Рішення № 77135574, 27.09.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4474/18

Справа №754/5106/18

РІШЕННЯ

іменем України

27 вересня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Саламон О.Б.

за участю секретаря судового засідання Солодухіна Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Кристина Володимирівна, ОСОБА_4 про визнання права власності , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Київської міської ради про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його батько ОСОБА_5 Після його смерті, серед майна, яке належало йому на праві власності за життя залишилась 1/3 частина кв. АДРЕСА_1. Вказана квартира належала спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на житло. Співвласниками квартири є також позивач та колишня дружина ОСОБА_4 в рівних долях. ОСОБА_5 заповіту не залишив, тому єдиним спадкоємцем першої черги за законом, після його смерті став позивач. Після смерті спадкодавця, позивач звернувся у встановлений законом строк до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник К.В. із заявою про прийняття спадщини за законом. Приватним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину за законом. Відмову нотаріус мотивувала тим, що у правовстановлюючих документах на спадкове майно та реєстрових даних міського бюро технічної інвентаризації існують розбіжності.

У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд визнати за собою право власності на спадкове майно, саме на 1/3 частину АДРЕСА_1 в порядку успадкування спадкоємцем за першої черги за закон після смерті ОСОБА_5.

20.04.2018 року ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами та в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20.04.2018 року витребувана належним чином завірену копію спадкової справи №43/2017 в Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник К.В., після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4

11.06.2018 року в судому засіданні за клопотанням представника позивача ОСОБА_6 залучено в якості третьої особи ОСОБА_4

В судове засідання зі сторони позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримує в повному обсязі.

Представник Київської міської ради в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, надали відзив, відповідно до якого просили винести рішення відповідно до чинного законодавства України.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Кристина Володимирівна в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за відсутності третьої особи.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні 11.06.2018 року не заперечувала проти позовних вимог.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення учасників по справі, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до дубліката свідоцтва про право власності від 30.10.1995 року кв. АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та членом його сім'ї ОСОБА_4, ОСОБА_1 в рівних долях.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом серії НОМЕР_2 про смерть, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві.

Спадкоємцем за законом першої черги, є син померлого ОСОБА_1

10.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник К.В. була заведена спадкова справ № 43/2017 на підставі заяви про прийняття спадщини за законом від імені ОСОБА_1, сина померлого.

Після звернення в межах визначеного законом строку до нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право власності на кв. АДРЕСА_1 постановою нотаріуса 16 лютого 2018 року було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину за законом .

Відповідно до ст. 1297 ЦК України встановлює обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як передбачено у п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п. 4.12 глави 10 Порядку вчення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник К.В. від 16.02.2018 року правовстановлюючий документ на кв. АДРЕСА_1, що належала в 1/3 частці померлому ОСОБА_5, а саме дублікат свідоцтва про право власності на житло, виданого 30.10.1995 року ДП «ЕКОС» ХК «КИЇВМІСЬКБУД», згідно з розпорядження від 30.10.1995 року № 623, право власності зареєстровано в бюро технічної інвентаризації м. Києва 29.09.1998 року, записано у реєстрову книгу за № 7190. Відповідно до інформаційної довідки, виданої Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», вих.. № КВ-2017 № 40194 від 07.11.2017 року, яка міститься в матеріалах спадкової справи, згідно з даними реєстрових книг Бюро, право власності на 1/3 частку кв. АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 30.10.1995 року державною комунальною - монтажною фірмою «Дарниця», згідно з розпорядження від 30.10.1995 року № 623, дублікат виданий згідно розпорядження ДП «ЕКОС» ХК «КИЇВМІСЬКБУД» № 11 від 10.08.1998 року.

Відповідно до п. 6.1. глави 22 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України «Дублікат документа повинен містити весь текс посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чиність.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 пояснив, що оригінал даного правовстановлюючого документа було загублено, власник звернувся до Державної комунальної будівельної- монтажної фірми «Дарниця» для отримання дублікату, але Державна комунальна будівельно - монтажної фірми «Дарниця» була реорганізована в ДП «ЕКОС» ХК «КИЇВМІСЬКБУД».

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом цієї норми цивільне право підлягає захисту в разі, коли сторони не перебувають між собою в зобов'язальних відносинах, і при цьому має місце його реальне оспорювання учасником цивільних відносин, унаслідок чого власник майна (у цьому випадку позивачі) не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з існуванням сумнівів або претензій щодо спірного майна з боку третіх осіб.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

Як вбачається з обставин справи, в цьому випадку, воля особи (позивачів у даній справі) щодо вільного використання свого права, тобто володіння, користування та розпорядження майном, - зв'язана волею сторонніх осіб, що суперечить вищевказаній презумпції.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що відповідно до вимог закону позивач належним чином прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, у зв'язку з розбіжностями у спадкоємця, в правовстановлюючих документах на спадкове майно та реєстрових даних міського бюро технічної інвентаризації існують розбіжності, що унеможливлює в повній мірі володіти та користуватись ним, а також виходячи з положень ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», за яким рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на вказане майно, тому у сукупності встановлених обставин є підстави для задоволення позову про визнання за ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно, а саме 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, яка складається з однієї жилої кімнати площею 13,0 кв.м та має загальну площу 22,94 кв.м, в порядку успадкування спадкоємцем за першої черги за закон після смерті ОСОБА_5.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1258, 1261, 1268, 1270, 1297 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про кооперацію», статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 354, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Кристина Володимирівна, ОСОБА_4 про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину АДРЕСА_1, яка складається з однієї жилої кімнати площею 13,0 кв.м та має загальну площу 22,94 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду міста Києва.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_4.

Відповідач : Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883114, м. Київ, вул. Хрещатик, 36;

Третя особа: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП невідомий, АДРЕСА_4;

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Кристина Володимирівна, АДРЕСА_5

Повний текс рішення суду складено 27 вересня 2018 року

Суддя О.Б. Саламон