Ухвала суду № 77122993, 11.10.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4922/17

2-р/214/5/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Чернової Н.В.,

при секретарі Звада Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду по цивільній справі № 214/4922/17 за позовною заявою ОСОБА_1 (вул. Тесленка 16/21, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області) до Криворізького центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Покровська, 17а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області) про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про роз’яснення рішення суду, в якій він просить суд роз’яснити мотиви Верховенства пояснень відповідача над Законом ст. 265 ч.4 ЦПК України.

В судове засідання особи, які брали участь у справі не з'явились, однак у відповідності до ч. 3 ст. 271 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву та матеріали цивільної справи 214/4922/17, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 271 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» п. 21, відповідно до статті 271 ЦПК роз’яснення рішення суду можливо тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію; якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз’яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз’ясненні рішення.

За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року суд зазначив, що «... одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення…».

Таким чином, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих фрагментів рішення, які здебільшого знаходяться у резолютивній частині та розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Криворізького центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Покровська, 17а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області) про відшкодування шкоди відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, в мотивуючий частині, в обґрунтування ухваленого судом рішення чітко зазначено, з яких підстав до яких саме вимог судом застосовано строк позовної давності, про застосування якого відповідачем подано заяву. Фактично всі наведені заявником доводи для роз’яснення рішення зводяться до його наміру домогтися переоцінки судом раніше прийнятого рішення , що не є підставою для його роз’яснення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення суду від 17 вересня 2018 року є зрозумілим і не допускає неоднакового тлумачення, у зв’язку з чим підстави для його роз’яснення відсутні.

На підставі вищевикладеного керуючись ст.ст. 260,261, 271,351, ч.1 353, 354 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили через 15 днів з дня її підписання, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Чернова