Ухвала суду № 77130540, 10.10.2018, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 4-с/679/11/2018

Справа № 679/846/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретарів судового засідання Василюк Л.С., Ясенчук С.Ю.,

справа № 4-с/679/11/2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на дії державного виконавця,

за участю:

боржника ОСОБА_2,

представника боржника ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2, звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просила скасувати постанови головного державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №55787188 від 22 лютого 2018 року, державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження №55905550 від 12 березня 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області в справі №2/679/11/2014, яке набрало законної сили 05 березня 2014 року, з ОСОБА_2 на користь Нетішинського професійного ліцею стягнуто 959 грн. 43 коп. заборгованості та 344 грн. 10 коп. судових витрат.

12 лютого 2018 року стягувач пред’явив виконавчий лист до виконання про стягнення 959 грн. 43 коп. та 344 грн. 10 коп., що стало підставою для відкриття виконавчих проваджень 22 лютого 2018 року №55787188 та 12 березня 2018 року №55905550 державними виконавцями Семенюком К.А. та Адашинським М.С.

Вважаючи оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження незаконними та такими, що підлягають скасуванню, заявниця вказує на наявність підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, оскільки стягувач пред’явив такий після спливу строку на примусове виконання рішення суду, що визначений ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Заявниця зазначає, що 05 березня 2014 року почався строк на примусове виконання зазначеного вище судового рішення, в зв’язку з чим у стягувача виникло право пред’явлення виконавчого листа до виконання, тому пред’явлення такого до виконання 12 лютого 2018 року свідчить про пропуск ним строку пред’явлення виконавчого документу до виконання.

На підставі наведеного, просить поновити строк для подання скарги та скасувати вищезазначені постанови.

Водночас, мотивуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду зі скаргою, заявниця зазначила, що з оскаржуваною постановою ОСОБА_2 ознайомилася лише під час візиту до відділу ДВС 10 травня 2018 року. Вважає, що не виконання державним виконавцем вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» фактично позбавило боржника можливості подати скаргу в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) та ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

04 липня 2018 року в доповненні до скарги ОСОБА_2 також просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про опис і арешт майна від 04 листопада 2016 року, акти опису і арешту майна від 06 травня 2016 року та від 16 травня 2016 року. Стягнути з Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень.

Обґрунтовуючи вимоги, вказала, що 04 листопада 2016 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» був накладений арешт на майно, яке входить до переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Зазначає, що 06 та 16 травня 2018 року державним виконавцем складено акти опису й арешту майна, яким накладено арешт на майно щоденного вжитку та майно з місць загального користування. Дане майно вважає таким, що не підлягає до стягнення, вказуючи також на те, що його вартість перевищує борг боржника.

Вважає, що такими діями державний виконавець порушив її права та права її неповнолітньої доньки, чим завдав їм моральної шкоди.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 підтримали заявлені вимоги скарги, давши аналогічні зазначеним в скарзі пояснення. Додатково представник заявниці зазначила, що у виконавчому листі по справі №2/679/11/2014 від 10 січня 2014 року встановлений строк пред’явлення виконавчого листа до виконання 05 березня 2015 року, тому такий закінчився.

Державні виконавці Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_5 і ОСОБА_4 та представник Нетішинського професійного ліцею, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які учасники посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні скарги щодо скасування вищевказаних постанов слід відмовити зважаючи на таке.

Згідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 січня 2014 року, ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь Нетішинського професійного ліцею 959 грн. 43 коп. заборгованості та 344 грн. 10 коп. судових витрат.

01 квітня 2014 року Нетішинським міським судом Хмельницької області на виконання вказаного вище рішення видано виконавчий лист, з даних якого судом встановлено, що такий було звернуто до примусового виконання, однак 27 грудня 2017 року в порядку п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу (т. 2, а.с.52).

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що визначено п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, оскільки виконавчий лист по справі №2/679/11/2014 від 10 січня 2014 року було повернуто державним виконавцем 27 грудня 2017 року, тому саме з цього часу слід обраховувати строк пред’явлення такого виконавчого листа до примусового виконання на протязі строку, визначеного ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», тобто до 27 грудня 2020 року.

Проте, 11 травня 2018 року виконавче провадження закінчено у зв’язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, стягнуто на користь Нетішинського професійного ліцею 959 грн. 43 коп. заборгованості (т. 2, а.с.51).

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону виконавчі документи пред’являються до примусового виконання протягом трьох років. Частиною 5 ст. 12 цього Закону передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Відповідно до п. 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

При цьому, щодо норм ст. 5 розділу ХІІІ Закону №1404-VIII в контексті того, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються для виконання у строки, встановлені цим законом, тобто у трирічний строк, який унормований ч. 1 ст. 12 Закону №1404-VIII, необхідно зазначити, що законодавцем визначено такий термін відносно виконавчих документів, річний строк пред’явлення яких до виконання розпочався в період дії Закону №606-ХІV та не завершився на час набрання чинності новим Законом «Про виконавче провадження» №1404-VIII, яким фактично його було пролонговано з одного до трьох років.

Пред’являючи повторно для примусового виконання виконавчий лист у справі №2/679/11/2014 від 10 січня 2014 року, Нетішинський професійний ліцей керувався Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року, в зв’язку з чим, на переконання суду, останнім не було пропущено строк пред’явлення такого документа до виконання.

Оцінюючи аргументи представника боржника щодо факту відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_3 №55787188 від 22 лютого 2018 року та державним виконавцем Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 №55905550 від 12 березня 2018 року вперше саме в 2018 році з пропуском строку на примусове виконання судового рішення, суд зауважує, що такі є необґрунтованими. Будь-яких доказів, в порушення вимог ч. 2 ст. 83 ЦПК України, на підтвердження вказаних аргументів боржником та її представником суду не надано.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що визначено ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Водночас, суд приймає до уваги аргументи боржника та її представника щодо поважності пропуску строку звернення до суду із скаргою на дії державних виконавців щодо відкриття виконавчих проваджень №55787188 від 22 лютого 2018 року та №55905550 від 12 березня 2018 року, з огляду на таке.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 з оскаржуваною постановою ознайомилася під час візиту до Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 10 травня 2018 року.

Факту отримання ОСОБА_2 рекомендованих листів про вручення оскаржуваних постанов проведених державним виконавцем виконавчих дій в межах виконавчих проваджень останній не надав, хоча мав таку можливість.

На підставі наведеного суд приходить висновку про те, що строк звернення скаржника до суду необхідно поновити. При цьому суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

Щодо тверджень представника заявниці про те, що у виконавчому листі по справі №2/679/11/2014 від 10 січня 2014 року встановлений строк пред’явлення виконавчого листа до виконання 05 березня 2015 року, тому такий закінчився, то суд вважає, що такі є невірними, оскільки постанова про відкриття провадження по даному виконавчому листу винесена 12 березня 2018 року, а початком відліку строку пред’явлення виконавчого листа до виконання є 27 грудня 2017 року – момент повернення виконавчого листа, про що зазначалось вище.

Що стосується доповнень до скарги ОСОБА_2, в яких остання просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про опис і арешт майна від 04 листопада 2016 року, акти опису і арешту майна від 06 травня 2016 року та 16 травня 2016 року та стягнути з Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень, суд прийшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

В силу ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Як передбачено ч.ч. 1, 2, 5 ст. 25 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV), який був чинним на час вчинення державним виконавцем оскаржуваних дій щодо арешту майна, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За змістом ст. 57 Закону №606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні убанках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

Постановами, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони

на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника

може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Матеріали справи містять достатні та об'єктивні докази про те, що ОСОБА_2 була обізнана про наявність постанови про опис і арешт майна 23 травня 2016 року, про що свідчать її підписи на актах опису й арешту майна від 06 та 16 травня 2016 року від вказаної дати (т. 2, а.с. 69-77). Представник заявниці та сама ОСОБА_2 не заперечували ці обставини в суді.

З того часу ОСОБА_2 дізналася про те, що дії та рішення державного виконавця порушують її права, натомість, заявниця звернулася до суду зі скаргою на ці рішення та дії лише 24 травня 2018 року.

Отже, ОСОБА_2, на переконання суду, пропустила строк звернення до суду зі скаргою в частині оскарження постанови державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про опис і арешт майна від 04 листопада 2016 року, актів опису й арешту майна від 06 травня 2016 року та 16 травня 2016 року та не вказала на поважні причини пропущення цього строку.

За таких обставин її клопотання про поновлення процесуального строку в цій частині не підлягає задоволенню, а скаргу в частині вимог про скасування постанови державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про опис і арешт майна від 04 листопада 2016 року, актів опису й арешту майна від 06 травня 2016 року та 16 травня 2016 року слід залишити без розгляду.

Щодо вимоги в скарзі про стягнення моральної шкоди, то така вирішується в порядку позовного провадження, із зазначенням, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, а не в порядку виконання судових рішень, тому в цій частині скарги також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 76-83, 258-261, 447-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, про поновлення строку для подання скарги про скасування постанов головного державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №55787188 від 22 лютого 2018 року, державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження №55905550 від 12 березня 2018 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, строк для звернення зі скаргою про скасування постанов головного державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №55787188 від 22 лютого 2018 року, державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження №55905550 від 12 березня 2018 року до суду на дії державного виконавця.

В задоволенні скарги ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на дії державного виконавця про скасування постанов головного державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №55787188 від 22 лютого 2018 року, державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження №55905550 від 12 березня 2018 року та стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, про поновлення строку для подання скарги про скасування постанови державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про опис і арешт майна від 04 листопада 2016 року, актів опису й арешту майна від 06 травня 2016 року та 16 травня 2016 року відмовити.

Скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на дії державного виконавця в частині скасування постанови державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про опис і арешт майна від 04 листопада 2016 року, актів опису й арешту майна від 06 травня 2016 року та 16 травня 2016 року залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147 – VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2018 року.

Суддя О.М. Гавриленко