Рішення № 7713925, 01.02.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"01" лютого 2010 р. справа № 5020-5/281 за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод” (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Судосервіс” (99023, м. Севастополь, вул. Мельника, б. 1, кв. 326)

про стягнення заборгованості в розмірі 36454,44 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач –Ізмоденов Д.В., довіреність б/н від 11.12.2009;

Відповідач - не з’явився.

Суть спору:

Позивач, ВАТ „Севастопольський морський завод”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Судосервіс”, про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 02/465 від 28.01.2008 в розмірі 628821,87 грн.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та у зв’язку із сплатою відповідачем суми основної заборгованості просить в даної частині провадження по справі припинити, та стягнути з відповідача суму пені у розмірі 31906,25 грн., та 3% річних в розмірі 4548,19 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

Представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2008 між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) був укладений договір про надання послуг № 02/465 (а.с. 8-11).

Відповідно до умов договору, Виконавець зобов’язався виконати ремонт судна „Жуковский” згідно з умовами ремонтної відомості, узгодженої між сторонами, та яка є невід’ємною частиною договору (а.с. 12-13).

03.07.2009 сторони підписали акт прийому-передачі наданих послуг.

Станом на момент вирішення спору заборгованість оплати наданих послуг у розмірі 628821,878 грн. відповідачем погашена.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 11.5 договору за несвоєчасне виконання зобов’язань встановлених п. 5.3.1-п.5.3.2 та п. 7.5 договору Замовник оплачує Виконавцю пеню з розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 10.07.2009 по 06.10.2009 у розмірі 31906,25 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Перевіривши розрахунок 3% річних, у зв’язку з тим, що порушення відповідачем умов Договору доведене позивачем та підтверджене матеріалами справи, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 31906,25 грн. та 3% річних в сумі 4548,19 грн.

У зв’язку з тим, що в процесі розгляду справи відповідачем основна сума заборгованості погашена, позивач просить в даної частині провадження по справі припинити, у зв’язку з чим, суд припиняє провадження по справі у даній частини позовних вимог на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату державного мита в сумі 6652,76 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Судосервіс” (99023, м. Севастополь, вул. Мельника, б. 1, кв. 326, код ЄДРПОУ 31051558, п/р 26007317824001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод” (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13, код ЄДРПОУ 14312370, п/р 26006300000163 в СФ АКБ „Форум”, МФО 384931) пеню в розмірі 31906,25 грн., 3% річних в сумі 4548,19 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 6652,76 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Провадження по справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 628821,87 грн. припинити.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

02.02.2010