Ухвала суду № 77144439, 26.09.2018, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1157/15-ц

4-с/302/6/18

У Х В А Л А

(в повному обсязі)

26.09.2018 смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді - Кривка В.П.,

з участю: секретар с/з ОСОБА_1,

з участю приватного виконавця ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Міжгір'ї справу за скаргою боржників ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_3 ОСОБА_5 про скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_2 від 03.09.2018 р. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 302/1157/15-ц, виданим Міжгірським районним судом Закарпатської області 05.04.2016 р. стосовно боржників ОСОБА_3 і ОСОБА_6; про арешт майна зазначених боржників,-

В С Т А Н О В И В:

17 вересня 2018 року в суд надійшла зазначена скарга з таким обґрунтуванням вимог.

Згідно рішення Міжгірського районного суду від 26.01.2018 року в справі №302/1157/15-ц ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_6 ОСОБА_4 і ОСОБА_6 ОСОБА_4 в користь ПАТ «ОСОБА_7 Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 110979,22 грн. та судові витрати в сумі 1664, 69 грн. Рішення набрало законної сили 06.02.2016 р. і на вимогу стягувача судом видано 05.04.2016 р. виконавчий лист для примусового виконання рішення суду. У виконавчому листі зазначено строк пред’явлення цього документа до виконання 06.04.2017 року, відповідно до положень ст.22 ч.1 п. 2 ЗУ «Про виконавче провадження» № 606 –ХIV, які були чинними на час видачі виконавчого листа. 06 вересня 2018 р. особи, які подали скаргу (боржники) поштою отримали від приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_2 документи, в тому числі постанови про відкриття виконавчого провадження провадження і арешт майна боржників. Боржники вважають, що виконавче провадження відкрито приватним виконавцем з порушенням вимог закону, тобто за межами строку пред'явлення виконавчого документа, який зазначений у виконавчому листі, бо оскаржувані постанови винесені з пропущенням цього строку, а саме 03.09.2018 року. Покликання приватного виконавця про застосування ним трьох річного сроку пред'явлення виконавчого документу до виконання за чиним законом України «Про виконавче провадження» боржники вважають неправомірним, бо таке суперечить вимогам ст.ст. 58, 129-1 Конституції України. Окрім цього стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа з метою недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Боржники вважають,що стягувач не скористався цим правом, що передбачено чинною нормою статті 12 ч. ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404) і ст. 24 закону № 606). Такі дії приватного виконавця, на думку боржників, порушують принципи правової визначеності і верховенства права, застовоані в рішеннях ЄСПЛ «Євро проти України», «ОСОБА_1 проти України». Боржники просять скасувати винесені приватним виконавчем постанови і зобов'язати його зупинити заходи щодо примусового виконання рішення суду за зазначеним виконавчим листом на час розгляду скарги в суді.

Боржники не з'явилися на розгляд скарги в судове засідання, будучи належно повідомленими про час і місце розгляду скарги, подали письмову заяву про розгляд справи без їх участі, звернувши увагу суду на те, що стягувач заперечень на скаргу не подав, виконавче провадження у Міжгірському РВ ДВС за заявою стягувача не відкривалось.

Стягувач не забезпечив явку представника в судове засідання, не подав заперечень на скаргу в письмовому вигляді, будучи належно повідомленим про розгляд справи. Таке не є перешкодою для розгляду скарги по суті .

Приватний виконавець ОСОБА_2 скаргу заперечив повністю і свою позицію обгрунтував у суді таким. Пункт 5 Перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження №1404-19 від 02.06.2016 р., який набрав чинності з 05.10.2016 р., передбачає, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим законом. Натомість стаття 12 цього ж Закону встановила трьох річний строк для предявлення до примусового виконання виконавчого документа, який обчислюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Стягувач звернувся до приватного виконавця, а виконавець виніс оскаржувані боржниками постанови в межах встановленого законом строку. Приватний виконавець вважає, що законодавець визначив у законі приорітетними строки пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання перед строками, зазначеними у виконавчому документі, які визначалися раніше діючим законом та були зазначені у виконавчих документах на час їх видачі. Приватний виконавець також покликається на позицію ВСУ, висловлену за аналогічними вимогами в справі №6-711/цс-15 за ухвалою від 20.01.2016 року.

Оцінивши зміст скарги і доводи боржників, заперечення і доводи приватного виконавця, дослідивши надане для огляду виконавче провадження, копії документів, які оскаржуються боржниками, зміст виконавчого документу, за яким відкрито виконавче провадження, суд дійшов такого висновку.

Статтею 447 ЦПК України передбачено право сторони виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вона вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено її права чи свободи.

Розглядом скарги судом установлено таке.

Згідно виконавчого листа, виданного Міжгірським районним судом Закарпатської області 05 квітня 2016 року в справі №302/1157/15-ц на підставі рішення цього ж суду від 26 січня 2016 року, яке набрало законної сили 06.02.2016 р., - судом вирішено (присуджено): стягнути з ОСОБА_6 і ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_8 Аваль» заборгованість за кредитгим договором в сумі 110979 грн. 22 коп., що відповідно до курсу НБУ станом на 08.10.2015 р. становить 5217 доларів США і 60 центів та судові витрати в сумі 1664 грн. 69 коп. У виконавчому листі зазначено строк пред'явлення його до виконання до 07.02.2017 р.

Уповноваженим представником банку (стягувача) подано заяву про відкриття виконавчого провадження від 21 серпня 2018 року за цим виконавчим документом, яка надійшла приватному виконавцю ОСОБА_2 03 вересня 2018 року. Постановами від 03 вересня 2018 року приватний виконавець відкрив виконавчі провадження ВП № 57127403, ВП № 571127097 з виконання зазначеного виконавчого листа за заявою стягувача стосовно боржників. Того ж дня приватний виконавець виніс у цих виконавчих провадженнях постанови про арешт майна боржників.

Скарга боржників на рішення приватного виконавця подана до суду в межах строку , встановленого статтею 449 ч.1 п.а ЦПК України і визнана судом прийнятною для розгляду по суті.

На виконання ухвали суду від 18 вересня 2018 року, яка винесена судом у цьому провадженні, приватний виконавець зупинив усі заходи примусового виконання зазначеного рішення суду за виконавчим листом на час розгляду скарги, що підтверджено постановами виконавця від 21 вересня 2018 року.

Пунктом 5 Перехідних положень до закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-19, який діє з 05.10.2016 року, встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим законом. Стаття 12 цього закону передбачає: - виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років(ч.1); - строки , зазначені в ч. 1 ст.12 ,встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття. Ця норма закону є імперативною.

Із строків, зазначених у виконавчому листі про набрання законної сили судовим рішення, яке підлягає примусовому виконанню, і дати винесення приватним виконавцем оскаржуваних постанов про відкриття виконавчих проваджень, видно, що виконавчий документ пред'явлений стягувачем до виконання у межах строку, встановленого законом № 1404-19, тобто трьох річного строку. Отже, приватний виконавець виніс оскаржувані боржниками рішення в порядку і строки, які визначені чиним законом «Про виконавче провадження», дія якого розповсюджується і на виконавчі листи, в яких зазначено строк пред'явлення їх до примусового виконання протягом одного року з дня набрання судовим рішенням законної сили, тобто тих виконачих листів, які видані згідно із ЗУ «Про виконавче провадження» № 606-XIV, який був чинним на час видачі цього виконавчого документа.

Постанови приватного виконавця відповідають правовій позиції судових палат у цивільних та адміністративних справах ВСУ, висловленій за аналогічними правовідносинами в постанові від 20 січня 2016 року.

Виконання судового рішення в порядку і строки, встановлені законом, є завданням і основною засадою цивільного судочинства, передбаченими статтями 2 ч. 3 п.7,18 ЦПК України. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим, зокрема для всіх органів державної влади та громадян, і підлягає виконанню на всій території України. Належне, своєчасне виконання судового рішення є складовою верховенства права і права на справедливий суд за принципами, визначеними в статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

З огляду на викладене суд вважає, що оскаржувані рішення і дії приватного виконавця стосовно боржників винесені та вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень, а тому прав заявників (боржників) не порушено. Це дає підстави застосувати положення статті 451 ч.3 ЦПК України і відмовити в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 450, 451, 260, 268, 261, 273, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги відмовити повністю.

Копію ухвали надіслати для відома особам, які подали скаргу і стягувачу АТ "ОСОБА_9 Аваль".

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 01.10.2018 р.

Суддя:ОСОБА_10