Рішення № 77144710, 03.10.2018, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/374/2018

Справа 325/1170/18

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2018 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діденка Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що згідно укладеного між позивачем і відповідачем договору б/н від 28.11.2013 року відповідач отримав у позивача платіжну картку, відповідно до тарифів якої позивач надав відповідачу кредит в сумі 2000,0 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідач свої зобов’язання по поверненню кредиту та відсотків не виконав, внаслідок чого станом на 11.06.2018 року у нього утворилась заборгованість в сумі 95628,02 грн., яка складається з: 1988,40 грн. – заборгованість за кредитом; 84096,45 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4513,26 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи в сумі 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 4529,91 грн. – штраф (процентна складова). У зв’язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в загальній сумі 95628,02 грн., а також покласти на відповідача судові витрати, а саме суму судового збору 1762,00 грн.

Ухвалою судді від 07.08.2018 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до розгляду на 04.09.2018 року.

Ухвалою суду від 04.09.2018 року судовий розгляд відкладено на 03.10.2018 року у зв’язку з поданням відповідачем клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено та зобов’язано банк надати суду детальний розрахунок заборгованості із зазначенням формули нарахування відсотків і бази їх нарахування, а також інформацією про строк дії картки.

Позивач в судове засідання не з’явився, у поданій заяві звернувся до суду з проханням розглядати справу за відсутності представника позивача, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом вручення в суді повістки під розписку, в поданій заяві 04.09.2018 року відповідач просив суд розглянути справу без його участі, зазначив про визнання ним позову в частині суми основного боргу і невизнання нарахованих відсотків, оскільки вони завищені банком.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

В розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення суду має бути справедливим.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 28.11.2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір, шляхом ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг і підписанням відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, згідно якого відповідач отримав у позивача кредитну картку, відповідно до тарифів якої позивач надав відповідачу кредит в сумі 2000,0 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, обумовивши пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту в будь-який момент.

Відповідно до п. 2.1.1.1 Умов і правил надання банківських послуг, банк видає клієнту картку на підставі заяви, належно заповненої і підписаної клієнтом.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

На підставі наданої банком довідки, термін дії кредитної картки встановлено 08/17, тобто до серпня 2017 року.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.11, 2.1.1.2.12 Умов і правил, картка діє до останнього дня місяця, вказаного на лицевій стороні картки включно. Перевипуск картки на новий строк здійснюється при зверненні клієнта до банку, при дотриманні клієнтом умов обслуговування.

Згідно з Тарифами обслуговування кредитних карт, відповідач мав погашати використаний кредитний ліміт щомісячно до 25 числа кожного місяця в сумі 7 % від розміру заборгованості, але не менше 50 грн.

З 01.09.2014 року банком збільшена відсоткова ставка по кредиту – 34,80 % річних, з 01.04.2015 року – 43,20 % річних.

Відповідно до Тарифів та Умов і правил надання банківських послуг, щомісячна комісія за обслуговування кредиту не встановлювалась.

Відповідачем зобов’язання по сплаті кредиту не виконувались належним чином, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості, який охоплює період з 28.11.2013 року по 11.06.2018 року, починаючи з грудня 2013 року у відповідача почала виникати безперервна прострочена заборгованість за кредитом, у зв’язку з чим банком нарахована позичальнику сума заборгованості станом на 11.06.2018 року в сумі 95628,02 грн., яка складається з: 1988,40 грн. – заборгованість за кредитом; 84096,45 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4513,26 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи в сумі 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 4529,91 грн. – штраф (процентна складова).

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Доказів належного виконання зобов’язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.

Враховуючи заперечення відповідача проти розрахунку відсотків, і беручи до уваги, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості, виходячи із зазначених банком вихідних даних.

Суд погоджується з нарахованою банком сумою процентів за користування кредитом на поточну і прострочену заборгованість за період до 01.04.2014 року в загальному розмірі 212 грн. 54 коп. (згідно розрахунку).

Однак, судом встановлено, що починаючи з 01.04.2014 року банком не у відповідності до умов договору, в рахунок збільшення, розраховано суму відсотків за користування кредитом, а саме нараховані суми відсотків по поточній і простроченій заборгованості не відповідають вказаним в розрахунку сумам кредиту з простроченої і поточної заборгованості.

Так, згідно з Тарифами та п. 2.1.1.12.7 Умов і правил надання банківських послуг, відсотки за користування кредитом розраховуються виходячи з 360 днів на рік.

Пунктом 2.1.1.12.7 Умов та правил за несвоєчасне виконання боргових зобов’язань, боржник сплачує проценти по підвищеній процентній ставці, або додаткову комісію, що визначається Тарифами.

Згідно з наданими позивачем і завіреними ним Умовами та правилами, Тарифами, не передбачено зміни або підвищення процентної ставки у випадку прострочення сплати кредиту.

У письмових поясненнях представника банку надана формула розрахунку відсотків за кредитом, яка застосовувалась банком, та зазначено, що з квітня 2014 року відповідно до наказу № СП-2014-6635230 від 02.04.2014 року, відсотки за користування простроченим кредитом нараховуються банком у подвійному розмірі на всю суму заборгованості включаючи тіло кредиту, раніше нараховані відсотки та санкції.

В розумінні ст. 1056-1 ЦК України проценти за кредитним договором нараховуються за користування саме кредитом (кредитними коштами), а тому суд виходить з того, що базою для нарахування процентів є залишок суми основної (поточної та простроченої) заборгованості за кредитом, і проценти за користування кредитом не повинні нараховуватись на заборгованість із раніше нарахованих процентів та на штрафні санкції (ч. 2 ст. 550 ЦК України).

Також, суд не погоджується із нарахуванням відповідачу відсотків у подвійному розмірі, оскільки в наданому банком примірнику Умов та правил надання банківських послуг та Довідці про умови кредитування, зазначені положення не передбачені, докази про ознайомлення відповідача з наказом № СП-2014-6635230 від 02.04.2014 року, і прийняття позичальником цих умов, банком не надані. Крім того, умови про застосування до відповідача подвійної відсоткової ставки не зазначені і в самому розрахунку заборгованості банку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.06.2018 року справа № 325/1163/16-ц.

Крім того, на переконання суду, нарахування відсотків за кредитом може бути здійснено банком тільки в межах строку дії договору, який відповідає строку дії картки (строк кредитування), тобто до 31.08.2017 року (п.п. 2.1.1.2.11, 2.1.1.2.12).

Наведена позиція відповідає правовому висновку ОСОБА_2 Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року справа № 444/9519/12 (пункти 48-54), та Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року справа № 345/118/17.

У пункті 11 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14 роз’яснено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, зокрема, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Виходячи з диспозитивності цивільного судочинства (межі заявлених позовних вимог) та беручи до уваги визначені банком періоди та суми поточної і простроченої заборгованості, розмір відсоткової ставки та надану формулу розрахунку, розмір процентів за користування кредитом розраховується наступним чином:

1) за період з 01.04.2014 року по 29.04.2014 року (29 днів):

1603,32 грн. х 30 % / 360 днів х 29 днів = 38,74 грн. (поточні відсотки);

385,08 грн. х 30 % / 360 днів х 29 днів = 9,31 грн. (прострочені відсотки).

2) за період з 30.04.2014 року по 31.08.2014 року (124 дні):

1568,81 грн. х 30 % / 360 днів х 124 дні = 162,11 грн. (поточні відсотки);

419,59 грн. х 30 % / 360 днів х 124 дні = 43,36 грн. (прострочені відсотки).

3) За період з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року (212 днів):

1568,81 грн. х 34,80 % / 360 днів х 212 днів = 321,50 грн. (поточні відсотки);

419,59 грн. х 34,80 % / 360 днів х 212 днів = 85,99 грн. (прострочені відсотки).

4)За період з 01.04.2015 року по 31.08.2017 року (884 дні):

1568,81 грн. х 43,20 % / 360 днів х 884 дні = 1663,33 грн. (поточні відсотки);

419,59 грн. х 43,20 % / 360 днів х 884 дні = 445,10 грн. (прострочені відсотки).

Всього сума відсотків за користування кредитом за весь період, що підлягає стягненню, складає 2981 грн. 98 коп. (212,54 + 38,74 + 9,31 + 162,11 + 43,36 + 321,50 + 85,99 + 1663,33 + 445,10 = 2981,98 грн.).

Сума нарахованої банком пені, яка передбачена Тарифами та п. 2.1.1.12.6.1, підлягає стягненню в повному обсязі в сумі 4513 грн. 26 коп.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу в розмірі 5029,91 грн. (500 грн. - фіксована частина та 4529,91 грн. - процентна складова), суд виходить з наступного.

Тарифами обслуговування кредитних карт та пунктом 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг передбачено суму штрафу за порушення клієнтом строків платежів більш ніж на 30 днів по будь-якому з грошових зобов’язань в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Водночас, Тарифами і п. 2.1.1.12.6.1 Умов і правил передбачено сплату позичальником пеню за несвоєчасне погашення заборгованості.

Таким чином, сума штрафу та пені передбачені за однакове по суті порушення – несвоєчасну сплату обов’язкових платежів, і визначення підстав для сплати штрафу як порушення зобов’язань більше ніж на 30 днів, не змінює суті і характеру такого порушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

У зв’язку зі стягненням на користь позивача суми пені, то стягнення суми штрафів, які нараховані також за прострочення виконання грошового зобов’язання, суперечить ст. 61 Конституції України, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості в загальному розмірі 9483 грн. 64 коп. з яких: 1988,40 грн. – заборгованість за кредитом; 2981,98 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4513,26 грн. – заборгованість за пенею.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог суму судового збору в розмірі 158 грн. 58 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526-530, 610, 1054-1056-1 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором б/н від 28.11.2013 року в розмірі 9 483 (дев’ять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 64 коп., з яких: 1988,40 грн. – заборгованість за кредитом; 2981,98 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4513,26 грн. – заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) суму судового збору в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 03.10.2018 року.

Суддя Є.В. Діденко