Ухвала суду № 77140143, 18.09.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/1753/15-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2018 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Готра Т.Ю., Фазикош Г.В.,

секретарі: Терпай С.М.,

за участі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Видричанської сільської ради Рахівського району на рішення Рахівського районного суду від 16 лютого 2018 року (Головуюча - Бліщ О.Б.) за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1 до Видричанської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області про визнання рішення протиправним та його скасування,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 звернулися в суд з позовом до Видричанської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області, місцезнаходження: с. Видричка, вул. Набережна №29, Рахівського району,Закарпатської області про визнання рішення протиправним та його скасування.

В обґрунтування позову зазначили, що у АДРЕСА_1, позивачі проживають у власному житловому будинку. Законне будівництво вказаного житлового будинку та його місцезнаходження за вказаною адресою підтверджується технічною документацією на забудову земельної ділянки та будівництво житлового будинку.

Відповідно до витягу з погосподарської книги №6 Видричанської сільської ради, Рахівського району, за дворогосподарством ОСОБА_5, обліковується земельна ділянка площею 0,07 га. - для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд. За користування вказаною земельною ділянкою ОСОБА_5 сплачував земельний податок.

До вказаної земельної ділянки прилягає земельна ділянка площею 0,1632 га., яку використовувала ОСОБА_1, вирівняла та привела у належний для користування стан і користується нею відкрито, безперервно, протягом орієнтовно 23 років.

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Видричанської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1632 га. у власність для будівництва житлового будинку, господарських споруд та будівель, яка розташована по АДРЕСА_1 між сусідами ОСОБА_6

Рішенням Видричанської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області №231 від 27.09.2013 їй надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, 0290 га. у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, біля кварталу індивідуальної забудови мешканців АДРЕСА_1

Разом з тим, Видричанська сільська рада своїм рішенням №220 від 09.08.2013 надала дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею 0,0410 га.у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 між сусідами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, мешканцю АДРЕСА_1, ОСОБА_5 Таким чином, до наявних 0,07 га. сільська рада виділила їм в загальному ще 0,07 га. Однак, рішенням Видричанської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області №223 від 14.08.2013, включено до земель запасу сільської ради земельну ділянку площею 0,1632 га., яка знаходиться по АДРЕСА_1, що примикає до кварталу індивідуальної забудови. З даного рішення слідує, що Видричанська сільська рада, безпідставно відібрала від позивачів земельну ділянку, яку ОСОБА_1 викорчувала, вирівняла та привела її у належний для користування стан та користується нею відкрито, безперервно, орієнтовно протягом останніх 24 років.

Таким чином, на законній підставі оформити за собою право власності на земельні ділянки у позивачів не має можливості, через протиправні та незаконні дії Видричанської сільської ради.

Оскаржуваним рішенням Видричанської сільської ради від 14.08.2013 порушується право позивачів на користування та оформлення права власності на майно.

Зважаючи на викладене, позивачі у позові просили суд винести рішення, яким рішення Видричанської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області №223 від 14.08.2013 «Про виявлення та включення до земель запасу сільської ради не облікованої земельної ділянки», яким включено до земель запасу сільської ради земельну ділянку площею 0,1632 га., що знаходиться по АДРЕСА_1 та примикає до кварталу індивідуальної забудови - визнати протиправним та скасувати.

Рішенням Рахівського районного суду від 16 лютого 2018 року позов задоволено.

Рішення Видричанської сільської ради Рахівського району Закарпатської області №223 від 14 серпня 2013 року "Про виявлення та включення до земель запасу сільської ради необлікованої земельної ділянки", яким включено до земель запасу сільської ради земельну ділянку площею 0,1632 га., яка знаходиться по АДРЕСА_1, що примикає до кварталу індивідуальної забудови визнано недійсним та скасовано.

Не погоджуючись з рішенням суду, Видричанська сільська рада Рахівського району подала апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Судом вірно встановлено, що відповідно до Витягу з по господарської книги №6 Видричанської сільської ради за дворогосподарством громадянина ОСОБА_5, мешканця АДРЕСА_2, дійсно облікується земельна ділянка площею 0,07 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Також, в матеріалах справи міститься будівельний паспорт на забудову земельної ділянки та технічний паспорт на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1

З наведених документів слідує, що позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1, проживають в житловому будинку АДРЕСА_1 в с.Видричка, Рахівського району, Закарпатської області, для обслуговування та будівництва якого ОСОБА_5 згідно даними погосподарської Книги, надано земельну ділянку площею 0,07 га., за яку згідно копій квитанцій, ОСОБА_5 сплачував земельний податок.

Позивачі стверджують, що до вищевказаної земельної ділянки прилягає інша земельна ділянка, яку вони тривалий час доглядали, обслуговували та привели її в належний для використання стан, тому вони зверталися до виконкому Видричанської сільської ради з заявами про надання їм дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність, а ту земельну ділянку що належить позивачу згідно даних по господарської книги, вони також вважають своєю власністю.

Рішенням Видричанської сільської ради №231 від 27 вересня 2013 року надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,0290 га. у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 біля кварталу індивідуальної забудови ОСОБА_1.

Також, рішенням Видричанської сільської ради, Рахівського району №320 від 09 серпня 2013 року надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,04 га. у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 між сусідами ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, мешканцю АДРЕСА_1 ОСОБА_5.

Доводи апелянта у скарзі зводяться до того, що з протоколу засідання земельної комісії Видричанської сільської ради Рахівського району Закарпатської області №4 від 30.08.2013р., вбачається, що спірна земельна ділянка не являється землею запасу сільської ради, а обіцяна іншому мешканцю села, у зв'язку із чим було рекомендовано провести облік земельної ділянки з вирішенням питання про включення її до земель запасу сільської ради.

Таке твердження порушує норми чинного в Україні Земельного законодавства та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Орган місцевого самоврядування, у даному випадку Відповідач -апелянт, порушив ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме принцип законності у своїй діяльності. Жодною нормою вказаного Закону не передбачено право «обіцяти землю іншому мешканцю села». Для реалізації своїх прав у земельній сфері, орган місцевого самоврядування приймає відповідні рішення.

Не можна погодитися також і із твердженням апелянта про те, що своїми рішеннями, Видричанська сільська рада надала дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачам, не на спірну земельну ділянку, а на ту, на якій розташований їх житловий будинок та яка перебуває в їхньому використанні відповідно до рішення виконкому Богданської сільської ради №31 від 21.04.1987.

Так, з метою усунення розбіжностей тверджень сторін та встановлення істинного розміщення земельної ділянки, яку оспорюваним рішенням Видричанської сільської ради було включено до земель запасу сільської ради, судом було призначено судову земельно-технічну експертизу.

Висновок судової земельно - технічної експертизи № 216/02-17 є належним та допустимим доказом по вказаній справі. Питання про призначення повторної експертизи відповідачем - апелянтом не ставилося.

В суді апеляційної інстанції був здійснений допит експерта.

Відповідно до вказаного висновку судової земельно-технічної експертизи № 216/02-17: в даний час у користуванні позивачів існують три земельні ділянки, а саме: земельна ділянка, що була виділена гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 площею 0,07 га. по згоді матері ОСОБА_12, згідно з рішенням ВК Богданської сільської ради народних депутатів №31 від 21.04.1987 року про виділення земельної ділянки під будівництво нового житлового будинку та по будівельному паспорту на забудову земельної ділянки; земельна ділянка виділена ОСОБА_5 згідно з рішенням 24 сесії 6-го скликання Видричанської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області №220 від 09.08.2013 площею 0,0410 га. та земельна ділянка виділена ОСОБА_1 згідно рішення 25-ї сесії 6-го скликання Видричанської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області від 27.09.2013 №231. До складу земельної ділянки площею 0,1632 га., яку включено до земель запасу сільської ради, як необліковану, і яка знаходиться по АДРЕСА_1, що примикає до кварталу індивідуальної забудови, частково входить земельна ділянка ОСОБА_5 та ОСОБА_1 виділена їм по рішенню виконавчого комітету Богданської сільської ради народних депутатів №31 від 21.04.1987 та по будівельному паспорту на забудову земельної ділянки в АДРЕСА_1 Закарпатської області), а саме площею 0,0355 га. та земельна ділянка відведена ОСОБА_1, згідно з рішенням 25 сесії 6 скликання Видричанської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області від 27.09.2013 за №231 площею 0,029 га.

Таким чином, вказаним висновком експерта доведено, що оскаржуваним рішенням порушено право позивачів на вільне та безперешкодне використання частини належної їм земельної ділянки, оскільки частина такої була включена до земель запасу сільської ради.

Судом правильно встановлено, що оскаржуваним рішенням Відповідача - апелянта порушено право позивачів на користування спірною земельною ділянкою, оскільки вони не можуть реалізувати своє право на приватизацію земельних ділянок, що перебувають у їх використанні, оскільки їх частина включена до земель запасу сільської ради.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та пункту 2 ч. 1 ст. З, ст. 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативноправові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: в тому числі визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

При розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним, (п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»далі по тексту Постанова).

Під час розгляду справи та при досліджені всіх доказів, судом достовірно встановлено, що рішенням Видричанської сільської ради №223 від 14 серпня 2013 року "Про виявлення та включення до земель запасу сільської ради необлікованої земельної ділянки" порушується право позивачів на користування та оформлення права власності на земельну ділянку, отже таке є незаконним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Видричанської сільської ради Рахівського району залишити без задоволення.

Рішення Рахівського районного суду від 16 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08.10. 2018 року.

Головуючий

Судді