Рішення № 7713367, 28.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.10 р. Справа № 2/414

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Приватного підприємства “Хотей” м. Макіївка

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” м. Красний Луч

до відповідача 2: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Харцизьк

про: стягнення заборгованості в розмірі 2348580,53грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство “Хотей” м. Макіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” м. Красний Луч та Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Харцизьк про стягнення солідарно заборгованості в загальній сумі 2348580,53грн., а саме з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” заборгованості в сумі 1217890,00грн., штрафні санкції в розмірі 1120690,53грн., які складаються з пені в розмірі 166130,41грн., 3% річних в розмірі 36599,94грн. та індексу інфляції в розмірі 917960,18грн. та заборгованість в розмірі 10000,00грн. з фізичної особи підприємця ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про надання послуг № 53 від 20.07.2007р., додаткові угоди до договору, акти виконаних робіт, видаткові накладні, договір поруки від 28.07.2007р.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог, де останній зменшує позовні вимоги в частині індексу інфляції та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд Інтер+” заборгованість в розмірі 1217890грн. та штрафні санкції в розмірі 807545,87грн., які складаються з пені в розмірі 166130,41грн., 3% річних в розмірі 36599,94грн. та індексу інфляції в розмірі 604815,52грн.; з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 10000грн.

Також, позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог, де останній відмовляється від позовних вимог до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд Інтер+” суму боргу за договором про надання послуг від 20.07.2007р. в розмірі 1227890,00грн. та суму штрафних санкцій в розмірі 1190711,74грн., які складаються з пені в розмірі 166130,41грн., 3% річних в розмірі 90208,19грн. та індекс інфляції в розмірі 934373,14грн.

З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідачем 1 у судове засідання жодного разу не зявився, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач 2 у судове засідання жодного разу не зявився, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обовязку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши договірні відносини, що виникали між сторонами, надані докази в обґрунтування наявності боргу з заявлених позивачем підстав, суд ВСТАНОВИВ:

20.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” (Замовник) та Приватним підприємством “Хотей” (Виконавець) був укладений договір № 53 про надання послуг.

За цим договором Виконавець зобовязується за завданням Замовника надати послуги, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.1. та 2.2. договору визначеного, що Виконавець надає Замовнику послуги:

- Розробка ґрунту:

- екскаватором НІТАСНІ 300-430 грн./год

- бульдозером Т-170 120 грн./год.

- Транспортування ґрунту:

- автомобіль SCANIA 250грн/год.

- автомобіль КаМАЗ 110грн./год.

Послуги надаються цілодобово.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання, згідно з калькуляцією, яка є невідємною частиною договору, по результатам кожного місяця та фіксується в актах про надані послуги.

Згідно до п. 3.2. договору Виконавцю зменшується сума оплати в випадках використання механізмів Замовника, придбання у Замовника запасних частин для ремонту машин та механізмів, ГММ.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що акт про надання послуг підписується Сторонами до 5 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. До акту додаються щоденні змінні рапорти роботи машин і механізмів за підписом представника Замовника.

Замовник зобовязується перерахувати суму зазначену в акті про надання послуг 50% протягом 15-ти днів з моменту підписання такого акту. Виплата остаточної суми протягом 1-го місяця з моменту підписання акту (п. 3.4. договору).

Розділом 5 “Відповідальність сторін та вирішення спорів” встановлено, що у випадку порушення строків оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню 0,5% від облікової ставки НБУ.

Згідно до п. 6.1. договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2007р.

28.12.2007р. між сторонами було підписано додаткову угоду до договору № 53 від 28.12.2007р. про надання послуг, де сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2008р.

В підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надані акти здачі-приймання виконаних робіт від 28.07.2007р. на суму 12362,75грн., від 22.08.2007р. на суму 48048грн., від 22.08.2007р. на суму 352290,00грн., від 31.08.2007р. на суму 492889,00грн., від 28.09.2007р. на суму 88778,85грн., від 28.09.2007р. на суму 2118100,99грн., від 31.10.2007р. на суму 75974,76грн., від 31.10.2007р. на суму 563037,40грн., від 31.10.20007р. на суму 144266,88грн., від 30.11.2007р. на суму 693201,96грн., від 29.12.2007р. на суму 17766,67грн., від 30.11.2007р. на суму 221566,66грн., від 30.12.2007р. на суму 132982,72грн., від 30.12.2007р. на суму 246630грн., від 28.05.2008р. на суму 48309,07грн., від 24.06.2008р. на суму 171396,46грн., від 04.08.2008р. на суму 2952,52грн., від 15.08.2008р. на суму 53164,50грн., від 25.09.2008р. на суму 21882,20грн., а всього на загальну суму 5457668,70грн.

Зазначені акти здачі приймання виконаних робіт підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.

З урахуванням п. 3.4. договору обовязок оплати за виконані послуги у відповідача 1 виник: за актом від 28.07.2007р. 28.08.2007р.; за актом від 22.08.2007р. 22.09.2007р., за актом від 31.08.2007р. 31.09.2007р., за актом від 28.09.2007р. 28.10.2007р., за актом від 31.10.2007р. 31.11.2007р., за актом від 30.11.2007р. 30.12.2007р., за актом від 29.12.2007р. 29.01.2008р., за актом від 30.12.2007р. 30.01.2008р., за актом від 28.05.2008р. 28.06.2008р., за актом від 24.06.2008р. 24.07.2008р., за актом від 04.08.2008р. 04.09.2008р., за актом від 15.08.2008р. 15.09.2008р. та за актом від 25.09.2008р. 25.10.2008р.

Відповідач 1 умови договору виконав частково та за отримані послуги розрахувався в сумі 4229778,70грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Зі приписами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем за виконані роботи облікується заборгованість в розмірі 1227890,00грн., що підтверджено матеріалами справи та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2008р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.

Згідно до пояснень представника позивача стан розрахунків між сторонами на час розгляду справи не змінився.

Також, 28.07.2007р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Поручитель) та Приватним підприємством “Хотей” (Кредитор) був укладений договір поруки.

За цим договором Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обовязку Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” (Боржник) по сплаті грошових коштів по наданню послуг ПП “Хотей” за договором, передбаченим п.п. 2.1. договору.

Розділом 2 “Основний договір” встановлено, що під основним договором сторони розуміють договір про надання послуг № 53 від 20 липня 2007р. укладений між Кредитором та Боржником.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобовязання по основному договору. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміром забезпеченого зобовязанням, зазначеного в п. 3.2. договору.

Відповідно до п. 3.2. договору Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобовязання за Основним Договором в розмірі 10000,00грн.

Розділом 4 “Обовязки сторін” визначено, що Поручитель зобовязаний у разі порушення Боржником обовязку за основним договором, що передбачений п. 1 договору самостійно виконати зазначений обовязок Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора в продовж одного місяця з моменту отримання цієї вимоги, шляхом перерахування коштів, зазначених в п.п. 3.2. договору на розрахунковий рахунок Кредитора.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.

Позивачем на адресу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 було направлено вимогу про виконання зобовязань, позивач зазначає, що Товариство обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” припустилось неналежного виконання зобовязано за договором про надання послуг № 53 в наслідок чого утворилася заборгованість та просить на підставі ст. 3, 4 договору поруки від 28.07.2007р. сплатити суму в розмірі 10000грн.

Зазначена вимога було отримана відповідачем 2 особисто, про що свідчить відмітка про отримання на вимозі, однак зазначена вимога залишена останнім без відповіді та задоволення.

Однак, під час слухання справи позивач відмовився від позовних вимог до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, у звязку з чим провадження у справі в частині вимог до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 підлягають припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

У звязку з невиконанням відповідачем 1 умов договору про надання послуг від 20.07.2007р. позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” заборгованість за договором про надання послуг від 20.07.2007р. в розмірі 1227890,00грн., вказані вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі у звязку з вище викладеним.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази порушення відповідачем 1 зобовязань за договором вимоги позивача щодо стягнення суми боргу в розмірі 1227890,00грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” пеню в розмірі 166130,41грн. за період з 01.10.2007р. по 25.11.2009р. на підставі п. 5.4. договору.

Вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно до п. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позивачем безпідставно нараховано штрафну санкцію на заборгованість, оскільки до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, та нарахована позивачем пеня могла бути стягнутою у повному обємі до 25.10.2009р., але позовна заява подана до господарського суду 14.12.2009р.

Тобто, вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 166130,41грн. не є правомірними та не підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” 3% річних в розмірі 90208,19грн. за період з 16.09.2007р. по 25.11.2009р. та індекс інфляції в розмірі 934373,14грн. за період з 15.09.2007р. по 30.11.2009р.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши обґрунтований розрахунок 3% річних та індексу інфляції з врахуванням здійснених відповідачем 1 оплат отриманих послуг, що підтверджуються доданими до матеріалів справи виписками банку, суд знаходить їх обґрунтованими, арифметично вірними, таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 934373,14грн. за період з 15.09.2007р. по 30.11.2009р., 3% річних за прострочку виконання грошових зобовязань в сумі 90208,19грн. за період з 16.09.2007р. по 25.11.2009р. підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем 1 зобовязань за договором, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням того, що позивач завою про уточнення позовної заяви фактично збільшив позовні вимоги, але доказів доплати державного мита за збільшені позовні вимоги не надав, державне мито в розмірі 700,21грн. за збільшені позовні вимоги підлягає стягненню з відповідача 1 відповідно до ст. 46 ГПК України.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеній суми.

На підставі викладеного та керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України ст. ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 59, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства “Хотей” м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” м. Красний Луч, Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 2418601,74грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” (94500, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Карла Маркса, 79, р/р 260003220400 в ВАТ “СЕБ-Банк” м. Київ, МФО 300175, ЄДРПОУ 33292819) на користь Приватного підприємства “Хотей” (86151, Донецька область, м. Макіївка, вул. Московська, 62/14, р/р 2600612988 в ВАТ ДОД “Райфазен банк Аваль” Черьомушкінське відділення”, МФО 335076, ЄДРПОУ 31534531) суму боргу в розмірі 1227890,00грн., 3% річних в розмірі 90208,19грн., індекс інфляції в розмірі 934373,14грн., державне мито в розмірі 21805,87грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 219,78грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фелд-Інтер+” (94500, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Карла Маркса, 79, р/р 260003220400 в ВАТ “СЕБ-Банк” м. Київ, МФО 300175, ЄДРПОУ 33292819) на користь державного бюджету державне мито в розмірі 700,21грн.

Провадження у справі щодо Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя