Рішення № 77133770, 16.10.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2864/16-а

Номер провадження 2-а/623/50/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд в Харківській області

в складі: головуючого – судді: Одарюка М.П

суддів: Бєссонової Т.Д.

ОСОБА_1

при секретарі: Костенко В.В.

позивача: ОСОБА_2

представників відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу № 623/2864/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради Харківської області про оскарження неправомірних дій суб'єкта владних повноважень, порушення законодавства про оплату праці,-

в с т а н о в и в:

Зміст позовних вимог, правові позиції сторін.

В жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради Харківської області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

1) визнати протиправними дії виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які полягають в затримці проведення, в день звільнення ОСОБА_2, 17 листопада 2015 року з виборної посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства в зв'язку із закінченням строку повноважень, розрахунку в повному обсязі, в тому числі у не нарахуванні та не виплаті: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу з таємними документами, щомісячної премії за фактично відпрацьований час у вересні 2015 року та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік і матеріальної допомоги для оздоровлення за 2015 рік, у відповідності до рішень Ізюмської міської ради № 3051 від 26 червня 2015 року "Про виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року по справі №2005/1595/12" та № 2851 від 30 січня 2015 року "Про умови оплати праці Ізюмського міського голови, заступників Ізюмського міського голови", розпоряджень міського голови № 414 від 17.09.2015 року "Про зміни до штатного розпису апарату Ізюмської міської ради та її виконавчого комітету", № 462 від 15.10.2015 року "Про умови оплати праці працівників апарату Ізюмської міської ради та виконавчого комітету Ізюмської міської ради" та інших нормативних документів; не нарахуванні та не виплаті, одночасно з нарахуванням та виплатою компенсації за невикористані відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у відповідності до рішень Ізюмської міської ради Харківської області, на виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 21.08.2013 та Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"; не донарахуванні та не виплаті заробітної плати, навіть після встановлення факту недоплати заробітної плати, яка належала до виплати у день звільнення, Північно-Східним офісом Держаудитслужби, під час проведення державного фінансового аудиту;

2) стягнути з виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області належні ОСОБА_2 на день звільнення 17.11.2015 та не виплачені до цього часу наступні суми заробітної плати: надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, за фактично відпрацьований час у вересні 2015 року у сумі 328,22 грн (триста двадцять вісім грн 22 коп.); надбавку за роботу з таємними документами, за фактично відпрацьований| час у вересні 2015 року, у сумі - 54,42 грн (п'ятдесят чотири грн 42 коп.); премію за фактично відпрацьований час у вересні 2015 року, у сумі 90,71 грн. (дев'яносто грн. 71 коп.); частину невиплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік, у сумі - 4638,61 грн (чотири тисячі шістсот тридцять вісім грн. 61 коп.); частину невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 рік, у сумі - 4638,61 грн (чотири тисячі шістсот тридцять вісім грн. 61 коп.); компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків виплати та невиплатою до цього часу заробітної плати, яка належала до виплати у вересні 2015 року в сумі 3155,59 грн (три тисячі сто п'ятдесят п'ять грн 59 коп.) (підлягає уточненню на час прийняття судового рішення); матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роки загальною сумою 77347,21 грн (сімдесят сім тисяч триста сорок сім грн. 21 коп.); заробітну плату, факт не донарахування якої встановлено під час проведення державного фінансового аудиту виконання бюджету м. Ізюм фахівцями Північно-східного офісу Держаудитслужби (аудиторський звіт від 24.11.2017 №08-13/10), у сумі 68401,53 грн (середній заробіток за вимушений прогул в сумі 57946,99 грн., відпускні в сумі 1675,95 грн., компенсація за невикористані відпустки в сумі 8778,59 грн.);

3).стягнути з виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 25.07.2016 року по 20.08.2018 року у сумі 880608,06 грн. (підлягає уточненню на час прийняття судового рішення.

4).стягнути з виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь, ОСОБА_2 компенсацію за нанесену моральну шкоду у сумі 5000,00 (п'ять тисяч) грн;

5). зобов'язати виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області, у встановлений судом термін, подати звіт про виконання прийнятого судового рішення.

В обґрунтування позову посилається на те, що за розпорядженням міського голови № 98-К від 04.05.2006 року, він був «призначений, у зв’язку з затвердженням» його «кандидатури 1 сесією Ізюмської міської ради 5 скликання (№0006) від 29.04.2006 року «Про затвердження на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства» на посаду першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства».

Розпорядженням Ізюмського міського голови №415 від 17.09.2015 року «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління жилого-комунального господарства» позивача було поновлено на посаді.

Згідно розпорядження Ізюмського міського голови № 520 від 17.11.2015 року, позивача звільнено з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 17.11.2015 року «у зв’язку із закінченням строку повноважень».

Таким чином, з 04.05.2006 року по 17.11.2015 року, позивач перебував у трудових відносинах з ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради.

Ізюмська міська рада Харківської області приймаючи рішення №3051 від 26 червня 2015 року «Про виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.no справі №2005/1595/12» поновила позивача на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово- комунального господарства без будь-яких застережень, про не відновлення раніше встановлених умов праці чи зміни істотних умов праці після поновлення, у відповідності до діючого законодавства.

Ізюмська міська рада прийняла рішення №3051 від 26 червня 2015 року «Про виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.no справі №2005/1595/12» в редакції підготовленої за керівництва Ізюмського міського голови ОСОБА_5 та відповідальність за виконання даного рішення поклала на міського голову.

Позивач звертає увагу суду на те, що факт нарахування та виплату надбавок за високі досягнення у праці та за роботу з таємними документами, за період до поновлення, на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства не заперечується відповідачем.

Крім того, Ізюмський міський голова ОСОБА_5 на виконання рішення Ізюмської міської ради №3174 від 11 вересня 2015 року, розпорядженням №414 від 17.09.2015 року «Про зміни до штатного розпису апарату Ізюмської міської ради та її виконавчого комітету» затвердив штатний розпис, до якого введено посаду першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства та встановлено умови оплат праці, в тому числі і надбавки за високі досягнення у праці чи за виконання особливо важливої роботи та надбавки за роботу з таємними документами на рівні умов оплати праці, встановлених до незаконного звільнення з посади позивача.

Таким чином, на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, відповідачем ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради, за керівництва Ізюмського міського голови ОСОБА_5, позивача було поновлено на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства, у відповідності до діючого законодавства, на умовах оплати праці, які були встановлені до незаконного звільнення.

Будь-якого рішення Ізюмською міською радою, ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради чи Ізюмським міським головою ОСОБА_5, щодо зміни істотних умов оплати праці, після поновлення позивача на посаді, раніше встановлених, у відповідності до умов оплати праці посадових осіб органів місцевого самоврядування передбачених постановою Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року, в тому числі стосовно не виплати надбавок та премії не приймалося.

Після незаконного звільнення позивача з посади 31 липня 2008 року, до поновлення на посаді у вересні 2015 року, його вже було поновлено перший раз 11 вересня 2008 року за розпорядженням міського голови №175-К від 11 вересня 2008 року «Про скасування розпорядження Ізюмського міського голови №134-К від 31.07.08.р. та поновлення ОСОБА_2Ф.», яке також не містить будь-яких посилань на зміну умов оплати праці.

Розпорядженням Ізюмського міського голови №462 від 15.10.2015 року «Про умови оплати праці працівників апарату Ізюмської міської ради та виконавчого комітету Ізюмської міської ради» «Враховуючи рішення 96 сесії Ізюмської міської ради від 30.09.2015 року №3181 «Про внесення змін до Ізюмського міського бюджету на 2015 рік» було відшкодовано «працівникам не нараховану та не виплачену надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та премію за фактично відпрацьований часу вересні 2015року».

Це розпорядження не містить будь-якого застереження, стосовно не нарахування та не виплати особисто позивачу вказаної надбавки та премії за фактично відпрацьований час у вересні 2015 року.

Згідно розрахунку невиплачених сум заробітної плати, відповідачем ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради, внаслідок неправомірних дій, до цього часу позивачу не виплачена за фактично відпрацьований час у вересні 2015 року заробітну плату у сумі - 473,35 грн., яка складається з: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у сумі - 328,22 грн., надбавки за роботу з таємними документами у сумі - 54,42 грн., премії у сумі - 90,71 грн..

Відповідачем - ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради безпідставно протизаконно проведено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік у значно заниженому розмірі, що підтверджується наступним.

З наданої Ізюмському міськрайонному суду Харківської області по справі №623/5338/15-а ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради Харківської області довідки №296 від 25.01.2016 року (том 1 а.с. 47) слідує, що при наданні відпустки з 24.09.2015 року по 30.10.2015 року позивачу була нарахована та виплачена «матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі окладу 2660,75 грн.» і «матеріальна допомога на вирішення соціально- побутових питань в розмірі окладу 2660,75 грн.».

Позивач вказує на те, що йому стало відомо, що п. 1.6 рішення Ізюмської міської ради Харківської області №2851 від 30 січня 2015 року «Про умови оплати і праці Ізюмського міського голови, заступників Ізюмського міського голови» встановлено зовсім інший розмір матеріальної допомоги, ніж виплачений позивачу при наданні відпустки. Як слідує з вказаного рішення Ізюмської міської ради: «Здійснювати виплату ... заступникам Ізюмського міського голови,... матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати».

Більше того, Ізюмський міський голова ОСОБА_6, виявивши порушення рішення Ізюмської міської ради №2851 від 30.01.2015 року розпорядженням №619 від 22.12.2015 року зобов’язав бухгалтерію «виконавчого комітету Ізюмської міської ради ... здійснити доплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань до розміру середньомісячної заробітної плати посадовим особам місцевого самоврядування...».

ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради було приховано від позивача факт прийняття цього розпорядчого документу, не донараховано та не виплачено матеріальну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати, встановленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року та рішення Ізюмської міської ради №2851 від 30 січня 2015 року.

Ізюмська міська рада Харківської області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» рішенням №2851 від 30 січня 2015 року «Про умови оплати праці Ізюмського міського голови, заступників Ізюмського міського голови» встановила «Здійснювати виплату ... заступникам Ізюмського міського голови,... матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати». Аналогічні умови оплати праці заступників міського голови були встановлені рішеннями №2291 від 31 січня 2014 року, №1660 від 31 січня 2013 року, №0950 від 27 січня 2012 року, №0246 від 28 січня 2011 року та іншими рішеннями Ізюмської міської ради Харківської області.

Згідно розпорядження Ізюмського міського голови №520 від 17.11.2015 року «Про звільнення ОСОБА_2Ф.» ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради, при звільненні позивача з посади першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства 17 листопада 2015 року, було нараховано та в наступному виплачено компенсацію за невикористані відпустки за час вимушеного прогулу з 31 липня 2008 року по 21 вересня 2015 року, а саме:

за період роботи з 31.07.2008 по 30.07.2009 року (37 днів),

за період роботи з 31.07.2009 по 30.07.2010 року (39 днів),

за період роботи з 31.07.2010 по 30.07.2011 року (41 день),

за період роботи з 31.07.2011 по 30.07.2012 року (43 дні),0

за період роботи з 31.07.2012 по 30.07.2013 року (45 днів),

за період роботи з 31.07.2013 по 30.07.2014 року (45 днів).

Таким чином, відповідач ОСОБА_4 комітет Ізюмської міської ради, проводячи остаточний розрахунок при звільненні 17.11.2015 року позивача з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово- комунального господарства та виплачуючи компенсацію за невикористані відпустки, був зобов’язаний, за періоди невикористаних відпусток, одночасно нарахувати та виплатити суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які безумовно є складовими заробітної плати встановленої, згідно постанови КМУ від 09.03.2006 року №268, відповідними рішеннями Ізюмської міської ради Харківської області.

Таким чином, ОСОБА_4 комітет Ізюмської міської ради Харківської області визнавши свою вину у вчиненні незаконного звільнення з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово- комунального господарства, відшкодовуючи нанесені збитки, у відповідності до вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» та Цивільного Кодексу України, (шляхом виплати компенсації за невикористані відпустки за 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роки, був зобов’язаний одночасно нарахувати та виплатити суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, які підлягали виплаті у вказані періоди мого вимушеного прогулу.

Згідно аудиторського звіту від 24.11.2017 року №08-13/10 Північно-східного офісу Держаудитслужби «в порушення порядку обчислення середньої заробітної плати. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, ОСОБА_4 комітетом IMP при розрахунку середньої заробітної тати за вимушений прогул (червень-липень 2008 року) не було включено премію за червень 2008 року та індексацію заробітної тати (за червень - липень 2008 року), що призвело до заниження середньої заробітної плати за вимушений прогул» (ч.б ст. 84 звіту).

Північно-східний офіс Держаудитслужби листом №20- 08-14/5086 від 07.08.2018 року повідомив, що обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу проводилося «згідно особової картки», до якої, з невідомих підстав, не внесена виплачена премія за липень 2008 року у сумі 665,19 грн.

Виплата вказаної премії підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, в тому числі: розпорядженням Ізюмського міського голови №616 від 13.12.2011 року «Про виконання припису Держнаглядпраці Територіальної державної інспекції праці у Харківській області» (том 1 а.с.З82) та інформацією, щодо виконання розпорядження міського голови від 13 грудня 2011 року №616 (том 1 а.с.83).

Більше того, ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради на виконання постанови від 25.03.2014 року Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №2016/2507/2012 виплачено середню заробітну плату за частину вимушеного прогулу з 31 липня 2008 року по 12 вересня 2008 року з розрахунку середньоденної заробітної плати у сумі 288,84 грн.. Слід зазначити, що Харківський апеляційний адміністративний суд у вказаній постанові чітко вказав, що «згідно рішення Апеляційного суду Харківської області від 21.08.2013 року за один робочий день середня заробітна плата позивача складала 288,84 грн. Таким чином, виконавчим комітетом Ізюмської міської ради нарахування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснено виходячи з середньої заробітної плати в розмірі 273,00 грн. (без врахування премії за липень 2008 року), в результаті чого, сума не донарахованої та не виплаченої становить (288,84-273,00)х29=459,36 грн, де: 288,84 грн. середньоденна заробітна плата позивача встановлена рішенням апеляційного суду Харківської області від 21.08.2013 року (з врахуванням премії за липень 2008 року)».

Як слідує з вищевикладеного, посадовими особами ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради, за керівництва Ізюмського міського голови ОСОБА_6, під час проведення Північно-східним офісом Держаудитслужби державного аудиту виконання бюджету м. Ізюму, умисно, було надано ревізорам фальшиву особову картку, до якої умисно не внесені всі суми нарахованої та виплаченої, на виконання припису Держнаглядпраці Територіальної державної інспекції праці у Харківській області, премії у сумі 665,19 грн. за липень 2008 року, а також середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 31.07.2008 року по 12.09.2008 року, нарахованої та виплаченої на виконання постанови від 25.03.2014 року Харківського апеляційного адміністративного суду, з розрахунку середньоденної заробітної плати у сумі 288,84 грн.,з врахуванням премії за липень 2008 року.

З огляду на вищевикладене, в зв’язку з встановленням Північно- східним офісом Держаудитслужби порушення вимог Порядку нарахування середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 при нарахуванні ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка безумовно підлягала виплаті у день звільнення 17 листопада 2015 року, враховуючи, що рішенням від 21.08.2013 року Апеляційного суду Харківської області та постановою від 25.03.2014 року Харківського апеляційного адміністративного встановлено, що середньоденна заробітна плата, обрахована у відповідності до вказаного Порядку, станом на вересень 2008 року становить 288,84 грн., сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 31 липня 2008 року по 21 вересня 2015 року, повинна бути обчислена з врахуванням цієї середньоденної заробітної плати.

Таким чином, внаслідок порушення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, ОСОБА_4 комітетом IMP при розрахунку середньої заробітної плати за вимушений прогул сума не донарахованої середньої заробітної плати, яка безумовно підлягала виплаті у день звільнення 17 листопада 2015 року, становить 57946,99 грн. (п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот сорок шість грн. 99 коп.) =(508358,40-450411,41).

Враховуючи вищевикладене, частина 8 позовної вимоги 3, згідно якої прошу суд стягнути з відповідача, має бути викладена в наступній редакції «заробітну плату, факт не донарахування якої, внаслідок порушення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, встановлено під час проведення державного фінансового аудиту виконання бюджету м. Ізюм фахівцями Північно-східного офісу Держаудитслужби (аудиторський звіт від 24.11.2017 року №08-13/10), у сумі 68401,53 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста одну грн. 53 коп.) (середній заробіток за вимушений прогул в сумі 57946,99 грн. (п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот сорок шість грн. 99 коп.), відпускні в сумі 1675,95 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят п’ять грн. 95 коп.), компенсація за невикористані відпустки в сумі 8778,59 грн. (вісім тисяч сімсот сімдесят вісім грн. 59 коп.)».

Згідно розрахунку невиплачених сум матеріальної допомоги (що додається), загальна сума невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, за вказані періоди становить 77347,21 грн. (сімдесят сім тисяч триста сорок сім грн. 21 коп.).

Згідно розрахунку суми недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань у жовтні 2015 року, що додається, сума недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення становить 4638,61 грн..

Згідно розрахунку суми недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань у жовтні 2015 року, що додається, сума недоплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань також становить 4638,61 грн.

Ігноруючи вимоги трудового законодавства ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради не було повідомлено про суми заробітної плати належні до виплати при звільненні 17.11.2015 року. На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року по справі №623/5338/15-а ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради було надано довідку №3936 від 10.10.2016 року про нарахування та виплати ОСОБА_2 всіх належних сум на день звільнення 17 листопада 2015 року. В даній довідці відсутня будь-яка інформація про заборгованість ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради по виплаті середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В ході проведеного фахівцями Північно-східного офісу Держаудитслужби державного фінансового аудиту виконання бюджету м. Ізюму (аудиторський звіт від 24.11.2017 року №08- 13/10) було встановлено, «що в порушення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1995 [ЗО], ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради при розрахунку середньої заробітної плати за вимушений прогул (червень-липень 2008 року) не було включено премію за червень та індексацію заробітної плати за липень 2008 року, що призвело до заниження середньої заробітної плати за вимушений прогул на суму 0,38 тис. гривень, (ч. 6 сторінка 84 звіту)

Таким чином з урахуванням проведеного перерахунку середньої заробітної плати за період з 12.09.2008 року по 17.11.2015 року ОСОБА_2 необхідно було нарахувати ... середній заробіток за вимушений прогул в сумі 482,64 тис. грн., ... відпускні 13,28 тис. грн., компенсація за невикористану відпустку 64,89 тис. грн. ... фактично ОСОБА_2 було нараховано коштів ... середньої заробітної плати за вимушений прогул в сумі 450,41 тис. грн., ...відпускні в сумі 11,60 тис. грн., компенсація за невикористану відпустку в сумі 56,11 тис. грн. ..., тобто ОСОБА_2 не доплачено 42,69 тис, грн. (з них: середній заробіток за вимушений прогул в сумі 32,23 тис. грн., відпускні в сумі 1,67 тис, грн., компенсація за невикористані відпустки в сумі 8,78 тис, грн,)... (ч. 7 сторінка 84 звіту)».

Аудиторський звіт від 24.11.2017 року №08-13/10 узгоджено Ізюмським міським головою ОСОБА_6 29 листопада 2017 року без будь- яких зауважень, тобто відповідачем ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради визнано наявність вказаної заборгованості з виплати заробітної плати.

Наведена заборгованість відповідача ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради також підтверджена листом №20-08-26/8053 від 11.12.2017 року Північно-Східного офісу Держаудитслужби. Незважаючи на те, що Ізюмським міським головою ОСОБА_6, як керівником ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради, визнано встановлений за результатами державного фінансового аудиту факт наявності заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 42,69 тис. грн., вказана заборгованість, яка безумовно належала до виплати 17.11.2015 року, ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради не виплачена до цього часу.

Враховуючи встановлення фахівцями Північно-Східного офісу Держаудитслужби, під час проведення державного фінансового аудиту виконання бюджету м. Ізюму, факту не донарахування та не виплати заробітної плати в сумі 42,69 тис. грн., відповідач ОСОБА_4 комітет Ізюмської міської ради зобов’язаний, на виконання ст. 117 КЗпП України, враховуючи постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року, нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 25.07.2016 року по день проведення такого розрахунку.

Згідно нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зав період з 25.07.2016 року по 01.03.2018 року сума середньої заробітної плати становить 231190,20 грн.

Своїми, неправомірними діями, направленими на умисне не виконання Конституції та Законів України, не виплати належних сум у день звільнення, внаслідок відмови сплатити хабар та повернення в судовому порядку, незаконно привласнену належну заробітну плату в розмірі 36,8 тис. грн., безумовно нанесено значних моральних страждань, які виразилися, у почутті несправедливості, сорому від своєї безпорадності та незахищеності перед свавіллям, особисто керівника ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради Ізюмського міський голова ОСОБА_6; психологічного дискомфорту; змусили докладати значних додаткових зусиль для організації свого життя. В результаті прийняття неправомірного рішення, відкрито демонструється всьому населенню міста, що права українців, встановлені Законами України, зухвало порушуються, саме з націоналістичних та політичних підстав. Саме в результаті такої зухвалої неправомірної діяльності відповідача, позивач як уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, який все життя працював на розвиток міста, за що неодноразово був нагороджений, в тому числі і почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації та почесними дипломами Європейського Союзу, змушений постійно на протязі значного проміжку часу, доводити в судах України своє Конституційне право на працю, право на отримання належної заробітної плати, які зухвало порушені ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради за керівництва Ізюмського міського голови ОСОБА_6 Саме неправомірні дії відповідача змусили організовувати життя практично постійно на колесах, він змушений постійно колесити по Харківській області для участі в різних судових засіданнях, пов’язаних з відстоюванням прав зухвало порушених відповідачем, відірвали від звичайних занять.

Такою ціленаправленою діяльністю завдано значної моральної шкоди, яку оцінено в

5 000 (п’ять тисяч) грн.

У відзиві на позов відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування зазначає, що Ізюмській міській раді у 2015 році у межах затвердженого фонду оплати праці надано право, а не визначено обов'язок установлювати надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи заступникам Ізюмського міського голови, доступ до державної таємниці у 2015 році заступнику Ізюмського міського голови ОСОБА_2 не надавався, окремого рішення щодо преміювання ОСОБА_2 не приймалось, згідно особового рахунку працівника та службовця ОСОБА_2 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачена ОСОБА_2 у розмірі середньомісячної заробітної плати. Згідно особового рахунку працівника та службовця ОСОБА_2 24.09.2015 року ОСОБА_2 виплачена 928,04 гривень заробітної плати. У зв'язку з тим, що це є похідною вимогою від стягнення заробітної плати та інших виплат і її задоволення залежить від останніх, вважають необґрунтованою вимогу про стягнення компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків виплати, підстави для стягнення з ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради на користь ОСОБА_2 матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роки загальною сумою 82971, 86 грн. відсутні. Відповідно до рекомендацій аудиторського звіту від 24 листопада 2017 року №08-13/10 за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджету м. Ізюма за період з 01.042014 року по 01.08.2017 року жодного питання виплат ОСОБА_2 перед виконавчим комітетом Ізюмської міської ради не ставилось, будь-які підстави для стягнення 42,69 тис. грн. відсутні, щодо стягнення з виконавчого комітету середньої заробітної плати за час затримки розрахунку 880 608,06 гривень, то враховуючи наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення та обов'язок здійснити ці виплати судовим розглядом не підтверджується просимо відмовити в задоволенні цієї позовної вимоги. Позивачем не надано доказів підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

У відповіді на відзив позивач вказує на те, що відповідач ОСОБА_4 комітет Ізюмської міської ради, в особі Ізюмського міського голови ОСОБА_6 в наданому відзиві на позовну заяву №3459 від 20.08.2018 року:

-не надав належне обґрунтування, з посиланнями на відповідні норми законодавства України, своїм доводам проти позовних вимог;

-не навів жодних правових підстав, котрі б підтверджували б, правомірність дій ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради, щодо невиплати у день звільнення з виборної посади 17 листопада 2015 року всіх належних о виплати сум заробітної плати;

- демонструючи умисне невиконання законодавства України та рішень державних органів України, безпідставно не здійснив, до цього часу, виплату узгодженої керівництвом ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради суми невиплаченої заробітної плати, факт не донарахування якої встановлено під час проведення Північно-східним офісом Держаудитслужби державного аудиту виконання бюджету м. Ізюму у 2017 році.

З наведеного вбачається, що відсутні будь-які правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судовими рішеннями, зокрема, постановою Верховного Суду України від 19 липня 2018 року по справі №623/5217/15-а, встановлено, що:

15 липня 2005 року між ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради та ОСОБА_2 укладено контракт щодо призначення на посаду директора Ізюмського КВВКП на термін із 15 липня 2005 року до 15 липня 2006 року.

29 квітня 2006 року Ізюмською міською радою затверджено ОСОБА_2 на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства.

04 травня 2006 року розірвано контракт від 15.07.2006р. між ОСОБА_4 комітетом Ізюмської міської ради та ОСОБА_2 та звільнено з посади директора Ізюмського КВВКП відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України.

19 липня 2006 року ОСОБА_2 склав депутатські повноваження. Перебував на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 04 травня 2006 року по 31 липня 2008 року.

31 липня 2008 року позивач був звільнений з посади на підставі ст. ст. 12, 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст. ст. 16, 30 Закону України «Про державну службу».

Позивач не погодився з вказаним звільненням та звернувся до Борівського районного суду Харківської області, який постановою від 18 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив частково, а саме: - визнано дії ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради, Ізюмської міської ради, Ізюмського міського голови з приводу скликання та проведення 44 сесії Ізюмської міської ради 5 скликання у відповідності до її регламенту неправомірними; - визнано незаконним та скасовано рішення Ізюмської міської ради 44 сесії 5 скликання № 2551 від 12.09.2008р. «Про звільнення першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства ОСОБА_2.»; - поновлено ОСОБА_2 на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31 червня 2008 року; - стягнуто з ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 червня 2008р. станом на день звільнення (по 5350,46 грн. щомісяця) з урахуванням виплачених сум за розпорядженням Виконкому Ізюмської міської ради № 175-К від 11.09.2008р.

Рішення Борівського районного суду від 18 грудня 2012 року було виконано в повному обсязі 09 лютого 2017 року, тобто виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 450411,41 грн.

Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області від 26 червня 2015 року № 3051 «Про виконання рішення Борівського районного суду», ОСОБА_2 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства з 31 липня 2008 року.

11 вересня 2015 року рішенням Ізюмської міської ради № 3174 внесено зміни до структури виконавчого комітету Ізюмської міської ради та введено посаду першого заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства та визначено, що строк повноважень ОСОБА_2, як першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства, закінчується терміном повноважень Ізюмської міської ради 6 скликання.

Після прийнятого рішення було внесено зміни до штатного розпису та видано розпорядження Ізюмського міського голови від 17 вересня 2015 року № 415 «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства».

Ізюмська міська рада 6 скликання припинила свої повноваження 10 листопада 2015 року.

17 листопада 2015 року ОСОБА_2 звільнено з посади першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства у зв'язку із закінченням строку повноважень Ізюмської міської ради 6 скликання (17 листопада 2015 року був останній день частини щорічної відпустки позивача).

Аналіз спірних правовідносин судом та висновки.

Позовні вимоги про стягнення надбавки за високі досягнення у праці, надбавки за роботу з таємними документами, премію за фактично відпрацьований час у вересні 2015 року.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу" (чинного на момент спірних правовідносин, далі - Закон) оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.

Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі - Постанова №268) надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї Постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

При цьому, згідно з пунктом 8 Постанови №268 видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання відповідних органів.

Згідно штатного розпису на 2015 рік Ізюмської міської ради та виконавчого комітету, затвердженого розпорядженням Ізюмського міського голови від 17.09.2015 року за № 414 - першому заступнику міського голови з питань управління житлово комунального господарства встановлений оклад у розмірі 2660,75 грн. надбавка за ранг у розмірі 20% в сумі - 90,00 грн. за вислугу років 550,15 грн. за високі досягнення у праці у розмірі 50% - в сумі 1650,45 грн; за таємницю - 399,11 грн. ( том 2 а.с.209-211).

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2007 року № 162/06/187-07 «Щодо штатного розпису» штатний розпис- це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників. У штатному розпису містяться назви посад, чисельність персоналу і оклади по кожній посаді. Прийняття, затвердження керівником підприємства штатного розпису проводиться шляхом видання спеціального локального нормативного акту (наказу), що визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства.

Згідно розпорядження міського голови № 009 від 12.01.2007 року « Про надання дозволу до роботи, пов'язаної з державною таємницею ОСОБА_2Ф.» відповідно до ст. 22 ЗУ «Про державну таємницю» та розділу IV «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях» та на підставі висновків органу Служби Безпеки України про доступ до державної таємниці за № 5395 від 25.12.2006 року за формою 2, що має ступінь « Цілком таємно» та «Таємно», дозволено роботу з документами, що пов'язані з державною таємницею, ОСОБА_2, з 09.01.2007 року ( том 1 а.с.211).

В своєму відзиві на позов відповідач посилається на те, що згідно пункту 1.4 рішення Ізюмської міської ради від 30 січня 2015 року за № 2851 « Про умови оплати праці Ізюмського міського голови, заступників Ізюмського міського голови» надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи заступників Ізюмського міського голови виплачується у межах затвердженого фонду оплати праці на 2015 рік, на рівні 2014 року. Серед заступників Ізюмського міського голови ОСОБА_2 відсутній, отже Ізюмській міській раді у 2015 році у межах затвердженого фонду оплати праці надано право, а не визначено обов'язок установлювати надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи заступникам Ізюмського міського голови.

Однак з наданих до суду документів вбачається що позивач мав право на отримання належних йому надбавок за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що штатним розписом було передбачено виплату ОСОБА_2 надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за фактично відпрацьований час у вересні 2015 року, а тому йому повинна була бути виплачена на день звільнення 17.11.2015 року - у сумі 225,06 грн та надбавку за роботу з таємними документами в сумі 54,42 грн.

Підпунктом 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 9 березня 2006 року № 268 надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Відповідно до рішення Ізюмської міської ради 83 сесія 6 скликання № 2851 від 30 січня 2015 року – преміювання Ізюмського міського голови, секретаря Ізюмської міської ради, заступників Ізюмського міського голови, керуючого справами виконавчого комітету Ізюмської міської ради може здійснюватися в окремих випадках за результатами роботи відповідно до окремого рішення Ізюмської міської ради у межах затвердженого фонду оплати праці на 2015 рік (том 2 а.с. 212 оборот).

Згідно п.п ж) п.2 Наказу №77 від 02.10.1996р. (в редакції від 21.10.2014р.) керівнику надано право в межах установлених фондів оплати праці та граничної чисельності працівників визначати робітникам розмір премії залежно від їхнього вкладу в кінцеві результати роботи. Конкретний розмір премії робітників граничними розмірами не обмежується.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно -ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що структура заробітної плати включає:

- основну заробітну плату - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

- додаткову заробітну плату - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктом 11 ч.6 ст.55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. №280/97-ВР передбачено, що голова міської ради є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату.

Частиною 2 ст.21 Закону України від 07.06.2001 р. № 2493-111 "Про службу в органах місцевого самоврядування" встановлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Матеріали справи не місять доказів того, що в 2015 році виносилось рішення Ізюмської міської ради про преміювання Ізюмського міського голови, секретаря Ізюмської міської ради, заступників Ізюмського міського голови, керуючого справами виконавчого комітету Ізюмської міської ради.

Отже позовні позивача в частині стягнення премії у розмірі 25% посадового окладу за фактично відпрацьовані дні у вересні 2015 року в сумі 90,71 грн. не підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань у 2015 році.

Підпункт 3 пункту 2. Постанова Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 9 березня 2006 року № 268 надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Пункт 8. Зазначеної постанови встановлено видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання відповідних органів.

Пунктом 1.6 рішення Ізюмської міської ради 86 сесія 6 скликання № 2851 від 30 січня 2015 року встановлено- здійснювати виплату Ізюмському міському голові, секретарю Ізюмської міської ради, заступникам Ізюмського міського голови, керуючому справами виконавчого комітету матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати ( том 2 а.с.212).

Згідно копії інформації про перерахунок відпускних за вересень - листопад 2015 року ОСОБА_2 та довідки № 296 від 25.01.2016 року, вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально – побутових питань виплачена останньому у розмірі посадового окладу кожна ( том 2 а.с.179).

Посилання відповідача не те, що матеріальна допомога та допомога на оздоровлення виплачені позивачу в 2015 році у розмірі середньомісячної заробітної плати не знайшли свого підтвердження в судовому засідання.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення невиплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань за 2015 рік у сумі 4638,61 грн. та частину невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 рік в сумі 4638,61 грн підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків виплати та не виплатою до цього часу заробітної плати, яка належала до виплати у вересні 2015 року в сумі 3155,59 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок), № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з п. 3 Порядку № 195, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу вищезазначених норм права встановлено, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.

Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми заробітної плати, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

З огляду на вищевказане відсутні правові підстави стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків виплати та не виплатою до цього часу заробітної плати, яка належала до виплати у вересні 2015 року в сумі 3155,59 грн.

Матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально – побутових потреб за 2009-2014 року.

31 липня 2008 року позивач був звільнений з посади на підставі ст. ст. 12, 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст. ст. 16, 30 Закону України «Про державну службу».

Позивач не погодився з вказаним звільненням та звернувся до Борівського районного суду Харківської області, який постановою від 18 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив частково, а саме: - визнано дії ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради, Ізюмської міської ради, Ізюмського міського голови з приводу скликання та проведення 44 сесії Ізюмської міської ради 5 скликання у відповідності до її регламенту неправомірними; - визнано незаконним та скасовано рішення Ізюмської міської ради 44 сесії 5 скликання № 2551 від 12.09.2008р. «Про звільнення першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства ОСОБА_2.»; - поновлено ОСОБА_2 на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31 червня 2008 року; - стягнуто з ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 червня 2008р. станом на день звільнення (по 5350,46 грн. щомісяця) з урахуванням виплачених сум за розпорядженням Виконкому Ізюмської міської ради № 175-К від 11.09.2008р.

Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області від 26 червня 2015 року № 3051 «Про виконання рішення Борівського районного суду», ОСОБА_2 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства з 31 липня 2008 року.

11 вересня 2015 року рішенням Ізюмської міської ради № 3174 внесено зміни до структури виконавчого комітету Ізюмської міської ради та введено посаду першого заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства та визначено, що строк повноважень ОСОБА_2, як першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства, закінчується терміном повноважень Ізюмської міської ради 6 скликання.

Ізюмська міська рада 6 скликання припинила свої повноваження 10 листопада 2015 року.

17 листопада 2015 року ОСОБА_2 звільнено з посади першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства у зв'язку із закінченням строку повноважень Ізюмської міської ради 6 скликання (17 листопада 2015 року був останній день частини щорічної відпустки позивача).

Постановою Колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови ОСОБА_6 про визнання неправомірний дій та зобов'язання вчинити певні дії зобов'язано ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради Харківської області провести перерахунок заробітної плати за час перебування ОСОБА_2 у відпустці з 24.09.2015 року по 17.11.2015 року, компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 31.07.2008 року по 30.07.2016 року з урахуванням індексу заробітної плати та провести відповідні виплати з врахуванням вже виплаченої суми заробітної плати та компенсації (том 1 а.с.158-162).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР ( із змінами та доповненнями) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначає, що колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

У статті 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.

Підпунктом 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09 березня 2006 року №268, надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Згідно з роз'ясненням Міністерства праці та соціальної політики України від 16 жовтня 2009 року №620/13/84-09, рішення про надання такої матеріальної допомоги приймається керівником відповідного органу, виходячи з обставин, викладених у заяві працівника.

У період з 2009 року по 2014 роки позивач не подавав відповідачу заяву про нарахування та виплату йому матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Позивач не подавав відповідну заяву про нарахування та виплату такого виду матеріальної допомоги і після його звільнення.

Належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог в частині стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань позивач до суду не подав.

Згідно ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Дійсно, якщо працівник не заявив про своє бажання скористатися щорічною відпусткою, то при звільненні йому за невикористані дні такої відпустки виплачують компенсацію (ст. 24 Закону № 504). По суті, він не іде у щорічну відпустку (відпустка днями відпочинку не надається).

Отже, виплачувати матеріальну допомогу на оздоровлення для належного відпочинку підстав немає.

Право на виплату такого виду матеріальної допомоги передбачено безпосередньо у Постанові КМ України від 09 березня 2006р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» за № 268 та Законами України «Про місцеве самоврядування» та «Про державну службу».

Враховуючи наведені обставини, а також виходячи з того, що фактично і юридично спір між сторонами у справі - відсутній, суд вважає, що позов в цій частині є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення заробітної плати, факт не донарахування якої встановлено під час проведення фінансового аудиту та стягнення з ОСОБА_4 комітету середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні.

У судовому засіданні позивач зазначив, що ці вимоги пов‘язані з встановленими порушеннями під час виплати належної позивачу заробітної плати, які наведені у аудиторському звіті від 24.11.2017 року №08-13/10 Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Постановою Колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 20,16 року у справі № 623/5338/15-а за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови ОСОБА_6 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії встановлено, що повідомлення Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області від 28.07.2016 р., залишок невиплаченої боржником виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_2 частини середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 95617,3 грн., з яких заборгованість у сумі 4 498, 17 грн. сплачена платіжним дорученням № 294 від 11.07.2016 р., а меморіальним ордером за № 15 від 22.07.2016 року стягнуто суму у розмірі 91 119, 13 грн. (а.с. 145 т. 2). Вказані виплати отримані позивачем 25 липня 2016 року ( том 1 а.с.158-162).

Згідно копії листа Північно -східного офісу Держаудитслужби від 11.12.2017 року за № 20-08-26/8053 проведеною перевіркою правильності нарахування та виплати ОСОБА_2 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної платні період з 12.09.2008 по 17.11.2015 встановлено, що згідно особової картки ОСОБА_2 в червні 2008 року за 19 календарних днів нарахованої заробітної плати в сумі 6060,94 грн (посадовий оклад - 2660,75 грн, ранг| 90,00 грн, вислуга років 550,15 грн, надбавка — 1650,45 грн, надбавка за таємність - 399,11 грн, премія 665,19 грн та індексація заробітної плати - 45,29 грн);

- в липні 2008 року за 23 календарних днів ОСОБА_2 було нараховано заробітної плати в сумі 5404,98 грн (посадовий оклад - 2660,75 грн, ранг - 90,0 грн, вислуга років 550,15 грн, надбавка - 1650,45 грн, надбавка за таємність - 399,11 грн, та індексація заробітної плати - 54,5 2грн).

Таким чином, фактична середня заробітна плата заробітна плата ОСОБА_2 (за червень - липень) складала 5732,96 грн. (6060,94+5404,98=11465,92/42=272,99*21), різниця між середньою заробітною платою визначеною в ухвалі суду складає 382,50 гривень (5732,96-5350,46).

З урахуванням проведеного перерахунку середньої заробітної плати, всього ОСОБА_2 за період з 12.09.2008 по 17.11.2015 необхідно було нарахувати коштів в загальній сумі 828,47 тис.грн (середній заробіток за вимушений прогул в сумі 482,64 тис.грн, індексація середньої заробітної плати за вимушений прогул 46,58 тис. грн, компенсація втрати частини заробітної плати 178,28 тис.грн, відпускні 13,28 тис.грн, компенсація за невикористану відпустку в сумі 64,89 тис.грн та середній заробіток за затримку остаточного розрахунку при звільненні в сумі 42,80 тис.грн), фактично ОСОБА_2 було нараховано коштів в сумі 818,31 тис.грн (середня заробітна плата за вимушений прогул в сумі 450,41 тис.грн, індексація середньої заробітної плати за вимушений прогул в сумі 46,58 тис.грн, компенсація втрати частини заробітної плати в сумі 205,48 тис.грн, відпускні в сумі 11,60 тис.грн, компенсація за невикористану відпустку в сумі 56,11 тис.грн, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в сумі 5,32 тис.грн та середній заробіток за затримку остаточного розрахунку при звільненні в сумі 42,80 тис.грн), тобто, ОСОБА_2 не доплачено 42,68 тис.грн (середній заробіток за вимушений прогул в сумі 32,23 тис.грн, відпускні в сумі 1,67 тис.грн, компенсація за невикористані відпустки в сумі 8,78 тис.грн) та переплачено в сумі 32,51 тис.грн (компенсації втрат частини заробітної плати в сумі 27,19 тис.грн та матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань в сумі 5,32 тис.грн).

ОСОБА_4 комітетом IMP за період з 17.09.2015 по 01.08.2017 на особовий рахунок ОСОБА_2 за рішеннями суду було перераховано коштів в загальній сумі 794,84 тис.грн (818,31-23,47), тоді як проведеним перерахунком необхідно було перерахувати коштів в сумі 659,79 тис.грн (828,47-168,68), тобто, було зайво перераховано коштів в загальній сумі 135,05 тис.грн (в т.ч. в 2015 році в сумі 67,91 тис. грн (середня заробітна плати за час вимушеного прогулу), в 2016 році в сумі 14,25 тис.грн (індексації заробітної плати в сумі 9,08тис.грн, компенсація втрати частини заробітної плати в сумі 1,0 тис; грн, матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально побутових питань в сумі 4,17 тис.грн), за І півріччя 2017 року в сумі 60,96 тис.грн (компенсація втрати частини заробітної плати) та недоплата в 2015 році в сумі 8,07 тис.грн (відпускні компенсація за невикористані відпустки — 6,89тис.грн), що є порушенням вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік звітність в Україні».

Дане порушення виникло внаслідок виконання установою ухвал суду ( том 2 а.с.75-77).

Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-ХІІ від 26.01.1993 року головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Механізм здійснення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм (далі - аудит ефективності) визначений Порядком проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 № 1017 (далі - Порядок № 1017).

Пунктом 3 Порядку 1017 визначено, що основними завданнями аудиту ефективності є:

- оцінка виконання результативних показників бюджетних програм;

- оцінка ефективності виконання бюджетних програм;

- виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасній, повній і якісній реалізації запланованих цілей;

- визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на реалізацію запланованих цілей;

- розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

Відповідно до п. 4 Порядку №1017 аудит ефективності проводиться шляхом аналізу: нормативно-правових актів, розрахунків та обґрунтувань, методичних документів, видань і публікацій щодо напряму діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит ефективності; результатів раніше здійснених контролюючими органами контрольних заходів; показників статистичної, фінансової та оперативної звітності; даних порівняння фактично досягнутих результативних показників виконання бюджетних програм із запланованими в динаміці за кілька років, а також з вітчизняним і зарубіжним досвідом за напрямом діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит ефективності, тощо; даних інтерв'ювання, анкетування, опитування громадян і збирання інформації від юридичних осіб.

Згідно п. 7 Порядку № 1017 збирання необхідних даних може проводитися як за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу, так і за письмовим зверненням до нього Держаудитслужби, її міжрегіональних територіальних органів.

Для збирання даних за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу посадовій особі Держаудитслужби, її міжрегіональних територіальних органів видається направлення встановленого зразка, підписане керівником Держаудитслужби, її міжрегіонального територіального органу або його заступником та скріплене печаткою.

Посадова особа Держаудитслужби, її міжрегіональних територіальних органів зобов'язана пред'явити керівнику учасника бюджетного процесу направлення на право проведення аудиту ефективності та на його прохання розписатися в журналі відвідування учасника бюджетного процесу.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку 1017 на основі зібраних даних висуваються гіпотези (припущення) щодо причин виникнення проблем, недосконалості певних позицій у виконанні бюджетних програм, які в подальшому підтверджуються чи спростовуються під час проведення аудиту ефективності. На підставі підтверджених гіпотез (припущень) робляться висновки щодо причин недосягнення запланованих (максимальних) цілей. Висновки є основою для розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів у процесі виконання бюджетних програм.

Пунктом 12 Порядку № 1017 визначено, що результати роботи відображаються в аудиторському звіті, який складається у порядку та за формою, визначеними Держаудитслужбою. У звіті відображаються недосконалість певних позицій у виконанні бюджетних програм, їх вплив на реалізацію запланованих (максимальних) цілей та обґрунтовані пропозиції щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів у процесі виконання бюджетних програм.

Отже, метою аудиту є оцінка виконання результативних показників бюджетних програм; оцінка ефективності виконання бюджетних програм; виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасній, повній і якісній реалізації запланованих цілей; визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на реалізацію запланованих цілей; розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів, а не встановлення порушень діючого законодавства.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства встановлено- обставини, встановлені рішенням суду у господарській , цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Висновки проведеного державного фінансового аудиту Північно-східним офісом Держаудитслужби не є обов'язковими до виконання відповідачем, а несуть лише інформативний, рекомендаційний характер.

Вимог щодо повернення коштів чи усунення порушень, відповідачу та позивачу не направлялось, у своєму висновку Держаудитслужба підтвердила те, що всі виплати здійснювались на підставі судових рішень, які набрали законної сили, встановлено те, що взагалі відповідач переплатив позивачу кошти, що в сукупності свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_4 комітету компенсації за нанесену моральну шкоду у сумі 5000,00 грн.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв‘язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визнається законодавством.

Згідно з ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб (ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України). Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 Цивільного кодексу України).

В ухвалі від 15 червня 2011 року №6-47149св10 Верховний Суд України зазначив, що "розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви".

Пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

За приписами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено належними і допустимими доказами факт моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настання негативних для нього наслідків.

Суду не надано належних і допустимих доказів і на підтвердження самого факту моральних страждань позивача.

Надаючи оцінку доводам позивача і обставинам, наведеним у позовній заяві, суд не може розцінити їх, як обґрунтовані та доведені.

Отже, підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача в розмірі 5 000,00 грн. суд не вбачає.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1,2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З аналізу наведеної норми вбачається, що постановлення окремої ухвали є правом суду, а не обов'язком, окрім того, підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення.

З наведених в позовній заяві обставин та встановлених судом фактів не встановлено складу правопорушення, а тому суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

Згідно ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то відсутні достатні обґрунтовані підстави для зобов’язання відповідачу подати звіт.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.ст.2, 5- 11, 19, 72- 77, 90, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які полягають в затримці проведення, в день звільнення ОСОБА_2, 17 листопада 2015 року з виборної посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства в зв'язку із закінченням строку повноважень, розрахунку в повному обсязі, в тому числі у не нарахуванні та не виплаті: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу з таємними документами та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік і матеріальної допомоги для оздоровлення за 2015 рік.

Стягнути з виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (64309, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, буд.1) належні ОСОБА_2 (64309, АДРЕСА_1, паспорт МК № 525501, виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 19.06.1997р.), на день звільнення 17.11.2015р. та не виплачені до цього часу наступні суми заробітної плати (без урахування сум податків та зборів): надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, за фактично відпрацьований час у вересні 2015 року у сумі 225,06 грн (двісті двадцять п`ять грн 06 коп.); надбавку за роботу з таємними документами, за фактично відпрацьований| час у вересні 2015 року, у сумі - 54,42 грн (п'ятдесят чотири грн 42 коп.); частину невиплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік, у сумі - 4638,61 грн (чотири тисячі шістсот тридцять вісім грн. 61 коп.); частину невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 рік, у сумі - 4638,61 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять вісім грн. 61 коп.).

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 комітету Ізюмської міської ради Харківської області судовий збір на користь держави в сумі 704,80 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.uа.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого адміністративного апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня вручення копії апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя: Одарюк М.П.

Судді: Бєссонова Т.Д.

ОСОБА_1