Рішення № 77141553, 13.09.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/3586/17

2/465/712/18

РІШЕННЯ

Іменем України

13.09.2018 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді - Мартинишин М.О.

з участю секретаря - Потюк В.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія»

до ОСОБА_2

за участю третьої особи: ОСОБА_3

про відчуження заставленого майна, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд з позовом про відчуження заставленого майна в рахунок погашення боргових зобов’язань за договором № 92531294000 про надання споживчого кредиту та придбання транспортного засобу від 05.02.2014 року.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 05.02.2014 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір № 92531294000 про надання споживчого кредиту та придбання транспортного засобу. Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 183 125, 45 грн. зі сплатою 16,80 % річних, строком до 05.02.2019 року. Банк повністю виконав свої зобовязання згідно кредитного договору та надав відповідачу кредитні кошти.

05.02.2014 року в якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, було укладено договір застави транспортного засобу № 92531294000, згідно якого предметом застави є автомобіль марка CHEVROLET, Traker реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y6DBG7689EB511964, рік випуску -2014.

06.03.2017 року між ТзОВ « Українська факторингова компанія» та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу № 79, відповідно до якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредити та придбання транспортного засобу від 05.02.2014 № 92531294000, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 перейшло до ТзОВ «Українська факторингова компанія». Також, 06.03.2017 року між ТзОВ «Українська факторингова компанія» та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1 за договором забезпечення до договору факторингу № 79 від 06.03. 2017 року ТзОВ «Українська факторингова компанія» набула право заставодержателя відносно предмета застави. Станом на час звернення до Франківського районного суду 12.06.2017 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором становить 281 987,78 грн., а автотранспортний засіб CHEVROLET, Traker реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y6DBG7689EB511964, рік випуску -2014 неодноразово був знятий з обліку на інших власників та з 20.04.2014 року належить ОСОБА_2 Дозвіл на відчуження транспортного засобу позивачем не надавався. Отже, ОСОБА_3 незаконно відчужено предмет застави. Відтак позивач просить суд ухвалити рішення, яким в рахунок погашення боргових зобов’язань за договором від 05.02.2014 року № 92531294000 звернути стягнення на автомобіль CHEVROLET, Traker реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y6DBG7689EB511964, рік випуску -2014, який належить ОСОБА_2 та зобов’язати його передати ТзОВ «Українська факторингова компанія» предмет застави.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, а тому суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечували проти його задоволення, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та з підстав, які зазначені в письмових запереченнях, які містяться в матеріалах справи.Просять відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог за безпідставністю позовних вимог.

Третя особа у судове засідання не з’явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце слухання справи, а тому суд вважає, що справу слід слухати у її відсутності на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 05.02.2014 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір № 92531294000 про надання споживчого кредиту та придбання транспортного засобу.

05.02.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 укладено договір застави транспортного засобу № 92531294000, згідно якого предметом застави є автомобіль марка CHEVROLET, Traker реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y6DBG7689EB511964, рік випуску -2014.

06.03.2017 року між ТзОВ «Українська факторингова компанія» та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу № 79. Згідно п. 2 реєстру боржників до договору факторингу № 79 ТзОВ «Українська факторингова компанія» прийняла права вимоги за договором № 92531294000.

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги № 1 за договорами забезпечення до договору факторингу № 79 від 06.03.2017 року ПАТ «УкрСиббанк» відступив права вимоги ТзОВ « Українська факторингова компанія», згідно додатку № 1 до договору.

Судом також встановлено, що відповідно до заочного рішення Амур – Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.07.2015 року справі № 199/2381/15-ц заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ «УкрСиббанк» становить 21 7541, 41 грн.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру МВС щодо проведених реєстраційних операцій з автомобілем CHEVROLET, Traker реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y6DBG7689EB511964, рік випуску -2014 вбачається, що 04.02.2014 року ОСОБА_3В поставив на облік вказаний автомобіль. Пізніше у 2014 році ОСОБА_3 зняв у Києво – Святошинському РЕВ ДАІ цей автомобіль з обліку для реалізації, а 20.08.2014 року ОСОБА_2 поставив на облік вказаний автомобіль.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно з ст. 388 ЦК України визначено право власника на витребування майна від добросовісного набувача, а саме якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно із ст. 6 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права . Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищенаведеного, оскільки відповідач є добросовісним набувачем, а в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутні відомостей про обтяження цього рухомого майна на час придбання його відповідачем, суд вважає, що у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст.4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 про відчуження заставленого майна - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Львівської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 25.09.2018 року.

Суддя Мартинишин М.О.