Постанова № 77115287, 11.10.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8396/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2018 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі прокурора Малицького С.І., особи стосовно якої складено протокол гр. ОСОБА_1, розглянувши матеріали протоколу оперуповноваженого міжрайонного відділу № 1 (м. Ужгород) управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_2, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, головного спеціаліста відділу централізованого бухгалтерського обліку Чопської міської ради Закарпатської області, місце проживання: Ужгородський р-н.,с. Соломоново, вул. Яблунева, 2/4 Закарпатської області, за ч.2 ст.172-6 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського місьрайонного суду надійшли матеріали протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, головного спеціаліста відділу централізованого бухгалтерського обліку Чопської міської ради Закарпатської області, за ч.2 ст.172-6 КУпАП

Згідно протоколу № 145 від 26 липня 2018 року, ОСОБА_1 головний спеціаліст відділу централізованого бухгалтерського обліку Чопської міської ради Закарпатської області, будучи суб’єктом декларування, у якої через отримання доходу в якості нерухомого майна вартістю 83784 гривень виникли суттєві зміни в майновому стані, у порушення ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила у період з 04.07.2017 по 14.07.2017 НАЗК про вказані зміни.

ОСОБА_3 в судовому засіданні вину не визнала, пояснила, що зміни в майновому стані відбулися відповідно до договору дарування будинку, укладеного з громадянином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який являється їй дідом. Своєчасно не подала повідомлення про суттєві зміни, оскільки в період з 19.06.2017 по 09.07.2017 року перебувала у відпустці, а після підписання договору дарування 04.07.2017 року, разом з чоловіком ОСОБА_5 виїхала до його батьків в Чернівецьку області с. Слобідка, де був відсутній доступ до мережі інтернет.

Прокурор просив визнати винуватою ОСОБА_1, у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, яка обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу централізованого бухгалтерського обліку Чопської міської ради Закарпатської області, будучи відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані.

Згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) правопорушення, пов’язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно- правову відповідальність.

Судом встановлено, що розпорядженням в.о. голови Чопської міської ради від 18.07.2017 № 41-ос призначено в порядку переведення з 19.07.2017 року ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу централізованого бухгалтерського обліку Чопської міської ради Закарпатської області на рівнозначну посаду головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців.

Статтею 13 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно ч.2 ст. 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК. Вказана інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та оприлюднюється на офіційному веб- сайті НАЗК.

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, суб’єкти декларування письмово повідомляють НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна.

Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу II зазначеного вище Порядку, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування подається через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру власному персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування після реєстрації в Реєстрі.

Матеріалами справи встановлено, що згідно договору дарування зареєстрованого в реєстрі за № 2044 від 04.07.2017 року ОСОБА_1 отримала дохід в якості подарунку, а саме нерухоме майно - житловий будинок в м. Чоп, вул. Московська, 20, загальною площею 83,7 кв.м., розташованому на земельній ділянці площею 0, 0980 га, згідно висновку про вартість об’єкта оцінки, виданого суб’єктом оціночної діяльності ТОВ «Віконт - консалтинг» становила 83 784 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу на 01 січня 2017 року - 1600 гривень.

Таким чином ОСОБА_1 отримала дохід в якості подарунку, а саме, нерухоме майно вартістю 83 784 гривень, що становить 52,3 прожиткових мінімумів, встановлених на 01 січня 2017 року, що потребує здійснення додаткових заходів фінансового контролю, передбачених частиною 2 статті 52 Закону.

Тобто, ОСОБА_1 будучи суб’єктом декларування, у якої через отримання доходу в якості нерухомого майна вартістю 83784 гривень виникли суттєві зміни в майновому стані, у порушення ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила у період з 04.07.2017 по 14.07.2017 НАЗК про вказані зміни.

Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відсутні повідомлення ОСОБА_1 про суттєві зміни в майновому стані у відповідності до вимог ч.2 ст.52 Закону.

ОСОБА_1 в своїх поясненнях зазначила, що договір дарування згаданого будинку було укладено з громадянином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який являється їй дідом. Своєчасно не подала повідомлення про суттєві зміни, оскільки в період з 19.06.2017 по 09.07.2017 року перебувала у відпустці, а після підписання договору дарування 04.07.2017 року, разом з чоловіком ОСОБА_5 виїхала до його батьків в Чернівецьку області с. Слобідка, де був відсутній доступ до мережі інтернет.

На час розгляду справи в суді вказане повідомлення про суттєві зміни ОСОБА_1 не подано.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, є 15.07.2017, тобто граничний термін подачі повідомлення про суттєві зміни в майновому стані з моменту отримання доходу.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією є дата написання рапорту, яким встановлено всі ознаки (об’єктивні та суб'єктивні) адміністративного правопорушення.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_1, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП – тобто неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: витягами сторінки публічної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» сайту «public.nazk.gov.ua» відносно ОСОБА_1 скріншотом, поясненням ОСОБА_1, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Отже, незалежно від виду суб’єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов’язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом статті 6 Конституції України).

Згідно інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 вбачається, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, суди зобов’язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.

Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків осіб, національні органи зобов’язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

В даному випадку ЗУ «Про запобігання корупції» чітко передбачено у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства та Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено відповідальність за порушення вимог фінансового контролю.

Натомість, відповідно до публічної частини Реєстру, у ній відсутня інформація щодо подання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у виді отримання доходу в якості подарунку, а саме, нерухоме майно вартістю 83 784 гривень. Вказана обставина нею не заперечувалась в судовому засіданні.

Склад правопорушення, пов’язаного з корупцією за ч.2 ст.172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов’язковим елементом об’єктивної сторони є умисна дія - умисне неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення повинен довести в діях особи умисел на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Суб’єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 фактично були вчинені дії, спрямовані на подачу декларації шляхом направлення електронної форми повідомлення до Реєстру про зміну в майновому стані або вчинення цього діяння через необережність до суду надано не було.

Крім того, судом не приймаються доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 своєчасно не подала повідомлення про суттєві зміни, оскільки в період з 19.06.2017 по 09.07.2017 року перебувала у відпустці, а після підписання договору дарування 04.07.2017 року, разом з чоловіком ОСОБА_5 виїхала до його батьків в Чернівецьку області с. Слобідка, де був відсутній доступ до мережі інтернет, оскільки дані, які би вказували на неможливість ОСОБА_1 з поважних причин повідомити Національне агентство про істотні зміни в майновому стані відсутні.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 головний спеціаліст відділу централізованого бухгалтерського обліку Чопської міської ради Закарпатської області, будучи суб’єктом декларування, у якої через отримання доходу в якості нерухомого майна вартістю 83784 гривень виникли суттєві зміни в майновому стані, у порушення ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила в установлений законом термін, Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про суттєві зміни в майновому стані, а саме при отримані доходу в якості подарунку, а саме, нерухоме майно вартістю 83 784 гривень, чим вчинила правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2, ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Отже, незалежно від виду суб’єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов’язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом статті 6 Конституції України).

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, одружена, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Пом’якшуючих чи обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

У відповідності зі ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 33, 34, 35, ч.2 ст. 172-6 КУпАП, ст. 68, 129 Конституції України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання: Ужгородський р-н.,с. Соломоново, вул. Яблунева, 2/4 Закарпатської області), визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір на користь держави в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Реквізити для сплати судового збору за рішенням суду (постанови) про стягнення в дохід держави коштів: рахунок отримувача – 31211256026001, назва отримувача коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача МФО 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6