Постанова № 77127994, 16.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2135/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Старосуда М.І. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2018, суддя О.А. Прилипчук, м. Суми, повний текст складено 23.07.18 по справі № 818/2135/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області третя особа Роменська районна державна адміністрація Сумської області

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Роменська районна державна адміністрація, в якому просила:

- визнати протиправною відмову відповідача, викладену в листі за №9-18-0.332-3482/2-18 від 03.05.2018 р., щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 3,47 умовних кадастрових гектарів із земель резервного фонду Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області;

- зобов'язати Головне Управління Держгеокадастру у Сумській області розглянути звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 3,47 умовних кадастрових гектарів із земель резервного фонду Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 3,47 умовних кадастрових гектарів із земель резервного фонду Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2018р. по справі № 818/2135/18 адміністративний позов ОСОБА_1- задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В судовому засіданні позивач та представник позивача прийняли участь в режимі відеоконференції, проти задоволення апеляційної скарги заперечували в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, пояснення учасників справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10.02.2017 року по справі № 585/5176/16-ц визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 3,47 умовних кадастрових гектарів із земель резервного фонду Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області (а.с. 24-25).

Після набрання рішенням суду законної сили, позивач звернувся до Роменської районної державної адміністрації Сумської області з заявою щодо оформлення прав на земельну частку (пай) для ведення сільськогосподарського виробництва на території Андріївської сільської ради.

Листом від 31.05.2017 року за № 34/4-40/154 Роменська районна державна адміністрація Сумської області повідомила, що у відповідності до ч. 4 статті 122 Земельного Кодексу України для вирішення порушеного питання позивачу необхідно звернутися з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Андріївської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області. Також Роменська районна державна адміністрація Сумської області даним листом повідомила, що у відповідності до вимог земельного законодавства первинний облік земель, контроль за ефективним та раціональним використанням земель належить органам місцевого самоврядування в адміністративних межах яких розташовані землі. Тобто для отримання інформації щодо наявних вільних земель державної власності необхідно звернутись до Андріївської сільської ради (а.с. 20-21).

Після звернення до Андріївської сільської ради ОСОБА_1 була видана довідка від 10.06.2017 року № 02-34/248 про те, що за межами населеного пункту, контур № 12 (землі резерву) знаходиться вільна земельна ділянка державної власності площею 3,5 га, яка не знаходиться в оренді (а.с. 29).

ОСОБА_1 20.06.2017 року звернулась із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею до 3,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (а.с. 27-28).

Листом від 19.07.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відмовило ОСОБА_1 в задоволенні її заяви та зазначило, що враховуючи положення ст. 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ОСОБА_1 необхідно звернутися до Роменської районної державної адміністрації із заявою про виділення земельного паю в натурі. Саме районна державна адміністрація розглядає заяву та ухвалює рішення про надання дозволу про відведення земельної ділянки (а.с. 19).

На повторне звернення, листом від 15.09.2017 року № 01-37/2644 Роменська районна державна адміністрація Сумської області також відмовила в задоволенні заяви позивача, зазначивши, що оскільки відповідно до діючого законодавства місцеві державні адміністрації не є розпорядниками даної категорії земель для вирішення порушеного питання ОСОБА_1 необхідно звернутися з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (а.с.26).

Позивач 19.09.2017 року повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею до 3,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області (а.с. 22-23).

Листом від 03.10.2017 року № Н-13068/0/5-17/5249/6-17 ОСОБА_1 повторно було відмовлено в задоволенні заяви та рекомендовано звернутися до Роменської районної державної адміністрації Сумської області із заявою про виділення земельного паю в натурі (а.с. 22-23).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Роменська районна державна адміністрація Сумської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі за № Н-13068/0/5-17/5249/6-17 від 03.10.2017 року, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 3,47 умовних кадастрових гектарів із земель резервного фонду Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області. Зобов'язано Головне Управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 3,47 умовних кадастрових гектарів із земель резервного фонду Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області (а.с. 34-36).

Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 03.05.2018 року на виконання рішення суду розглянуто звернення ОСОБА_1 та надано відповідь №Н-8109-3829/6-17, що відповідач не має право розпоряджатися земельними ділянками резервного фонду (а.с.18).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх правомірності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У світлі вимог цієї конституційної норми така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Згідно ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельній ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є, зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділенні земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і

організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому та залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" у разі виявлення після розробки проекту факту не включення одного чи кількох громадян, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська рада чи райдержадміністрація приймає одне з рішень (розпоряджень) або про коригування проекту землеустрою організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); або про надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами цивільного кодексу, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі вона відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Законом України від 06.09.2012 року N 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01.01.2013 року, зокрема частину 4 ст. 122 Земельного кодексу України викладено в новій редакції, а в абзаці першому частини другої ст. 123 слова "відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації" замінено словами та цифрами "відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки"

Таким чином, за приписами ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Таким чином, законодавством чітко визначено, що саме центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.

В даному випадку таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10.02.2017 року по справі № 585/5176/16-ц за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) площею 3,47 умовних кадастрових гектарів саме із земель резервного фонду Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області (а.с. 16-18).

Крім того, відповідно до довідки Андріївської сільської ради від 10.06.2017 року № 02-34/248 за межами населеного пункту, контур № 12 (землі резерву) знаходиться вільна земельна ділянка саме державної власності площею 3,5 га, яка не знаходиться в оренді (а.с. 19). Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою саме зазначеної земельної ділянки і зверталась позивачка.

Таким чином, відповідно до вимог Земельного кодексу України, вирішення питання щодо передачі земельної ділянки у власність із земель резервного фонду Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Андріївської сільської ради Роменського району Сумської області відноситься до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Наведений висновок суду також узгоджується із практикою Верховного суду, зокрема із постановою Верховного суду від 27.02.2018 по справі №818/661/17.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи відповідача не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 по справі № 818/2135/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя Л.В. ТаційСудді М.І. Старосуд А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 16.10.2018.