Рішення № 7713310, 28.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.10 р.                     Справа № 20/9                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Асоціації “Фінансових, промислових та торгівельних підприємств “Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк

про стягнення 21709716,04 грн.

За участю представників:

від позивача: Зінченко Є.В., Бредіхін О.Л. – дов.

від відповідача: Козаренко Н.Ю. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Асоціація „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк, із позовом до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, про стягнення 21709716,04 грн. суми заборгованості за договором № 154 від 09.03.06 р. на переробку рядового вугілля в редакції додаткових угод від 30.12.06 р., 09.03.06 р., 03.01.07 р., 26.02.07 р., 27.03.07 р., 28.04.07 р., 31.05.07 р., 30.06.07 р., 31.08.07 р., 01.12.07 р., 07.12.07 р., 05.09.08 р., 24.10.08 р., з яких 19538032,77 грн. – сума заборгованості, 1165876,05 грн. – сума пені, 146133,78 грн. – сума 3% річних, 859673,44 грн. – сума інфляції.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов’язків за договором № 154 від 09.03.06 р. на переробку рядового вугілля в редакції додаткових угод від 30.12.06 р., 09.03.06 р., 03.01.07 р., 26.02.07 р., 27.03.07 р., 28.04.07 р., 31.05.07 р., 30.06.07 р., 31.08.07 р., 01.12.07 р., 07.12.07 р., 05.09.08 р., 24.10.08 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Листом від 30.01.09 р. позивач залучив до матеріалів справи акт звірки розрахунків від 24.12.08 р.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 11868234,28 грн., про що надав суду відзив на позовну заяву від 02.02.09 р. № 28-ю-2009, в якому просив суд позовні вимоги задовольнити частково, а саме – в сумі 4483280,00 грн. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на інформацію та розрахунки до відзиву на позовну заяву, акти прийому-передачі, платіжні доручення, рахунки.

Позивач звернувся до суду із письмовою заявою № 1079 від 12.03.09 р. про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що відповідач здійснив часткову сплату за Договором в розмірі 42774441,97 грн. та просить суд стягнути з відповідача 16291613,58 грн. – суму заборгованості за Договором, 1790059,54 грн. – суму пені, 195836,56 грн. – суму 3% річних, 1520786,99 грн. – суму інфляції, 1821,00 грн. – суму штрафу за порушення плану перевезень.

06 квітня 2009 року відповідач надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких просив суд позовні вимоги Асоціації „Фінансових, промислових та торгівельних підприємств „Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк, задовольнити частково у розмірі 12380685,75 грн. з ПДВ, позовну вимогу щодо стягнення штрафу за порушення плану перевезення у розмірі 1821,00 грн. залишити без розгляду, пункт 3 позовної заяви від 14.01.2009 року № 115 залишити без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2009 р., рахунки, акти приймання-передачі, виписки № 02/0253 від 18.02.2009 року та № 02/0097 від 27.01.2009 року з філії ВАТ “Укрсімбанк” м.Донецьк.

У заяві від 19.05.09 р. № 1623 про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 15259850,29 грн. – суму заборгованості за Договором, 1790059,54 грн. – суму пені, 195836,56 грн. – суму 3% річних, 1520786,99 грн. – суму інфляції, 1821,00 грн. – суму штрафу за порушення плану перевезення. В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У клопотанні від 23.06.09 р. відповідач зазначив, що здійснений взаємозалік однорідних вимог у розмірі 580854,37 грн. відповідно до Договору № 154 від 09.03.06 р. не стосується періоду, а саме, з 09.03.06 р. по 31.01.09 р., згідно якого позивач здійснює стягнення заборгованості, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог проведено у березні 2009 року з метою зарахування рахунків № 281 від 31.03.2009 року та № 282 від 31.03.09 р., тобто зарахування за господарські операції, які здійснені безпосередньо у березні 2009 року, та залучив до матеріалів справи копію листа (повідомлення) від 15.06.09 р. № 12/102, копію угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.09 р.

09 липня 2009 року позивач надав суду заяву № 2070 від 07.07.09 р. про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги в розмірі 42774441,97 грн., що підтверджує наданими платіжними дорученнями та просив суд стягнути з відповідача 9029712,17 грн. – суму заборгованості за Договором, 1790059,54 грн. – суму пені, 195836,56 грн. – суму 3% річних, 1520786,99 грн. – суму інфляції, 1821,00 грн. – суму штрафу за порушення плану перевезення. В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 20.07.09 р. провадження у справі зупинено у зв’язку із призначенням судової бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

09 вересня 2009 року відповідач звернувся до суду із заявою № 202-ю-2009, в якій зазначає, що 04.09.09 р. Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія” здійснило сплату основної суми заборгованості за договором № 154 від 09.03.06 р. у розмірі 9029712,17 грн., що підтвердив платіжним дорученням № 6258 на суму 7524760,14 грн., № 1041 на суму 1504952,03 грн., у зв’язку з чим просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

16 вересня 2009 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог № 2586/1, в якій просив суд стягнути з відповідачав1106147,27 грн. – суму пені, 378314,15 грн. – суму 3% річних, 2560394,69 грн. – суму інфляції, 1821,00 грн. – суму штрафу за порушення плану перевезень. В обґрунтування своєї заяви позивач посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 14.01.2010 р. провадження у справі поновлено у зв’язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі.

У клопотанні від 28.01.10 р. позивач просив суд при винесенні рішення по справі № 20/9 у повному обсязі врахувати результати експертного висновку № 3354/25-6520/24 від 21.12.09 р.

За клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 07.04.09 р. до 14.04.09 р., з 21.05.09 р. до 29.05.09 р., з 30.06.09 р. до 09.07.09 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

09 березня 2006 року між Асоціацією “Фінансових, промислових та торгівельних підприємств “Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр” (далі-Виконавець) та Державним підприємством “Донецька вугільна енергетична компанія” (далі-Замовник) було укладено договір № 154 рядового вугілля в редакції додаткових угод від 30.12.06 р., 09.03.06 р., 03.01.07 р., 26.02.07 р., 27.03.07 р., 28.04.07 р., 31.05.07 р., 30.06.07 р., 31.08.07 р., 01.12.07 р., 07.12.07 р., 05.09.08 р., 24.10.08 р. (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Замовник передає на переробку Виконавцю рядове вугілля, кількість та якість яких вказані у Додатку № 1, для збагачення ЦОФ “Комсомольська”. Транспортування вугілля до ст.Красноармійськ Донецької залізниці за рахунок Замовника. Виконавець приймає вугілля, збагачує його та передає Замовнику продукти збагачення.

Згідно із п.6.2 Договору, Замовник щомісяця здійснює оплату за надані послуги по переробці на протязі 5 днів з моменту виставлення рахунку за послуги по збагаченню перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Відповідно до п.6.5 Договору із змінами, внесеними додатковою угодою від 30.12.06 р., у випадку оплати виконавцем витрат по доставці вугілля до станції призначення, Замовник відшкодує Виконавцю понесені витрати на підставі виставлених рахунків. Сума витрат, яка підлягає відшкодуванню, включає в себе всі понесені витрати виконавця на оплату послуг транспортних та інших причетних організацій (залізничний тариф, плата за користування залізничними вагонами, маневрені роботи, подачу – прибирання вагонів, телеграфний збір, плату за комплект перевізних документів, ведення облікової картки, винагорода експедиторних компаній та додаткових зборів) згідно відповідних документів. Замовник відшкодовує вказані витрати на протязі 3 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні зобов’язань за Договором винна сторона, відповідно до чинного законодавства України, несе відповідальність за збитки, заподіяні іншій стороні та відшкодовує у повному обсязі заподіянні та документально підтверджені витрати. При порушенні умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.7.3 Договору, прострочка виконання зобов’язань тягне за собою право сумлінної сторони на стягнення пені з винної сторони у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочки від загальної суми заборгованості за кожний день прострочки.

Як зазначено у позові, на виконання умов договору № 154 від 09.03.06 р. позивач виконав прийняте на себе зобов’язання щодо збагачення рядового вугілля ДП “Донецька вугільна енергетична компанія”, тобто надав послуги з перероблення рядового вугілля на вугільний концентрат, що підтверджується актом приймання-передачі робіт за послуги по переробці рядового вугілля за Договором на загальну суму 3294554,04 грн. від 31.08.08 р., актом приймання-передачі робіт за послуги по переробці рядового вугілля за Договором на загальну суму 3134280,84 грн. від 30.09.08 р., актом приймання-передачі робіт за послуги по переробці рядового вугілля за Договором на загальну суму 3069234,54 грн. від 31.10.08 р., актом приймання-передачі робіт за послуги по переробці рядового вугілля за Договором на загальну суму 4317299,64 грн. від 30.11.08 р.

В порушення умов договору, відповідач неналежним чином виконав своє зобов’язання в частині оплати вартості за надані послуги зі збагачення рядового вугілля, оскільки на момент надання позову до суду здійснив часткову оплату вартості наданої послуги за відповідний період, а саме – з серпня по листопад 2008 року.

Відповідно до п.6.1 Договору, збір за подання – прибирання вагонів, плата за користування вагонами, послуги ТОВ “Димитроввантажтранс” сплачуються Замовником відповідно до окремо виставлених рахунків.

На виконання п.6.1 Договору, Виконавцем були виставлені рахунки щодо оплати наданих послуг за подання - прибирання вагонів, плати за користування вагонами.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним Договором, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, уточнив їх та просив суд стягнути з відповідача 1106147,27 грн. – суму пені, 378314,15 грн. – суму 3% річних, 2560394,69 грн. – суму інфляції, 1821,00 грн. – суму штрафу за порушення плану перевезення.

Ухвалою суду від 20.07.09 р. провадження у справі зупинено у зв’язку із призначенням судової бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів були поставлені наступні питання:

1.          Чи відповідає повністю розрахунок суми основного боргу, на стягненні якої наполягає позивач, фактичним фінансово-господарським правовідносинам та наданим суду документам? Якщо ні, то якою є дійсна сума основного боргу?

2.          Чи відповідає повністю розрахунок суми пені, на стягненні якої наполягає позивач, фактичним фінансово-господарським правовідносинам та наданим суду документам? Якщо ні, то якою є правильний розмір суми пені?

3.          Чи відповідає повністю розрахунок суми 3% річних, на стягненні якої наполягає позивач, фактичним фінансово-господарським правовідносинам та наданим суду документам? Якщо ні, то якою є правильний розмір суми 3% річних?

4.          Чи відповідає повністю розрахунок суми інфляції, на стягненні якої наполягає позивач, фактичним фінансово-господарським правовідносинам та наданим суду документам? Якщо ні, то яким є правильний розмір суми інфляції?

21 грудня 2009 року Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз повернув до господарського суду Донецької області матеріали справи № 20/9 разом із висновком судово-економічної експертизи № 3354/25-6520/24.

З вищезазначеного висновку вбачається, що в результаті проведеного дослідження експертом встановлено, що розрахунок суми пені підтверджується первинними документами та обліковими регістрами частково в сумі 580856,58 грн.; розрахунок суми 3% річних підтверджується первинними документами та обліковими регістрами в сумі 432690,11 грн.; розрахунок суми інфляції підтверджується первинними документами та обліковими регістрами в сумі 2268340,07 грн.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст.42 зазначеного кодексу, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Наданий суду експертний висновок відповідає вищезазначеним вимогам та приймається судом у якості письмового доказу по справі.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи Договором, додатковими угодами до Договору, рахунками, актами прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи відповідач сплатив на користь позивача суму основного боргу у розмірі 19538032,77 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, у зв’язку з чим суд припиняє провадження по справі в цій частині в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

У клопотанні від 28.01.10 р. позивач просив суд при винесенні рішення по справі № 20/9 у повному обсязі врахувати результати експертного висновку № 3354/25-6520/24 від 21.12.09 р. та не заявляв про збільшення ціни позову, її зменшення тощо.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 580856,58 грн. – суми пені, 146133,78 грн. – суми 3% річних, 859673,44 грн. – суми інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.

Позовну вимогу щодо стягнення з відповідача 1821,00 грн. – суми штрафу за порушення плану перевезення суд до уваги не приймає, оскільки ст.22 Господарського процесуального кодексу України не дозволяє позивачу водночас змінювати підстави та предмет позову.

Витрати, пов’язані зі сплатою призначеної судом експертизи, здійснені позивачем у сумі 10000,00 грн.

Судові витрати по справі, в тому числі витрати за проведення експертизи покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 41, 42, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Асоціації “Фінансових, промислових та торгівельних підприємств “Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, м.Донецьк, до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, про стягнення 21709716,04 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 63; поточний рахунок 26005032976000 в ДОД АППБ “Аваль”, МФО 335076; поточний рахунок 26003000527001 в філії Донецькая Дирекція АО “Індекс-Банк”, МФО 335850, код ЄДРПОУ 33161769) на користь Асоціації “Фінансових, промислових та торгівельних підприємств “Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр” (83014, м.Донецьк, вул.Лівобережна, 66; поточний рахунок в філії “Укрексімбанк” м.Донецьк, МФО 334817, код ЄДРПОУ 24820699, ІНН 248206905637) 580856,58 грн. – суму пені, 146133,78 грн. – суму 3% річних, 859673,44 грн. – суму інфляції, 9730,53 грн. – витрати за проведену судово-економічну експертизу, 24812,84 грн. – суму держмита, 114,82 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 19538032,77 грн. - припинити.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 28.01.10 р.

Повний текст рішення підписано 02.02.10 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 –у справу

Вик.Канаховська В.В.