що бездіяльність органів досудового розслідування позивачем доведена належними та допустимими доказами і з урахуванням обставин справи розмір заподіяної позивачу шкоди визначено в сумі 15 000 грн..

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Державною казначейською службою України подано апеляційну скаргу, мотивовану тим, що на час розгляду позову про відшкодування моральної шкоди факт притиправності дій чи бездіяльності слідчого в межах кримінального провадження в порядку кримінального судочинства не встановлений, а рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб вважаються правомірними, поки не встановлене протилежне. Суд першої інстанції вказані обставини не врахував, що на думку апелянта призвело до неправильного вирішення спору, а тому відповідач просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, при цьому в апеляційній скарзі зроблено посилання на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Інші учасники справи у встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу не подали.

В судовому засіданні представник Державної казначейської служби України апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені в ній обставини.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, вказавши на її бездіяльність та законність і обгрунтованість рішення суду.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15 травня 2015 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення відносно ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Із витягу з реєстру слідує, що 22 липня 2011 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 нанесли тілесні ушкодження односельчани ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с. 7).

23 травня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до начальника Головного управління національної поліції у Вінницькій області із скаргою на бездіяльність слідчого Шаргородського ВП Чайковського В.О. (а.с. 8).

22 червня 2016 року ОСОБА_3 за результатом розгляду скарги надано відповідь №24/Д-755, за змістом якої, слідчому надано письмові вказівки у рамках кримінального провадження, а справу взято на контроль та встановлено терміни виконання вказівок (а.с. 9).

12 березня 2017 року ОСОБА_3 повторно звернувся до начальника Головного управління національної поліції у Вінницькій області із скаргою на бездіяльність слідчого Шаргородського ВП Чайковського В.О. та його керівника (а.с. 10).

За результатами розгляду скарги, 05 квітня 2017 року позивачу надіслано відповідь № 24/Д-310, у якій зазначено, що слідчому надано вказівки в рамках кримінального провадження, а хід розслідування знаходиться на контролі слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (а.с. 11).

Крім того, з матеріалів справи видно, ухвалою слідчого судді від 03 серпня 2017 року у справі № 152/1213/17 частково задоволено скаргу ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України на протиправну бездіяльність слідчого Чайковського В.О. та зобов'язано останнього провести ряд слідчий дій (а.с. 12).

18 вересня 2017 року ОСОБА_3 начальну Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Педосу Ю.В. черговий раз надіслано скаргу на бездіяльність органів досудового розслідування (а.с.13).

Із відповіді на скаргу № 24/Д-1203 від 01 листопада 2017 року вбачається, що при проведенні службової перевірки фактів порушення вимог чинного законодавства працівниками поліції Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області на встановлено, у кримінальному провадженні проводяться усі необхідні слідчі дії (а.с. 14).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для відшкодування шкоди є встановлена ухвалою слідчого судді від 03 серпня 2017 року бездіяльність органів досудового слідства, яка полягала у не проведенні слідчих дій.

Такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, його посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Оскільки у справі, яка переглядається, з'ясовано, що підставою для відшкодування шкоди є незаконна, на думку позивача, бездіяльність слідчого щодо неналежного проведення досудового розслідування, то відсутні спеціальні підстави для застосування статті 1176 ЦК України.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Враховуючи, що доказів бездіяльності слідчого Шаргородського ВП Чайковського В.О. позивачем суду не надано, протиправність дій (бездіяльність) в порядку кримінального судочинства не встановлена, відтак апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди.

Надана позивачем копія ухвали слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 03 серпня 2017 року не містить висновків щодо встановлення факту бездіяльності слідчого Шаргородського ВП Чайковського В.О. і взагалі даною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 в частині визнання неправомірною бездіяльності слідчого і лише зобов'язано слідчого провести ряд слідчих заходів, передбачених КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України апеляційний суд враховує висновки щодо застосування аналогічних норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі №641/2328/17.

Таким чином, правові підстави для застосування норм статей 1173, 1174, 1176 ЦК України та відшкодування моральної шкоди, враховуючи наявні у справі докази, відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року скасувати та постановити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління поліції у Вінницькій області про стягнення шкоди, пов'язаної з бездіяльністю органів досудового розслідування відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ О.Ю. Береговий

/підпис/ С.Г. Копаничук

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Оніщук