Рішення № 77144711, 09.10.2018, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/365/2018

Справа № 325/1158/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2018 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С., розглянувши в смт. Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

31 липня 2018 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що згідно укладеного між позивачем і відповідачем договору б/н від 06.08.2010 року відповідач отримала у позивача платіжну картку, відповідно до тарифів якої позивач надав відповідачу кредит в сумі 1300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідач свої зобов’язання по поверненню кредиту та відсотків не виконала, внаслідок чого станом на 31.05.2018 року у неї утворилась заборгованість в сумі 72810,92 грн., яка складається з: 1096,18 грн. – заборгованість за кредитом; 62784,75 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 4986,61 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи в сумі 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 3443,38 грн. – штраф (процентна складова). У зв’язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в загальній сумі 72810,92 грн., а також покласти на відповідача судові витрати, а саме суму судового збору 1762,00 грн.

Ухвалою судді від 13.08.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 11 вересня 2018 року розгляд справи було відкладено у зв’язку з відсутністю відомостей про отримання відповідачем судової повістки.

Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

Позивач в судове засідання не з’явився, у поданій заяві звернувся до суду з проханням розглядати справу за відсутності представника позивача, на позовних вимогах наполягає, проти заочного вирішення справи позивач не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 11.09.2018 року не з’явилася, відзив на позовну заяву не надіслала, судова повістка направлялась їй за адресою останнього відомого зареєстрованого місця проживання, вказаного в матеріалах справи, і була повернута підприємством поштового зв’язку з відміткою «за зазначеною адресою не проживає». В судове засідання 09.10.2018 року відповідач ОСОБА_1 знову не прибула, судова повістка направлялася відповідачу за останнім відомим місцем реєстрації, а також за адресою фактичного проживання, вказаного в банківських документах, і була повернута підприємством поштового зв’язку за закінченням терміну зберігання. Інформація про дату, час і місце розгляду справи також розміщувалась на офіційному веб-сайті судової влади.

Зважаючи на те, що судом вживались всі можливі заходи для виклику відповідача в судове засідання, та з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи без участі відповідача, на підставі ст. 280 ЦПК України за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 06.08.2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір, шляхом ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг і підписанням відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, згідно якого відповідач отримав у позивача кредитну картку, відповідно до тарифів якої позивач надав відповідачу кредит в сумі 1300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, обумовивши пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту в будь-який момент.

Відповідно до п. 2.1.1.1 Умов і правил надання банківських послуг, банк видає клієнту картку на підставі заяви, належно заповненої і підписаної клієнтом.

Згідно з Довідкою про умови кредитування, відповідач мав погашати кредит щомісячно до 25 числа кожного місяця в сумі 7 % від розміру заборгованості, але не менше 50 грн.

Відповідачем зобов’язання по сплаті кредиту не виконувались належним чином, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості, починаючи з серпня 2011 року у відповідача почала виникати безперервна прострочена заборгованість за кредитом, у зв’язку з чим банком нарахована позичальнику сума заборгованості станом на 31.05.2018 року в сумі 72810,92 грн., яка складається з: 1096,18 грн. – заборгованість за кредитом; 62784,75 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 4986,61 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи в сумі 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 3443,38 грн. – штраф (процентна складова)

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Доказів належного виконання зобов’язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.

Сума нарахованої банком пені, яка передбачена Довідкою про умови кредитування та п. 2.1.1.12.6.1 Умов і правил надання банківських послуг, підлягає стягненню в повному обсязі в сумі 4986 грн. 61 коп.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача має бути стягнута сума заборгованості по кредиту за кредитним договором б/н від 06.08.2010 року, а саме: 1096,18 грн. – заборгованість за кредитом; 62784,75 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 4986,61 грн. – заборгованість за пенею.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу в розмірі 3943,38 грн. (500 грн. - фіксована частина та 3443,38 грн. - процентна складова), суд виходить з наступного.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг передбачено суму штрафу за порушення клієнтом строків платежів більш ніж на 30 днів по будь-якому з грошових зобов’язань в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Водночас, пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов і правил надання банківських послуг передбачено сплату позичальником пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Таким чином, сума штрафу та пені передбачені за однакове за характером порушення – порушення строків сплати обов’язкових платежів, і визначення підстав для сплати штрафу як порушення зобов’язань більше ніж на 30 днів, не змінює суті і характеру такого порушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

У зв’язку зі стягненням на користь позивача суми пені, то стягнення суми штрафів, які нараховані також за прострочення виконання грошового зобов’язання, суперечить ст. 61 Конституції України, а тому в цій частині позову слід відмовити.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог суму судового збору в розмірі 1656 грн. 28 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 526-530, 610, 1054-1056-1 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (останнє відоме зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором б/н від 06.08.2010 року в розмірі 68 867 (шістдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 54 коп., з яких: 1096,18 грн. – заборгованість за кредитом; 62784,75 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 4986,61 грн. – заборгованість за пенею.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (останнє відоме зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) суму судового збору в розмірі 1656 (одна тисяча шістсот п’ятдесят шість) грн. 28 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 09.10.2018 року.

Суддя Є.В. Діденко