Ухвала суду № 77135839, 16.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13545/18

1кп/755/1404/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галиги І.О.,

при секретарі Ляшинській А.Ю.,

за участю прокурора Мізерного П.П.,

захисника Ткаченка Ю.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання чи домашній арешт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100120000725 від 16 липня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100120000725 від 16 липня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.

До суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_2, у порядку ст. ст. 201, 331 КПК України, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на альтернативний (особисте зобов'язання чи домашній арешт), яке останній в судовому засіданні підтримав та мотивував тим, що встановлені слідчим суддею передумови для утримання обвинуваченого під вартою визначені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, у цей час, відсутні, просив врахувати його похилий вік, стан здоров'я та наявність міцних соціальних зв'язків.

Захисник Ткаченко Ю.Б. дане клопотання підтримав, просив його задовольнити з наведених обвинуваченим передумов.

Прокурор вказав що на його переконання, підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, враховуючи наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та характеризуючі дані ОСОБА_2 Зауважив, що обставини регламентовані ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, є дійсними, а тому вважав за доречне у задоволенні даного клопотання відмовити.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Статтею 331 КПК України регламентовано, що під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Також, з положень норм ст. 199 КПК України випливає, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду вказаного питання суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому було висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 259 КК України, а саме: у завідомо неправдивих повідомленнях про підготовку вибуху, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжким наслідкам, вчинених повторно.

В ході розгляду даного клопотання, відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Бердянськ, Запорізької області, українець, громадянин України, зі слів працюючий до затримання сезонним працівником, а саме оператором тиру у ПКіВ «Гідропарк», одружений, з вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживаючий періодично за адресою: АДРЕСА_3 (не житлове приміщення) та зі слів у АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий, в тому числі за злочин проти громадської безпеки.

У світлі чого, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є наявними.

При цьому, вони обумовлені з урахуванням, як вказаних відомостей, так і факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій він притягається до кримінальної відповідальності, з огляду на те, що у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Обставини регламентовані ст. 178 КПК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу у поєднанні з характером висунутого обвинувачення, особи обвинуваченого та доказів, які тільки мають бути досліджені в кримінальному провадженні.

Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ухвалою суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який, у цей період, не закінчується, однак, на даний час в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об'єктивних передумов.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 331 КПК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що дані заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа притягається до кримінальної відповідальності, вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам, у цей період провадження.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

На даний час, не можливо стверджувати про доведення обвинуваченим чи його захисником факту відсутності у цей період даних обставин (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), як наслідок і про можливість задоволення поданого клопотання.

Крім того, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_2 здійснює свій захист як особисто, так із залученням захисника, тому не позбавлений можливості щодо надання до суду доказів, в тому числі характеризуючих матеріалів на особу та інших відомостей, що можуть мати значення для суду.

Також, суд враховує, що відповідно до норм ч. 7 ст. 182 КПК України, яка регламентує, що у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в розмірі 140960 грн., з огляду на що, у порядку вказаної статті зазначеного Кодексу особі визначено, у цей період, альтернативний запобіжний захід.

Розмір визначеної застави на думку суду є помірним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 193-194, 196, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання чи домашній арешт - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

Суддя