Рішення № 77151795, 10.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/3208/17

10 жовтня 2018 року

зал судових засідань № 9

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управляння Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управляння Національної поліції у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 3 Наказу №2641 ГУ НП у Львівській області від 10.08.2017;

- визнати протиправним та скасувати частково Наказ ГУ НП у Львівській області №703 о/с ГУНП у Львівській області від 09.06.2017, згідно з Витягу без номера від 06.09.2017 про звільнення зі служби поліції ОСОБА_1;

- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області та допустити до негайного виконання;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з ГУ НП у Львівській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 06.09.2017 по дату винесення рішення.

Відповідно до Розпорядження в.о.керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №604-Р від 10.07.2018 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з закінченням п'ятирічного строку перебування на посаді судді Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М.

Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено суддю Лунь З.І.

Ухвалою судді від 12.07.2018 прийнято справу до провадження та призначено судове засідання на 30.07.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Лунь З.І. у щорічній відпустці у період з 04.08.2018 по 07.09.2018 включно, розгляд справи перенесено на 17.09.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про грубе порушення позивачем службової дисципліни та наклав на нього стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач зазначає про те, що 06.09.2017 він разом з іншими працівниками Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 заступив до несення служби на відповідному маршруті патрулювання. В с.Березець Городоцького району на узбіччі дороги позивач побачив скутер та чоловіка (яким в подальшому виявися ОСОБА_5) з явними ознаками алкогольного сп'яніння. З метою запобігання вчинення вказаною особою правопорушень працівники патрульної поліції доставили ОСОБА_5 до його місця проживання. Жодних грошових коштів (хабара) від вказаної особи позивач не отримував. Адміністративні матеріали не складались, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу правопорушення. Позивач також вказує, що в матеріалах службового розслідування є довідки від 25.07.2017 про результати психофізіологічних обстежень з використанням поліграфа, які не є належним засобом доказування, оскільки складені з порушенням процедури. Крім того, перевірка на детекторі брехні в Україні не є доказом, оскільки носить ймовірний характер. Також позивач зазначає, що оскільки службове розслідування розпочате за фактом відкриття кримінального провадження №12017140180000517 за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, то неможливим є застосування до працівників поліції будь-яких дисциплінарних стягнень до набрання законної сили обвинувальним вироком суду у вказаному кримінальному провадженні. Крім цього, позивач вказує на недоліки в порядку проведення та оформленні результатів службового розслідування, зокрема, не визначено голову комісії з проведення службового розслідування, порушено строк його проведення, не здійснено одночасне опитування осіб, в поясненнях яких є очевидні розбіжності. На думку позивача, при проведенні службового розслідування безпідставно надано перевагу поясненням ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та не враховано його доводів, а також пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_4 Також вважає, що висновки відповідача про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного порушення є передчасними та ґрунтуються на припущеннях, а його звільнення зі служби в поліції є протиправним. Так як зазначені рішення суб'єкта владних повноважень щодо звільнення його з Національної поліції України є протиправними, а зазначені правові акт індивідуальної дії (накази) підлягають скасуванню в частині, що стосується прав та обов'язків позивача, оскільки він не порушував службову дисципліну, законодавство, є вірним присязі, виконує закони та підпорядковується їм. Просить суд поновити його на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Представник позивача подала до суду додаткові пояснення від 27.11.2017, в яких зазначає про те, що відповідач протиправно продовжив строк службового розслідування при відсутності для того вагомих підстав, а також те, що довідка про результати психофізіологічного обстеження з використанням поліграфа довірителя, а саме ОСОБА_1 від 25.07.2017 не може бути належним доказом у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що при видачі оскаржуваних наказів ГУНП та його посадові особи діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так як 15.06.2017 до ГУНП у Львівській області надійшла інформація проте, що цього дня ж слідчим відділом Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП розпочато кримінальне провадження №12017140180000517 за ч.3 ст.368 КК України. Згадана інформація в сукупності відносилася до події, яка сталася за участю особи рядового і начальницького складу, могла викликати суспільний резонанс, а тому була законною підставою для призначення службового розслідування відповідно до п.2.1, 2.6 Інструкції затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230. Проте, відповідач при виявленні фактів, які стосуються порушення працівниками ГУНП у Львівській області службової дисципліни, не обмежений матеріалами вказаного кримінального провадження та відповідно встановлює наявність чи відсутність складу дисциплінарного правопорушення, на підставі доказів, зібраних в ході проведення службового розслідування. 15.06.2017 відповідачем видано наказ №1996 про призначення службового розслідування, в ході якого було відібрано пояснення у цивільних осіб так і у поліцейських ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 На думку відповідача, будь яких обмежень у висловленні своєї позиції учасники службового розслідування не мали, так як поліцейські та позивач подали заяву про добровільну згоду на проведення психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа. Враховуючи прийняте рішення про продовження строку проведення службового розслідування, останнє тривало 47днів. Це вказує на той факт, що всі обставини справи досліджувались ретельно і в будь-якому випадку не може йти мова про поверховість чи стислість розслідування. Також відповідач зазначає, що продовження строку проведення службового розслідування здійснено в порядку, передбаченому п.5.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 №230. 31.07.2017 начальником ГУНП в межах строків визначених чинним законодавством України було затверджено висновок службового розслідування. На підставі висновку службового розслідування п.3 наказу №2641 ГУНП у Львівській області від 10.08.2017 за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положення Конституції України, Законів України та нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, вимог п.5 розділу 1, п.п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, а також п.2 розділу VІІ «Положення про патрульну службу МВС», затвердженого наказом МВС України від 02.07.2015 №796, на поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції. Будь - яких законних підстав для визнання протиправними та скасування в частині наказів не має. Теза позивача про передчасність наказів відповідача є безпідставною, так як досудове розслідування органу прокуратури та службове розслідування ГУНП, зважаючи на норми Дисциплінарного статуту та КПК України, мають різну мету та різну реалізацію. Тому відповідач вважає, що оскаржувані накази є правомірними та прийнятими у межах повноважень наданих керівникові ГУНП та у спосіб визначений чинним законодавством, просив суд відмовити у задоволенні позову

Позивач та представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовні заяві, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Заслухавши вступне слово позивача та його представника, допитавши свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 працював на посаді старшого сержанта поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області.

15.06.2017 СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області розпочато кримінальне провадження №12017140180000517 за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (далі - КК України) за зверненням ОСОБА_5 по факту вимагання та отримання неправомірної вигоди працівниками патрульної поліції в розмірі 500 євро за не притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом (скутером) в стані алкогольного сп'яніння.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 15.06.2017 №1996 призначено проведення службового розслідування за фактом відкриття СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області кримінального провадження №12017140180000517 за ч.3 ст.368 КК України. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 31.07.2017 (далі - Висновок службового розслідування).

У матеріалах вказаного службового розслідування є пояснення позивача від 15.06.2017, інспектора СРПП №4 ПП Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 16.06.2017, поліцейського СРПП №4 ПП Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 від 16.06.2017. У вказаних поясненнях зазначено, що 09.06.2017 вони спільно здійснювали патрулювання у Городоцькому районі Львівської області. Близько 22 год. в с.Березець вони помітили скутер та невідомого чоловіка (яким виявився ОСОБА_5), який ходив біля нього. Від ОСОБА_5 було чути запах алкоголю. З метою запобігання вчинення ОСОБА_5 правопорушень працівники поліції прийняли рішення про доставлення його службовим автомобілем до місця проживання. З будинку, в якому проживає ОСОБА_5 вийшла його дружина, яка забрала скутер та чоловіка. Жодних грошових коштів ні від ОСОБА_5, ні від його дружини працівники поліції не вимагали та не отримували. Протокол про вчинення ОСОБА_5 поліцейські не складали, у зв'язку з відсутністю підстав для його складення.

У матеріалах службового розслідування є довідка про результати психофізіологічного обстеження з використанням поліграфа ОСОБА_1 від 25.07.2017. Вказаним обстеженням встановлено, що в ході його проведення виявлені реакції, які як суперечать (інформація з приводу зупинки транспортного засобу та доставки водія до його помешкання), так і підтверджують (відсутність позитивних реакцій на запитання з приводу отримання грошей) повідомлену ОСОБА_9 інформацію в процесі його опитування по факту отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6

Таким чином, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 09.06.2017 працівники Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 зупинили ОСОБА_5, який в порушення ст.ст.124, 130 КпАП України керував транспортним засобом з ознаками явного алкогольного сп'яніння без відповідних документів водія. Вказані працівники ГУ НП у Львівській області доставили водія до його помешкання, не вжили належних заходів для фіксації та документування правопорушення та не склали щодо нього відповідних адміністративних матеріалів, чим порушили ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.5 розд.1, п.1 розд.2 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.2 розд.7 Положення про патрульну службу МВС, затвердженого наказом МВС України від 02.07.2015 №796.

Відповідно до п.3 наказу відповідача №2641 від 10.08.2017 за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.5 розд.1, п.1 розд.2 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.2 розд.7 Положення про патрульну службу МВС, затвердженого наказом МВС України від 02.07.2015 №796, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Згідно з наказом відповідача №703 о/с від 06.09.2017 позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

29.09.2017 СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12017140180000517 від 15.06.2017 за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, у зв'язку з відсутністю в діях працівників Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області складу кримінального правопорушення.

Не погоджуючись із зазначеними наказами і вважаючи звільнення з посади протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Спір між сторонами виник щодо правомірності звільнення позивача зі служби в поліції.

Суд, вирішуючи справу по суті, виходить з наступного.

Відповідно до п.15 ч.1 ст. 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у звязку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з ч.ч.2-4 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Пунктом 9 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» визначено до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Відповідно до ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».

Згідно з ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з п.8 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, крім інших, звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч.ч.1-6 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Згідно з ч.10 та ч.15 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Відповідно до п.3 Розділу ІІ та п.3 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком. За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Згідно з п.2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до п.5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

З матеріалів справи встановлено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатами проведення службового розслідування. Підставою для притягнення до відповідальності позивача є не складення протоколу про вчинення ОСОБА_5 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 КУпАП.

Вказаним розслідуванням встановлено, що 09.06.2017 позивач та ще двоє працівників поліції зупинили ОСОБА_5, який керував транспортним засобом (скутером) з явними ознаками алкогольного сп'яніння та без відповідних документів.

Так, судом встановлено, що з огляду на висновок службового розслідування, під час його проведення комісією було отримано пояснення як від працівників СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3, ОСОБА_4, які 09.06.2017 виконували свої службові обов'язки, так і від ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

В судому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що 09.06.2018, приблизно, в обідній час, пила пиво з чоловіком ОСОБА_5, не більше однієї пляшки. Ввечері, чоловік прибув додому разом із двома поліцейськими. Також зазначила, що мужчина, присутній в залі суду, ОСОБА_1 хабарів у неї не вимагав.

Відповідно до пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вони події 09.06.2017 пригадують погано. В судовому засіданні пояснили, що в той день були в стані сильного алкогольного сп'яніння.

Свідок ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Зі слів його дружини ОСОБА_6, ОСОБА_5 на даний час у пошуку кращих заробітків знаходиться за межами України.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що ані наявний в матеріалах справи висновок службового розслідування, що затверджений 31.07.2017, ані показання допитаних під час розгляду справи свідків не містять беззаперечних, належних та достатніх доказів на підтвердження факту скоєння позивачем своїми навмисними діями проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Більше того, як зазначила свідок ОСОБА_6, позивач не вимагав у неї хабара.

Щодо посилання у висновку службового розслідування на нескладання протоколу про вчинення ОСОБА_5 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд зазначає, що в матеріалах службового розслідування відсутні дані про вчинення такого правопорушення.

Тому суду є не зрозумілим твердження відповідача щодо складення протоколу про вчинення правопорушення ОСОБА_5, так як не встановлено, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом. Більше того, як видно з матеріалів справи та наданих показів свідків, ОСОБА_5 знаходився коло скутера на узбіччі.

Відтак, факт керування ОСОБА_5 09.06.2017 скутером у стані алкогольного сп'яніння, як і факт відсутності належного документування зазначених обставин позивачем під час судового розгляду справи не встановлено.

Тобто, висновки службового розслідування про наявність підстав для притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності не відповідають встановленим обставинам справи.

При цьому, на думку суду, доводи, наведені у висновку службового розслідування, ґрунтуються лише на поясненнях працівників СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області, які знаходилися при виконанні службових обов'язків та містять припущення, а не конкретно встановлені обставини.

Таким чином, суд робить висновок, що висновок службового розслідування, який став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, ґрунтується на припущеннях, не містить достатніх та належних доказів на підтвердження того, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, що виразилось у порушенні п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 4, 10, 11 ч.1 ст.7, ч.2 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», п.3 розділу II, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, а також п.2 розділу VІІ «Положення про патрульну слцужбу МВС», затвердженим наказом МВС України від 02.07.2015 №796, Присяги працівника поліції, норм професійної етики, негідної поведінки в позаслужбовий час та перешкоджанні 09.06.2017 працівникам СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області виконувати службові обов'язки, пов'язані із оформленням адміністративних матеріалів про правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування п. 3 Наказу №2641 від 10.08.2017 та частково Наказу №703 о/с від 09.06.2017 є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача з Головного управління Національної поліції у Львівській області середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 06.09.2017 по дату винесення рішення суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 по справі № 21-42а-12 (номер рішення у ЄДРСР - 24068075) встановлено, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію», Законом України від 2 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 17.02.2015 по справі № 21-8а15 (номер рішення у ЄДРСР 42946756).

Тобто, оскільки нормами Закону України «Про Національну поліцію» не врегульовані питання процедури поновлення на посаді поліцейських, звільнення яких визнано судом незаконним, суд згідно з положеннями ст.9 КАС України вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України.

Згідно з ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки, суд зробив висновок, що оскаржувані накази є протиправними, то вимога позивача про поновлення на роботі є, також, обґрунтованою та такою, що належить до задоволення.

Відповідно до витягу з наказу по особовому складу № 703 о/с від 06.09.2017 капітан поліції ОСОБА_1 звільнений з 06.09.2017.

Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч.1 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Відповідно до п.4 Розділу 1 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Згідно з п.15 Розділу 1 зазначених Порядку та умов при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду.

Відповідно до п.6 Розділу 3 вказаних Порядку та умов поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у порядку.

Згідно з правовим висновком зазначеним у постанові Верховного Суду України від 14.01.2014 по справі № 21-395а13 суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.

Крім того, відповідно до п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховується положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Згідно з п.5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Із п.5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абз.1 п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 Порядку).

Суд встановив, що згідно з довідкою про доходи ОСОБА_1 від 24.05.2018 №156/75 заробіток за останні два календарні місяці відпрацював 62 календарні дні, за які йому нараховано 14213,98грн. заробітної плати. Середньоденна заробітна плата позивача за останні два календарні місяці становить 229,26грн. (14213,98грн:62днів= 229,26грн.).

Період з 06.09.2017 (наступний день з дня звільнення працівника) по 10.10.2018 року становить 400 днів.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ГУ НП у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.09.2017 по 10.10.2018 у розмірі 91704,00 грн. (400дні х 229,26грн. ) з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до п.п.2-3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тобто, суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення в частині старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області з 06.09.2017 та в частині стягнення з ГУНП у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7106,99грн. з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів, що підтверджується довідкою ГУНП України у Львівській області від 24.05.2018 №156/78(а.с.92).

При прийнятті рішення суд також ураховує правову позицію Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №876/3961/18 (№813/3204/17) за позовом ОСОБА_3 до Головного управляння Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу щодо аналогічних обставин.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати п. 3 Наказу №2641 Головного управляння Національної поліції у Львівській області від 10.08.2017.

Визнати протиправним та скасувати частково Наказ Головного управляння Національної поліції у Львівській області №703 о/с ГУНП у Львівській області від 06.09.2017, згідно з Витягом з наказом без номера від 06.09.2017 про звільнення зі служби поліції ОСОБА_1.

Поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управляння Національної поліції у Львівській області з 06.09.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управляння Національної поліції у Львівській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 06.09.2017 по 10.10.2018. в сумі 91704,00грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 7106,99грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2018.

Суддя Лунь З.І.