Рішення № 7709909, 10.11.2009, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 року справа № 2-1194-09 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді Федонюк С.Ю.,

при секретарі Навроцькій М.Р.,

з участю :

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві,

встановив:

03 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30 грудня 2001 року, працюючи гірникрм з ремонту виробок на відокремленому структурному підрозділі шахта «Бужанська» державного підприємства «Волиньвугілля», при виконанні робіт згідно наряду , внаслідок падіння прогону отримав травму шиї та голови у формі забою шийного відділу спинного мозку, компресійного перелому тіла С6, верхнього парапарезу.

Наявність виробничої травми було підтверджено актом про нещасний випадок від 02 січня 2002 року №1 форми Н-1.

Після тривалого лікування, за висновком МСЕК йому 23.04.2002 р. встановлено 80% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Вважає, що Фонд соціального страхування зобов’язаний у встановленому законом порядку відшкодувати йому як потерпілому грошову суму за моральну шкоду, заподіяну внаслідок трудового каліцтва, тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 120 000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги. Пояснили, що ОСОБА_1 отримав виробничу травму, від якої зазнав фізичного болю та страждання , втратив 80% професійної працездатності та визнаний інвалідом другої групи, вимушений був звільнитися з роботи по стану здоров’я і не може працювати по даний час. Отримана виробнича травма періодично турбує його, у зв’язку з чим він змушений і на даний час звертатися за медичною допомогою та проходити лікування.

Просять позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 120000 грн. моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, посилаючись на абзац третій п. 10 розділу І Закону № 717-У (717-16), де виключено частину третю статті 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ». Зазначила, що не діють і інші статті Закону в частині відшкодування моральної шкоди. Також ствердила про те, що оскільки на час звернення ОСОБА_1 до суду Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов’язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, тому вважає, що таку шкоду позивачу має відшкодовувати роботодавець згідно ст. 237-1 КЗпП України. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково у зв’язку з наступним.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, перебуваючи в трудових відносинах з ВП шахтою “Бужанська” (а.с.6), 30 грудня 2001 року отримав виробничу травму - забій шийного відділу спинного мозку, компресійний перелом тіла С6, верхній парапарез, внаслідок чого тривалий час знаходився на лікуванні (а.с.13-16). Даний нещасний випадок пов’язаний з виробництвом, що підтверджується актом №1 форми Н-1, складеним 02 січня 2002 року (а.с.8-9), актом розслідування нещасного випадку (а.с.7).

Згідно довідки серії ВЛН № 014537 від 23.04.2002 р. , довідки серії ВЛН № 016607 від 25.04.2008 р. та витягів із актів освідчення в МСЕК (а.с.10-12) позивач ОСОБА_1 визнаний непрацездатним, інвалідом ІІ групи та йому встановлено 80% втрати працездатності у зв»язку із трудовим каліцтвом.

Із свідоцтв про народження (а.с.17) видно, що позивач має двоє дітей, 1983 та ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з повідомлення ДП «Волиньвугілля» від 29 жовтня 2009 року (а.с.37 ) травмованому ОСОБА_1 на ВП шахта «Бужанська» моральна шкода підприємством не відшкодовувалася.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, в разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну шкоду, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Представник відповідача, заперечуючи позов посилається на приписи пункту 1, абзацу третього п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу І ЗУ «Про внесення змін Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” від 23.02.2007 року №717-V , де п.п. «е» п.1 ч.1 ст. 21, ч.3 ст.28, ч.3 ст.34 цього Закону виключені.

Суд, проаналізувавши докази, що є в матеріалах справи, не може погодитися з такими доводами відповідача з огляду на слідуюче.

Право на відшкодування моральної шкоди у позивача ОСОБА_1 виникло з моменту встановлення йому втрати професійної працездатності, тобто з 23 квітня 2002 року. Даний висновок МСЕК складений до дня зупинення дії норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачають відшкодування моральної шкоди. Це не позбавляє права позивача на відшкодування моральної шкоди відповідно до норм вказаного Закону, чинних на час складання такого висновку МСЕК, оскільки зворотної дії закон в часі не має.

Враховуючи наведене, даючи аналіз зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам, суд дійшов висновку, що позивач набув права на відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої травмуванням на виробництві.

Відповідно до роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, те, що позивач отримав травму шийного відділу хребта та голови. Тривалий час позивач перебував на лікуванні, що підтверджується медичними виписками (а.с.13-16). Позивач є інвалідом другої групи від трудового каліцтва. Втрата здоров’я та працездатності призвела до втрати нормальних життєвих зв’язків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому, виходячи із характеру та глибини перенесених ОСОБА_1 душевних страждань, враховуючи, що причиною нещасного випадку стала неузгодженість дій між робітниками та порушення потерпілим §32 Інструкції по охороні праці кріпильника» (а.с.9), а також виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 9000 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213-215,218 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» - суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську в користь ОСОБА_1 9000 (дев»ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я на виробництві.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську 15 ( п»ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 ( за розгляд справи до Нововолинського міського суду Волинської області).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий підпис

З оригіналом згідно

Суддя С.Ю.Федонюк