Ухвала суду № 77135840, 16.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13545/18

1кп/755/1404/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галиги І.О.,

при секретарі Ляшинській А.Ю.,

за участю прокурора Мізерного П.П.,

захисника Ткаченка Ю.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянув у судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про призначення експертизи у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100120000725 від 16 липня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100120000725 від 16 липня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення стаціонарної судово психолого-психіатричної експертизи.

Захисник підтримав клопотання обвинуваченого.

Прокурор заперечував проти призначення експертизи, у зв'язку з відсутністю підстав для проведення експертизи враховуючи, що матеріали провадження містять достатню доказову базу та безпосередньо, у самому провадженні, було проведено психологічну експертизу.

Суд, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши письмові доводи клопотання обвинуваченого, приходить до наступного.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Частиною 1 статті 242 КПК України регламентовано, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Сутність експертизи полягає у проведенні досвідченою особою (експертом) за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду на основі її спеціальних пізнань самостійного дослідження, необхідного для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження, що знаходить своє відображення у висновку експерта.

Обов'язковість звернення до експерта для проведення експертизи у зазначених в статті 242 КПК України випадках обумовлена необхідністю доказування тих обставин, без встановлення яких неможливе всебічне та повне розслідування вчиненого кримінального правопорушення.

За таких умов, на думку суду, дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки не містить, у відповідності до ст. 332 КПК України, в собі відомостей передбачених ст. 242 вказаного Кодексу, для з'ясування, яких саме обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, необхідно спеціальні знання, оскільки саме до компетенції суду, а не експерта, належить питання оцінки доказів з точки зору їх належності та допустимості згідно положень ст. 94 КПК України, а саме за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення з урахуванням того, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Тобто, у даному випадку обвинуваченим сформовано своє клопотання без урахуванням положень ст.ст. 242, 332 КПК України, у зв'язку з чим воно, за своєю суттю є сумнівним, оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), зокрема заявником не визначено підставу для проведення експертизи регламентовану ст. 242 вказаного Кодексу.

Крім того, незалежно від того, чи було б це клопотання умотивованим, чи ні, останнє не підлягає задоволенню на цій стадії процесу так як, судом не досліджувались письмові докази здобуті під час досудового розслідування, а тому суд вважає клопотання обвинуваченого передчасним.

Також, суд роз»яснює, що учасники провадження не позбавленні права заявити повторно зазначене клопотання на відповідній стадії дослідження доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 332, 350, 369-372, 376 КПК України, Законом України "Про судову експертизу", суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотанні ОСОБА_2 про призначення експертизи - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя