Рішення № 7713712, 01.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.10                                                                                 Справа № 6/26

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат», м. Макіївка Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конар-Плюс», м. Луганськ

про стягнення 450 000 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача –Надьожина Г.В., дов. № 91/076 від 29.01.10;

від відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 450 000 грн. 00 коп.

Відповідач або його повноважний представник в судове засідання двічі не з’явився, витребуванні судом документи не надав. Як вбачається із матеріалів справи, а саме довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Конар-Плюс», зареєстрований за адресою – м. Луганськ, 31-й квартал, б.16, квартира 24 і юридичну особу не припинено. Вказана адреса була зазначена і позивачем у позові.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 ГПК позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

В той же час, до повноважень господарських судів не віднесено установлення

фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та дату проведення судового засідання. З урахуванням цього, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

          12.11.08 між ВАТ «Макіївський металургійний комбінат»(позивач по справі) та ТОВ «Конар-Плюс»(відповідач по справі) був укладений договір підряду, за умовами якого позивач - “Замовник” доручає, а відповідач –“Підрядник” зобов’язується виконати роботу на завдання «Замовника». Разом з цим позивач зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи.

          Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що ціна договору складає 56000 грн.00 коп. 12.11.08 відповідач виписав позивачу рахунок на оплату на суму 56000 грн. 00 коп.

Згідно платіжного доручення № 223 позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 506000 грн. 00 коп. з посилання на зазначений вище рахунок.

Тобто, на думку позивача, він помилково перерахував відповідачу кошти в сумі 450000 грн. 00 коп. З метою отримання зазначеної суми позивач направив відповідачу лист від 17.11.08 за яким просив повернути надлишкові сплачені кошти. Але вказаний лист відповідачем було залишено без відповіді.

У зв’язку з викладеним, позивач з посиланням на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України вважає, що відповідач безпідставно отримав та зберігає у себе кошти у сумі 450 000 грн. 00 коп.

Оскільки відповідач в добровільному порядку вказані кошти позивачу не повернув, у зв’язку з чим останній звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи суд прийшов до наступного:

Згідно зі ст.1212 ЦК України особа, яка одержала майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути безпідставно придбане майно цій особі. В той же час особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстави, за якими воно було отримано, з часом відпали.

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами був підписаний договір підряду від 12.11.08 за умовами якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов’язання виконати певні роботи для відповідача, а останній зобов’язався прийняти та оплатити їх на умовах договору.

Згідно умов договору його ціна складає 56000 грн. 00 коп. На виконання умов договору згідно рахунку від 12.11.08 позивач замість 56000 грн. 00 коп. перерахував відповідачу за платіжним дорученням № 223 від 17.11.08 кошти в сумі 506000 грн. 00 коп.

З метою отримання вказаних коштів позивач направив відповідачу лист від 17.11.08, але відповідач в добровільному порядку кошти не перерахував.

Разом з цим, відповідач доказів повернення коштів позивачу, а також доказів виконання робіт на вказану суму до суду не надав.

          Тобто, відповідач безпідставно зберігає у себе грошові кошти у сумі 450 000 грн. 00 коп., що належать позивачу.

Виходячи з наведеного, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конар-Плюс», м. Луганськ, 31-й квартал, б. 16, кв. 24, код 35844308, на користь:

- Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат», м. Макіївка Донецької області, вул. Металургійна, 47, код 00191170, безпідставно отримані кошти у сумі 450 000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4 500 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 03.02.2010.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько