Ухвала суду № 77154736, 17.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 жовтня 2018 року м. Київ № 826/16677/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройтранс"

до

Державної фіскальної служби України

про

визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстройтранс" з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника.

Проте, на порушення вищезазначених норм, позивачем в позовній заяві не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача, а також не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача.

Також, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00 грн.

Позивачем до адміністративного позову додано платіжне доручення від 04.10.2018р. № 120 на суму 3524, 0 грн., а отже позивач вважає, що ним заявлено лише дві позовних вимоги немайнового характеру.

Суд не погоджується з такою позицією позивача виходячи з наступного.

Рішення комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є актом індивідуальної дії, тобто дане рішення стосується конкретної особи (в даному випадку - позивача) та їхніх відносин.

Загальною рисою такого рішення є його конкретність, а саме: чітке формулювання конкретного юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень; розв'язання за його допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цим актом.

Тобто, підставою для прийняття відповідних рішень став результат автоматизованого моніторингу фіскальним органом відповідності, в даному випадку, певних податкових накладних позивача критеріям оцінки ступеня ризиків, негативним наслідком яких є відмова у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних певних окремих податкових накладних.

Окрім того, оскаржувані позивачем рішення комісії Державної фіскальної служби України, мають індивідуальні характеристики, відмінні один від одного за номерами, датами та стосуються різних податкових накладних.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, якими йому відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме рішення від 23.04.2018р. № 661304/38608269, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 61 від 21.11.2017р.; від 24.04.2018р. № 63221/38608269, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 82 від 28.11.2017р.; від 23.04.2018р. № 661302/38608269, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 40 від 16.11.2017р.; від 23.04.2018р. № 661303/38608269, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №41 від 16.11.2017р.; від 23.04.2018р. № 661305/38608269, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 85 від 30.11.2017р. є окремими 5 позовними вимогами немайнового характеру.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача зареєструвати відповідні податкові накладні суд зазначає, що вимога про визнання протиправним та скасування індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (зокрема, зобов'язання вчинити певні дії) як наслідків протиправності такого акта є похідною вимогою.

Таким чином, враховуючи, що позивачем фактично заявлено 5 позовних вимог, за подання до суду даного позову йому необхідно було сплатити 8810,0 грн. судового збору.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3524,0 грн., отже сума судового збору, яка має бути доплачена позивачем складає: 5286,0 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання документа про сплату судового збору в розмірі 5286,0 грн. сплаченого на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва із відміткою банку про зарахування судового збору до бюджету, а також уточненого адміністративного позову оформленого відповідно до вищевикладених вимог з його копією для відповідача у справі.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройтранс" без руху.

2.Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська