Рішення № 77149813, 11.10.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 165/1728/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, Володимир-Волинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство “Шахта №1 “Нововолинська” про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство “Шахта №1 “Нововолинська” про визнання неправомірними дій щодо не зарахування часу роботи на Державному підприємстві “Шахта №1 “Нововолинська” з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року до страхового та пільгового стажу для обчислення пільгової пенсії за віком та зобов’язання зарахувати час роботи на державному підприємстві “Шахта №1 “Нововолинська” з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року до страхового та пільгового стажу для обчислення пільгової пенсії за віком та здійснення перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу за вищезазначений період з дати призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на звернення від 14 червня 2018 року позивачу ОСОБА_2 об'єднане управлінням Пенсійного фонду України Волинської області відмовило у перерахунку пільгової пенсії, яку ОСОБА_1 отримує з 07 серпня 2017 року у зв’язку із не зарахуванням до пільгового стажу період роботи на Державному підприємстві “Шахта №1 “Нововолинська” з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року. Таке не зарахування мотивоване тим, що роботодавець за спірний період не сплатив єдиний соціальний внесок, як страхувальник. Позивач, керуючись вимогами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) вважає такі дії відповідача неправомірними та просить зарахувати до спеціального страхового стажу відповідний період роботи.

У відзиві на позов № 5418/06-06 від 04 вересня 2018 року (а.с. 49-52) відповідач ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області його вимог не визнав, посилаючись на те, що в розумінні Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за спірні періоди позивач не може вважатись застрахованою особою, яка має страховий стаж та сплачувала страхові внески, або за яку страхові внески сплачував страхувальник (роботодавець), оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату внесків за спірні періоди.

У відзиві на позов № 4690/06 від 04 жовтня 2018 року (а.с. 96-99) відповідач ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України його вимог не визнав. Зазначив, з ОСОБА_1 перебуває на обліку у Володимир-Волинському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України з 03 вересня 2018 року, а тому з 01 вересня 2018 року саме цим відділенням здійснюється виплата пенсії (переведений з Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області). ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України також вважає, що в розумінні Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за спірні періоди позивач не є застрахованою особою, яка має страховий стаж та сплачувала страхові внески, або за яку страхові внески сплачував страхувальник (роботодавець), оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату внесків за спірні періоди. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 14 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 33).

Ухвалою суду від 10 вересня 2018 року постановлено судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство “Шахта №1 “Нововолинська” про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 58).

Ухвалою суду від 26 вересня 2018 року в задоволенні клопотання відповідача про заміну первісного відповідача на належного відмовлено; водночас задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство “Шахта №1 “Нововолинська” про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії співвідповідача ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України (а.с. 78-79).

В судове засідання 11 жовтня 208 року сторони не прибули, а тому відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв’язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 поставлений на облік у ОСОБА_2 об’єднане управлінні Пенсійного фонду України Волинської області, отримує пенсію за віком, яка призначена на пільгових умовах, за роботу по Списку №1 з 07 серпня 2017 року. З 03 вересня 2018 року перебуває на обліку у Володимир-Волинському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України у зв’язку із зміною місця проживання (а.с. 55). Отже, з 01 вересня 2018 року виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється ОСОБА_3 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України (а.с. 100-101).

14 червня 2018 року позивач звернувся до Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області з листом щодо надання інформації про наявний страховий стаж для призначення пенсії за віком, в тому числі пільговий стаж за Списком №1, в розрізі місць роботи (навчання, служби в лавах збройних сил), на підставі якого розрахований розмір отримуваної ним пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 6). Листом від 25 червня 2018 року №138/П-04 ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області повідомило позивачу, що він отримує пенсію за віком, яка призначена на пільгових умовах по Списку №1 з 07 серпня 2017 року. Розмір пенсії відповідає вимогам Закону України «Про загальообов’язкове державне пенсійне страхування». У даних персоніфікованого обліку на дату звернення позивача відсутня інформація про сплату страхових внесків ВП «Шахтоуправління» Нововолинське» ДП «Волиньвугілля» за грудень 2010 року та ДП «Шахта №1» Нововолинська» за період з червня 2015 року по квітень 2016 року. При цьому, сплату страхових внесків до Пенсійного фонду проведено по травень 2016.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Згідно із преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім’ї у випадках, визначених цим Законом; персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку; працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону; роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев’ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв’язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо відмови відповідача у зарахуванні до страхового стажу для перерахунку пенсії періоду роботи позивача з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року у зв’язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.

Разом з тим, позивачу за вказаний період була нарахована та виплачена заробітна плата, із відповідними урахуваннями усіх платежів до бюджету, в тому числі – єдиного соціального внеску. Вказані обставини підтверджуються довідкою ДП Шахта №1 «Нововолинська» №825/14 від 23 листопада 2017 року (а.с. 9).

Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача період його роботи в цей період та не проводити перерахунок призначеної позивачу пенсії.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області безпідставно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу позивача стаж роботи з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року з мотивів несплати страхувальником страхових внесків, оскільки належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі у їх сукупності підтверджується стаж роботи позивача у вказані періоди, виплату йому заробітної плати за ці періоди із відрахування страхових внесків. З урахуванням того, що пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 призначило з 07 серпня 2017 року ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, а з 03 вересня 2018 року позивач перебуває на обліку в Володимир-Волинському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України, тому позовні вимоги слід задовольнити шляхом прийняття судом рішення про: визнання протиправними дій Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо не зарахування часу роботи на Державному підприємстві “Шахта №1 “Нововолинська” з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року до страхового та пільгового стажу для обчислення пільгової пенсії за віком; зобов’язання Володимир-Волинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України зарахувати час роботи на державному підприємстві “Шахта №1 “Нововолинська” з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року до страхового та пільгового стажу для обчислення пільгової пенсії за віком та здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу за цей період з дати призначення пенсії - 07 серпня 2017 року.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 800 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обумовленої суми гонорару на правову допомогу адвоката, представником позивача надані наступні докази: розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката від 06 липня 2018 року, квитанцію до прибуткового касового ордера №27 від 06 липня 2018 року, договір про надання професійної правничої допомоги адвокатом від 01 червня 2018 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №185 від 25 березня 1999 року (а.с. 10-13).

Разом з тим, представником позивача не надано документів на підтвердження фактичного виконання адвокатом робіт (наданих послуг), зокрема акту приймання виконаних робіт (наданих послуг), складеного та підписаного сторонами угоди. Водночас, суд звертає увагу, що жоден із наданих доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 правничої допомоги не містить посилань на конкретну судову справ, а тому суд позбавлений можливості оцінити співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). При цьому, сама лише квитанція до прибуткового касового ордера не свідчить про факт надання послуг, а інших доказів на підтвердження отримання коштів саме за написання позовної заяви у справі, що розглядається, позивач суду не надав.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до наданого позивачем розрахунку витрат на професійну правничу допомогу адвоката від 06 липня 2018 року, час витрачений на підготовку адміністративного позову становить 54 години, що є неспівмірним, заважаючи на суть спірних правовідносин, складність справи та обсяг матеріалів, які підлягали опрацюванню при підготовці позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність представником позивача витрат, які він просить стягнути, оскільки останнім не надано доказів фактичного надання послуг професійної правничої допомоги.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в стягненні витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, та враховуючи, що відповідачами у справі є два суб’єкта владних повноважень, тому за рахунок бюджетних асигнувань кожного із них на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 352 грн 40 коп., сплачений відповідно до квитанцій №1 від 08 листопада 2017 року, №11 від 09 липня 2018 року (а.с. 1, 2).

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 40442724), Володимир-Волинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (Волинська область, Володимир-Волинський район, місто Володимир-Волинський, вулиця Соборна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37602528), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство “Шахта №1 “Нововолинська” (Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Шахтарська, будинок 42, ідентифікаційний код юридичної особи 39806601) про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дій Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо не зарахування ОСОБА_1 часу роботи на Державному підприємстві “Шахта №1 “Нововолинська” з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року до страхового та пільгового стажу для обчислення пільгової пенсії за віком.

Зобов’язати ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 час роботи на державному підприємстві “Шахта №1 “Нововолинська” з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року до страхового та пільгового стажу для обчислення пільгової пенсії за віком та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу за період з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року з дати призначення пенсії - 07 серпня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області судовий збір в сумі 352 грн 40 коп. (триста п’ятдесят дві грн 40 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України судовий збір в сумі 352 грн 40 коп. (триста п’ятдесят дві грн 40 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер

Повний текст судового рішення складено 16 жовтня 2018 року.