Ухвала суду № 77119054, 22.08.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5374/18

№ провадження 1-кс/208/1896/18

УХВАЛА

Іменем України

22 серпня 2018 р. м. Кам'янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ізотов В.М., за участю: секретаря судового засідання Пентраковської М.В., прокурора Бражник О.М., слідчого Коломієць О.В., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Горкун Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України в межах кримінального провадження № 12018040160001271 від 08.08.2018 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Чернігів, Чернігівської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 22.03.2005 року Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком 2 роки;

- 24.04.2009 року Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.289, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць;

- 23.04.2014 року Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки;

- 26.11.2015 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки,-

встановив:

Слідчий звернулась до суду вищезазначеним клопотанням, пославшись на те, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєні тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні слідчий підтримала своє клопотання, просила застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з підстав, наведених у його мотивувальній частині. Зазначила, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що він допомагає матері та брату-інваліду, просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід..

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що підозра є необгрунтованою, підозрюваний має соціальні зв`язки та постійне місце проживання, працює, з`являється на виклики до прокурора, бере участь у слідчих діях та не має наміру тиснути на свідків.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12018040160001271 від 08.08.2018 за ч. 2 ст. 186 КК України за фактом відкритого викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.08.2018 приблизно о 11.30 год. ОСОБА_2 знаходився біля житлового будинку, розташованого за адресою: м. Кам'янське, вул. Донська, 137, де побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який прямував по вул. Донській в м. Кам'янське, та в нагрудному кармані сорочки якого знаходився мобільний телефон «Samsug J5» чорного кольору. ОСОБА_2 підбіг ззаду до ОСОБА_4, рукою вийняв з нагрудного карману сорочки останнього належний йому мобільний телефон «Samsung» J5 та тримаючи викрадений мобільний телефон у руці, побіг у напрямку вул. Мечникова в м. Кам'янському, та з поля зору ОСОБА_4 зник. Таким чином ОСОБА_5 отримав реальну можливість розпоряджатись викраденим майном, тобто довів свій протиправний умисел до кінця.

Зазначеними діями потерпілому ОСОБА_4 спричинено майнову шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4189-18 від 17.08.2018, на суму 3 781 гривню.

21.08.2018р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

22.08.2018р. слідчий СВ Кам`янського ВП звернувся до суду з погодженим з прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показанням потерпілого ОСОБА_4, протоколом пред'явлення особи ОСОБА_2 для впізнання потерпілому ОСОБА_4, протоколом огляду предмету (мобільного телефону), показаннями свідка ОСОБА_6, показаннями свідка ОСОБА_7, показаннями свідка ОСОБА_8

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Слідчий у своєму клопотанні та прокурор у судовому засіданні, як на наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, послались на те, що ОСОБА_2 може:

- впливати на потерпілого та свідків кримінального правопорушення, так як підозрюваний приблизно знає де проживає потерпілий ОСОБА_4 та може у подальшому впливати на останнього з метою зміни ним своїх показань;

-вчините інше кримінальне правопорушення, так як підозрюваний вже не вперше вчинює кримінальні правопорушення майнової спрямованості, не маючи постійного місця роботи, заробітку, що вказує на те, що він й у подальшому може вчинювати кримінальні правопорушення майнової спрямованості з метою заробітку коштів.

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності або з метою суттєвого зменшення рівня її тяжкості, нівелювання або зменшення доказової бази сторони обвинувачення, оскільки підозрюваному відомі свідки та потерпілий.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч.2 ст.186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років з конфіскацією майна, слідчий суддя не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Щодо посилання захисника Горкун Д.О. на необґрунтованість підозри та незаконність зібраних стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. З досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження вбачається, що зібрана доказова база відповідає наведеним вище критеріям. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Частиною 4 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя при постанові ухвали про застосування запобіжного заходу має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо злочину, вчиненого із застосування насильства або погрозою його застосування; щодо особи, стосовно якої в цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, встановленими під час судового засідання ризиками, розмір застави повинен складати п'ятдесят прожиткових мінімумів, що на дату розгляду клопотання становить 88100,00 грн., що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.10.2018 року.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави - 88 100 гривень.

У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов'язання, які він повинен буде виконувати строком до 19.10.2018 року:

- з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ізотов В. М.