Постанова № 7714356, 18.05.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ копія

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

18 травня 2009 року Справа № 2-18/8068.1-2008 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів,

,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

3 осіб: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 17.03.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008

за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, 95015)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1, 95048)

3 особи: Акціонерне товариство "Енікра" (вул. Київська, 41, оф. 717, місто Сімферополь, 95001; вул.Крилова, 129/2, місто Сімферополь, 95000)

ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)

про стягнення 758747,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фонд майна Автономної Республіки Крим (далі - позивач) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, в якій просив стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач) матеріальний збиток у сумі 650713,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.03.2002 між відповідачем та Акціонерним товариством "Енікра" був укладений договір оренди, відповідно до умов якого перший прийняв у користування цілісний майновий комплекс Сімферопольського заводу залізобетонних конструкцій, розташований за адресою: місто Сімферополь, вул. Крилова, 125 (у теперішній час вул. Крилова 129/2). Севастопольський апеляційний господарський суд 20.03.2003 визнав вказаний договір недійсним, застосував двосторонню реституцію і зобов'язав відповідача передати позивачу за актом прийому-передачі майно, що знаходиться за адресою: місто Сімферополь, вул. Крилова, 125 (у теперішній час вул. Крилова 129/2). Під час приймання вказаного майна було встановлено відсутність наступних об'єктів: літери "Д", "Е", "Н", "О", "Ч", "С", № 5. Позивач, керуючись статтями 22, 386, 1166 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача вартість зруйнованих ним об'єктів у сумі 650713,38 грн., яка розрахована згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Востаннє рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008 позов задоволено частково.

Рішення суду з посиланням на статтю 1166 Цивільного кодексу України мотивовано тим, що позивач має право стягнути з відповідача вартість самовільно знесених обєктів нерухомості та стягнути суму, розраховану на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116, яка регламентує Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Не погодившись з вказаним рішенням, третя особа, яка залучена місцевим господарським судом до участі у справі, фізична особа ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду та припинити провадження у справі.

Сторона звертає увагу судової колегії на порушення судом норм процесуального і матеріального права, неповне зясування судом обставин справи. Так, на думку сторони, суд першої інстанції не у повному обсязі розглянув справу, як того потребує пункт 10 Розяснень Президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 № 02-5/4212, а саме - не з початку. Справа розглядалась у відсутність представника Акціонерного товариства «Енікра», процесуальні документи на адресу Акціонерного товариства «Енікра»не направлялись, судом не були захищеними права, свободи та інтересі Акціонерного товариства «Енікра».

Сторона вказує, що в обґрунтування прав власності позивача покладено витяг Бюро технічної інвентаризації від 17.10.2008 з реєстру прав власності, згідно з яким набуття права власності відбулось на підставі рішення Сімферопольської міської ради № 2475 від 10.10.2008. Але згідно з повідомленням Сімферопольської міської ради від 01.02.2009 рішення № 2475 Сімферопольською міською радою не приймалось. Таким чином, у зв'язку з відсутністю прав власності Фонду майна Автономної Республіки Крим, він є неналежним позивачем у справі. У зв'язку з таким, взагалі відсутній предмет позову. А тому провадження у справі підлягає припиненню.

Більш детальніше доводи вказані у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, оскільки спір виник між ОСОБА_3 та Фондом майна Автономної Республіки Крим щодо зносу орендованих ним у Акціонерного товариства «Енікра»обєктів, які не є власністю Акціонерного товариства «Енікра», а є майном, що належить Автономній Республіці Крим. Фактично спір існував тільки стосовно вартості цих обєктів і як наслідок - розміру суми збитків. На думку відповідача суд прийняв обґрунтоване рішення, яке фактично виконано ним, оскільки суму грошових коштів, яка з нього стягнута, він перерахував на користь позивача.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2009 змінено склад судової колегії, суддю Голика В.С. замінено на суддю Плута В.М.

У розгляді апеляційної скарги оголошувалась перерва з 27.04.2009 до 28.04.2009 для вирішення питання про відвід судової колегії, заявлений третьою особою ОСОБА_2

Ухвалою першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2009 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід суддів судової колегії Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-18/8068.1-2008.

Розгляд справи був відкладений з 28.04.2009 на 18.05.2009.

В судове засідання 18.05.2009 представники сторін не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини незявлення суд не повідомили.

Оскільки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, судова колегія вирішила можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила таке.

01.03.2002 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та Акціонерним товариством "Енікра" був укладений договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого Акціонерне товариство "Енікра" передала, а фізична особа - підприємець ОСОБА_3 прийняв у строкове користування будівлі та споруди загальною вартістю 947258 грн.

Вказаний договір оренди від 01.03.2002, укладений між Акціонерним товариством „Енікра" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 Севастопольським апеляційним господарським судом у справі № 2-19/1958-2003 від 20.03.2003, був визнаний недійсним на майбутнє, ОСОБА_3 зобов'язано повернути Акціонерному товариству „Енікра" майно, яке раніше ним було отримано за договором оренди від 01.03.2003.

Ухвалою від 18.04.2003 у справі № 2-19/1958-2003 Севастопольський апеляційний господарський суд зобов'язав відповідача передати Фонду майна Автономної Республіки Крим будівлі та споруду, раніше ним отримані від Акціонерного товариства „Енікра" за договором оренди від 01.03.2002.

Відповідно до вищеназваної постанови було проведено обстеження будівель та споруд, які підлягають поверненню Фонду майна Автономної Республіки Крим, під час якого виявлена відсутність об'єктів на загальну суму 650713,38 грн.

У зв'язку з цим позивач, Фонд майна Автономної Республіки Крим, звернувся до господарського суду з дійсним позовом.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин в сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі і кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, за рішенням суду відповідач має обовязок повернення майна.

До матеріалів справи додана копія акту обстеження будівель та споруд, які раніше входили до складу цілісного майнового комплексу колишнього Сімферопольського заводу ЗБК, розташованого за адресою: місто Сімферополь, вул. Крилова, 129, та знаходились у користуванні за договором оренди у Акціонерного товариства "Енікра". Зазначений акт був укладений між позивачем та відповідачем 08.10.2004.

У вказаному акті визначено, що повністю відсутні наступні об'єкти: літери "Д", "Е", "И", "К", "М", "Н", "О", "Ч", "Р", "С", "Щ", № 3, № 5, № 6, пожежний насос, № 6 - ґанок (крильце), два тельфера.

На зазначеному акті є заперечення відповідача, в яких він визначає, що частину об'єктів, відсутність яких встановлена позивачем, він може повернути останньому, інші об'єкти були ним знесені на підставі домовленості з третьою особою під час дії договору оренди від 01.03.2002.

Відповідачем до матеріалів справи надана копія листа Акціонерного товариства «Енікра»від 24.04.2002 (а.с. 76 т.1), в якому наданий дозвіл відповідачу провести знесення літерів "Б", "Ц", "Ч" та "Е".

У зв'язку з вищевказаним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач здійснив знесення у 2002 році літерів "Е" та "Ч" з відома Акціонерного товариства «Енікра», яке в той період часу вважалось належним орендодавцем цього майна, діючи відповідно до умов договору оренди від 01.03.2002.

За таких обставин відповідач не повинен компенсувати позивачу збитки у розмірі вартості літерів "Е" та "Ч'.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність зносу (руйнування) літерів "Д", "С" та № 5.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка його заподіяла. Особа, яка заподіяла шкоду, звільняється від його відшкодування, якщо вона доведе, що шкода причинна не з її вини.

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, що саме відповідач має сплатити позивачу вартість неправомірного зносу (зруйнування) ним літерів "Д", "Н", "О", "С", № 5, розташованих за адресою: місто Сімферополь, вул. Крилова, 125 ( у теперішній час вул. Крилова, 129/2).

При прийнятті рішення суд першої інстанції правомірно послався на постанову Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116, якою затверджений Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку розмір збитків від розкрадання нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Міністерство статистики України, відповідного до розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за визначеним вказаним порядком формулою.

Рз = ((Бв - А) х Іінф. + ПДВ + Азб) х 2, де

Рз - розмір збитків;

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;

А - амортизаційні відрахування;

Іінф. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ - розмір податку на добавлену вартість;

Азб - розмір акцизного збору.

Оскільки для підтвердження балансової вартості спірних об'єктів позивачем не було надано жодного документу, суд першої інстанції правомірно прийняв за основу довідку про балансову вартість будівель і споруд Акціонерного товариства «Енікра»від 26.03.2002 (а.с. 103 т. 5), у якій балансова вартість майна співпадає з вартістю об'єктів, вказаних у договорі оренди від 01.03.2002 та стягнув з відповідача на користь позивача 26477,33 грн.

В інший частині позову обґрунтовано відмовлено за відсутністю доказів, наданих з боку позивача, про балансову вартість знищених обєктів.

Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при всебічному та повному встановленні обставин справи, воно зміні чи скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, оскільки після перегляду судового рішення касаційною інстанцією судове рішення скасовано тільки у частині стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 матеріальних збитків (а.с.53 т.5). В інший частині позову рішення суду у справі 3 2-22/3023-2006 залишено без змін.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно розглядав справу лише у частині стягнення збитків за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим до ОСОБА_3 і не розглядав вимоги Акціонерного товариства «Енікра».

Доводи апеляційної скарги про неналежні докази стосовно права власності Фонду майна Автономної Республіки Крим на спірне майно не приймаються до уваги, оскільки право власності позивача встановлено за рішенням суду у справі № 2-19/1958-2003, а тому не підлягає доказуванню на підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню на підставі вищенаведеного.

Оскільки ОСОБА_2 не сплатив у належному обсязі суму державного мита за подання апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим стягнути вказану суму у примусовому порядку.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, інших реквізитів в матеріалах справи немає) на користь державного бюджету України (р/р 31115095700007, одержувач платежу - УДК у Ленінському районі УГК м.Севастополя, банк одержувача - ГУДКУ в м.Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598) державне мито у сумі 132,39 грн.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддяпідпис

Суддіпідпис

підпис

З оригіналом згідно

помічник головуючого судді О.В. Прохорчук